Справа № 749/800/13-ц Провадження № 22-ц/795/2269/2013 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Шаповал З.О. Доповідач - Лакіза Г. П.
15 листопада 2013 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЛакізи Г.П.,
суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М.,
при секретарі:Руденко О.М.,
за участю:представника позивача Рожка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором №СNXRRX07360288 від 22.10.2007 року в сумі 42728,81 грн., та судового збору в розмірі 427,29 грн.
Свої вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивувало тим, що відповідно до укладеного договору №СNXRRX07360288 від 22.10.2007 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 5760 грн. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 13.03.2013 року має заборгованість 42728,81 грн., яка складається з: 5760 грн. - заборгованість за кредитом, 757,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1658,88 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 32041,55 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2010,90 - штраф (процентна складова).
Оскаржуваним рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2013 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд при ухваленні рішення допустив порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неналежне дослідження доказів у справі, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт посилається на те, що суд прийшов до помилкового висновку про сплив строку позовної давності, оскільки відповідно до п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за даним договором встановлюється стронами тривалістю 5 років. Також апелянт зазначає, що суд безпідставно послався на відсутність укладеної між сторонами письмової заяви про збільшення строку позовної давності. В матеріалах справи мається заява відповідача про надання кредиту, яка містить власноручний підпис відповідача про те, що він виражає згоду, що відповідна заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка"), („Стандарт") і Тарифами між ним і Банком складає кредитно-заставний договір.
В судове засідання відповідач втретє не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений через оголошення в газеті „Деснянська правда" (номер 44(28399) за 31.10.2013 року). Зважаючи на наведене та на приписи ст. 305 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, і неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Рожка С.М., перевіривши та дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що оскільки позивачем не надано доказів щодо факту укладення письмового договору про збільшення позовної давності, тому до спірних правовідносин мають бути застосовані наслідки спливу позовної давності.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № CNХRRХ07360288 відповідно до умов якого останній отримав споживчий кредит у розмірі 5760,00 грн. строком на 24 місяці із кінцевим терміном повернення 22.10.2009 року (а.с. 7, 10-14). Відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка") („Стандарт") (далі -Умов), погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 1 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, комісія нараховується згідно щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 69,12 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 960,0 (а.с.7), пеня нараховується згідно п. 5.1. Умов у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочки платежу, штрафні санкції нараховуються згідно п.5.3. Умов у розмірі 500,00грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним договором (а.с.14). Пунктом 5.5. Умов встановлено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється стронами тривалістю 5 років.
Апеляційним судом встановлено наступне.
Технологія кредитування "Експрес-розстрочка", згідно якої кредитний договір складається з заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту та Тарифів, була введена в дію наказом Банку №С-72 від 13.04.2006 року. Вказаним наказом (п.2.3) було затверджено Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт). Розділ 5 вказаних Умов "Відповідальність сторін" (всього 6 розділів) складався з трьох пунктів і не містив у собі умови щодо збільшення строку позовної давності.
Після затвердження вказаної вище технології кредитування до неї вносилися зміни щодо порядку кредитування фізичних осіб, тарифів, а також Умов надання кредитів. Зокрема, наказом від 22.12.2006 року №1897 "Про актуалізацію договірної бази по кредитним і депозитним процедурам" (п. 1.1.3) були затверджені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка)(Стандарт), які вже складалися з 7-ми розділів і відповідно до п.6.6 Умов - терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Наказом від 13.09.2007 року №СП-2007-299 "Про зміну порядку стягнення штрафних санкцій по кредитах, графік погашення яких порушений" (п.1.3) були затверджені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), які складалися з 6-ти розділів (був вилучений з попередніх Умов розділ 5 "Звернення стягнення і реалізація предмету застави") і відповідно до п.5.5 останньої редакції Умов - терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Таким чином, на час укладення кредитного договору з ОСОБА_6 від 22.10.2007 року діяли Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка)(Стандарт), які були затверджені Наказом від 13.09.2007 року №СП-2007-299, і містили в собі умову про збільшення строків позовної давності до 5-ти років.
Представник позивача пояснив, що при зверненні Банку до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_6, до неї були помилково приєднані Умови надання споживчого фізичним особам (Розстрочка)(Стандарт), які були затверджені наказом від 13.04.2006 року, і вже не діяли на час укладення кредитного договору з Відповідачем.
Дослідивши обидві редакції Умов надання споживчого кредиту, суд першої інстанції лише встановив, що вони суттєво різняться, зокрема у розділі „Відповідальність сторін". Проте, встановивши таку невідповідність, суд першої інстанції її не усунув і безпідставно взяв до уваги Умови надання споживчого фізичним особам (Розстрочка)(Стандарт), які були приєднані до заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, а не ту їх редакцію, яка діяла на час укладення спірного кредитного договору і була приєднана до позовної заяви.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" суперечить фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.
Згідно з положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та в належний строк.
Згідно умов укладеного кредитного договору, відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштам в строки та в порядку встановленими кредитним договором. Погашення заборгованості передбачено в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 1 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, комісія нараховується згідно щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 69,12 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 960,0, пеня нараховується згідно п. 5.1. Умов у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочки платежу, штрафні санкції нараховуються згідно п.5.3. Умов у розмірі 500,00грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним договором. Пунктом 5.5. Умов встановлено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється стронами тривалістю 5 років.
Відповідно до розрахунку, заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором №СNXRRX07360288 від 22.10.2007 року станом на 13.03.2013 року складає 42728,81 грн., а саме: 5760 грн. - заборгованість за кредитом, 757,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1658,88 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 32041,55 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2010,90 - штраф (процентна складова) (а.с.8-9).
Проте, апеляційний суд, враховуючи приписи ч.4 ст.42 Конституції України та положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, а також зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" про те, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, а вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кожексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, внаслідок чого із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов"язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені) з 32041,55 грн. на 27000 грн., тобто до 5041,55 грн.
У зв'язку з наведеним, позов про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5760,00 грн., заборгованості за відсотками - 757,48 грн., заборгованості з комісії - 1658,88 грн., заборгованасті з пені - 5041,55 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн. та штрафу (процентна складова) 2010,90 грн., а всього 42728,81 грн. (сорок дві тисячі сімсот двадцять вісім грн. 81 коп.).
Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і задовольняє позов частково, відповідно до правил п.5 ст.88 ЦПК України належить провести розподіл судових витрат, понесених позивачем, пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" 157 грн. 29 коп. в рахунок відшкодування судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції та 78 грн. 64 коп. - за розгляд справи в суді апеляційної інстанції - а всього 235 грн. 93 коп., а також 180 грн. за публікацію оголошення по справі.
Керуючись ст. 259, 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст. 88, 303, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3-4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" - задовольнити частково.
Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2013 року - скасувати.
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №СNXRRX07360288 від 22.10.2007 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту 5760,00 грн., заборгованість за відсотками 757,48 грн., заборгованість з комісії 1658,88 грн., заборгованість з пені 5041,55 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн. та штраф (процентна складова) 2010,90 грн., а всього 42728,81 грн. (сорок дві тисячі сімсот двадцять вісім грн. 81 коп.).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" 235 грн. 93 коп. в рахунок відшкодування по судовому збору та 180 грн. за публікацію оголошення по справі.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: