Дата документу Справа №
Справа № 22ц/778/4504/13 Головуючий у 1 інстанції: Михайлова А.В.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
19 листопада 2013 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого судді:Онищенко Е.А
суддів:Ломейко В.О.
Кухаря С.В.
при секретаріКамінській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Запорізької міської ради, треті особи: ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5, ОСОБА_7, про встановлення факту,
У травні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд встановити факт побудови у 1987 році прибудови А до житлового будинку АДРЕСА_1 вказавши, що 06.05.1957 року його мати ОСОБА_8 придбала житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1, та їй на праві власності належало 21/50 частка зазначеного будинковолодіння.
22.03.1978 року було проведено інвентаризацію вищезазначеного житлового будинку, на якому не вбачається самовільно збудованої житлової прибудови літ. А2.
09.09.1978 року позивач одружився з ОСОБА_9 і з моменту реєстрації шлюбу вони разом з дружиною та його матір'ю проживали у вищезазначеному будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_10 3 ціллю поліпшення житлових умов га усного дозволу матері ОСОБА_11 за власні кошти позивач з травня 1986 року по липень 1987 року побудував житлову прибудову А2 до житлового будинку під літерою А зазначеного у технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду інвентарний номер 9236 по АДРЕСА_1.
05.12.2001 року за замовленням ОСОБА_11 була проведена технічна інвентаризація житлового будинку АДРЕСА_1, під час якої до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду інвентарний номер 9236 зі слів матері позивача була внесена самовільно збудована житлова прибудова А2 та зазначена її побудова у 1995 році.
Позивач вважає, що його мати під час проведення технічної інвентаризації 05.12.2001 року при внесенні даних про час побудови самовільної прибудови А2 помилилась. Тому що фактично побудова самовільної прибудови А2 до житлового будинку під літерою А відбувалась з травня 1986 року по липень 1987 року. Тобто у липні 1987 році було завершено будівництво вищевказаної прибудови, а не у 1995 році, як про це помилково зазначено у паспорті технічної інвентаризації.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати позивача ОСОБА_8 померла, після її смерті в порядку спадкування за заповітом позивач та ОСОБА_5 успадкували право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 по 21/100 частки кожний.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2013 року позов задоволено. Встановлено факт побудови у 1987 році прибудови А2 до житлового будинку АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що у травні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд встановити факт побудови у 1987 році прибудови А до житлового будинку АДРЕСА_1 вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати позивача ОСОБА_8 померла, після її смерті в порядку спадкування за заповітом позивач та ОСОБА_5 успадкували право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 по 21/100 частки кожний.
Позивач посилався в суді на те, що фактично побудова самовільної прибудови А2 до житлового будинку під літерою А відбувалась з травня 1986 року по липень 1987 року. Тобто у липні 1987 році було завершено будівництво вищевказаної прибудови, а не у 1995 році, як про це помилково на його думку зазначено у паспорті технічної інвентаризації.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234, ст. 256 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК України).
Отже, процесуальним законом визначено умови, за яких у окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають встановленню, повинні породжувати юридичні наслідки, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення такого факту не повинно пов'язуватись з наступним вирішенням спору про право.
Суд першої інстанції зазначених положень закону не врахував та помилково задовольнив заявлені вимоги, не врахувавши, що встановлення факту побудови у 1987 році прибудови А до житлового будинку АДРЕСА_1, необхідно позивачу для визнання права власності на вказану побудову, тобто необхідно для вирішення в майбутньому спору про право (про, що позивач сам вказав в позові в абзаці восьмому на а.с. 3).
За таких обставин, встановлення вказаного факту окремо від розгляду спору про право неможливо, отже, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі з підстав визначених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, роз'яснивши при цьому позивачеві, що він має право звернутися до суду з позовом у спосіб захисту свого права відповідно до вимог ст. 16 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 307, 310, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2013 року у цій справі скасувати з закриттям провадження у справі з підстав визначених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: