04.11.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22-ц/797/2625/13 Головуючий у першій
інстанції Лушніков В.Ф.
Категорія 55 Доповідач у апеляційній
інстанції Козуб О.В.
04 листопада 2013 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
Головуючого, судді - Козуб О.В.,
суддів - Зотова В.С., Лівінського С.В.,
при секретарі - Малаховій Н.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_3,
представника позивача - ОСОБА_4,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 вересня 2013 року, -
У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовними вимогами до фізичної особи підприємця ОСОБА_6, які уточнивши протягом судового розгляду справи, просила розірвати, укладений 26.10.2011 року між нею та відповідачем договір на виготовлення та монтаж виробу (корпусних меблів), зобов'язати відповідача демонтувати кухонні меблі, стягнути з відповідача на її користь вартість кухонних меблів у розмірі 46000 гривень, стягнути пеню у розмірі 302220 гривень, стягнути з відповідача на її користь судові витрати у розмірі 6193 гривні 80 копійок, мотивуючи вимоги тим, що 26.10.2011 року між ними укладений договір на виготовлення, доставку та встановлення кухонних меблів за адресою: АДРЕСА_1. Ціна меблів за договором становила 42000 гривень, 26.10.2011 року нею за вказаним договором внесений аванс у розмірі 21000 гривень, 26.12.2011 року нею здійснена доплата в сумі 12000 гривень. У зв'язку з необхідністю зміни кольору виробу, 06.01.2012 року нею була сплачена грошова сума у розмірі 5000 гривень та 14.02.2012 року нею сплачено залишок вартості товару у розмірі 8000 гривень. Таким чином, на користь відповідача нею було сплачено 46000 гривень. Проте, при отриманні меблів були виявлені її суттєві недоліки та дефекти, у тому числі такі, що не дають можливість використовувати кухню за цільовим призначенням. З таких причин, які виникли з вини відповідача, вона вважає необхідним розірвати укладений договір, відповідач повинен демонтувати кухню та повернути їй грошові кошти у розмірі 46000 гривень, сплатити пеню у розмірі 302220 гривень, виходячи з розміру 3% вартості робіт за кожен день прострочення, оскільки кухня не встановлена до теперішнього часу.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивачем ОСОБА_3 порушується питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, а також на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, та на те, що обставини, які суд вважав встановленими, не відповідають дійсності.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаюсь на те, що мотиви та підстави зазначені в скарзі щодо скасування рішення суду, є безпідставними, рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства з врахуванням всіх фактичних обставин справи з правильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та її представника, які підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній викладених, та з урахуванням відмови позивача від позовних вимог про стягнення пені та закриття провадження у справі за вказаними позовними вимогами позивача ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 04.11.2013 року, заслухавши пояснення представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарг та просив її відхилити, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, та дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позовні вимоги є необгрунтованими.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів виходячи з наступного.
Згідно ст.3 ЦПК України ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судовим розглядом встановлено, що 26 жовтня 2011 року між ПП ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір на виробництво та монтаж корпусних меблів, відповідно до умов якого позивач доручає та сплачує, а відповідач виконує роботи по виготовленню, доставці та встановленню виробу, відповідно до додатку до цього договору (специфікація), яка є невід'ємною частиною договору. Загальна ціна договору складає 42000 гривень (п.1.1.,1.2 договору) (а.с.3).
Відповідно до п.2.1 договору, оплата за договором здійснюється за готівковий розрахунок у розмірі не менш ніж 50%, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі не менш 100% від загальної суми договору, безпосередньо перед підписанням договору. Авансовий платіж даного договору без ПДВ складає 21000 гривень. Згідно з п.2.2 цього договору, кінцевий розрахунок здійснюється позивачем відповідачу в момент підписання акту прийому - передачі виконаних робіт відповідачем по факту виконання даного договору виконавцем.
Згідно товарних чеків від 26.10.2011 року, 26.12.2011 року, 06.01.2012 року, 14.02.2012 року, позивачем на користь відповідача була сплачена грошова сума у розмірі 46000 гривень (а.с.4).
Таким чином, вбачається, що між сторонами укладено договір, який за своєю природою є договором побутового підряду, тобто відносини за даним договором підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» та норми ЦК України, які регулюють відносини побутового підряду.
Відповідно до ст.ст.837, 865 Цивільного Кодексу України, за договором побутового підряду, підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав; належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції(дефекту продукції), відповідно до закону; звернення до суду за захистом порушених прав.
Пунктом 3 вищевказаного Договору передбачені обов'язки сторін, а саме: п.3.1 - замовник зобов'язується провести своєчасну прийомку і оплату виконаних робіт; при встановленні недоліків в роботах негайно інформувати про це виконавця в порядку, визначеному договором. Пунктом 3.2 договору - виконавець зобов'язаний виконати усі роботи у строк, визначений Договором, при виконанні договору усунути усі виявлені замовником недоліки в роботі в узгодженому сторонами порядку. Згідно п.6.1 договору строк виготовлення продукції 21 робочий день та відраховується з моменту надходження авансу і з часу останнього узгодження замовником. Пунктом 4 Договору передбачена відповідальність сторін.
Як вбачається зі змісту договору від 26 жовтня 2011 року та товарних чеків (а.с.4), позивачем виплачено відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 46000 гривень.
На товарному чеку від 06.01.2012 року на суму 5000 гривень, наявна відмітка «пофарбування фасадів», а на товарному чеку від 14.02.2012 року наявна відмітка про доплату 8000 гривень.
Тобто, вартість кухонних меблів з врахуванням оплати зміни кольору склала 46000 гривень та була сплачена позивачем відповідачу у повному обсязі.
Відповідно до пояснень сторін, кухня збиралась та розбиралась декілька разів, перефарбування кольору кухні проводилось за замовленням позивача, за усною домовленістю сторін, та ці роботи не були обумовлені в договорі.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було складено акт претензію по якості виготовлення і монтажу кухонних корпусних меблів від 13.05.2012 року у присутності свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, в якому зазначено, що виготовлена та вмонтована кухня має наступні недоліки: не відповідність розмірного ряду та внутрішніх розмірів корпусів; не відповідність замовлення по фірмі-виробнику загальної фурнітури кухонних меблів, неоднорідність кольору фасадної частини кухні, не відповідність якості стільниці, торцева частина обклеєна різними по фактурі стрічками АБС. В результаті вище перерахованих претензій монтаж кухні не був здійснений своєчасно та якісно, строк по датам існуючого договору був порушений. Від підпису в акті відповідач відмовився (а.с.4 зворотна сторінка).
У травні 2012 року позивач письмово звернулась до Держаної Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Севастополі, на що отримала відповідь від 13.06.2012 року за №1463/0115 (а.с.8), в якій роз'яснено право позивача на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми в разі виявлення в товарі істотного недоліку, а також повідомлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 надана заявка від 28.05.2012 року на проведення експертизи кухонних меблів у Севастопольській торгівельно-промисловій палаті. Згідно наданих пояснень від ФОП ОСОБА_6 31.05.2012 року була здійснена експертиза меблів на відповідність пред'явлених позивачем претензій, але результати експертизи ним не надано(а.с.8).
На підставі ухвали Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року по вказаній цивільній справі Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.Проф.М.С.Бокаріуса була проведена судова товарознавча експертиза №1606 від 08.02.2013 року, відповідно до висновків якої досліджуваний меблевий гарнітур для кухні має дефекти, які не відповідають вимогам ГОСТ 16371-93 «Меблі.Загальні технічні умови» ДСТУ 4414:2005 «Меблі за індивідуальним замовленням. Загальні технічні умови» та ГОСТ 2080-92 «Продукція меблевого виробництва». Терміни і визначення». Використання досліджуваного меблевого гарнітуру для кухні за цільовим призначенням можливо за умови усунення виявлених недоліків протягом чотирнадцяти днів. В висновку визначені дефекти виробничого характеру та дефекти при збиранні меблів (а.с.28). Експертом вказано, що встановлені недоліки з'явились при виробництві та неякісному збору меблів, оскільки виявлені дефекти (недоліки) носять виробничий характер та мають сліди механічного впливу. Встановлені при дослідженні дефекти (недоліки) можуть бути істотним, якщо їх усунення не здійсниться протягом чотирнадцяти календарних днів.
Як передбачено п.п.12,13,15 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; а недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що роботи при виробництві кухонних меблів та їх збору в квартирі позивача були виконані відповідачем неякісно.
Доводи відповідача про те, що дефекти монтажу так і не були ліквідовані через відмову позивача допустити робітників до кухонних меблів, в супереч підп. «В» п.3.1 Договору на виготовлення і монтаж продукції (корпусних меблів) від 26.10.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно до якого ОСОБА_3 повинна була створити умови безперешкодного та вільного доступу виконавців до місця монтажу продукції, колегія суддів вважає не доведені відповідачем.
В матеріалах справи є лист від 09.07.2012 року (а.с. 70), адресований представником відповідача на ім'я позивача, в якому останнім запропоновано позивачу письмово вказати перелік претензій по якості робіт, що виконуються, та готовності задоволення всіх обгрунтованих претензій.
Проте, з наданого позивачем листа від 30.07.2013 року вбачається, що нею на ім'я відповідача була надана письмова відповідь, в якій останньою зазначено, що її претензія щодо виготовлення та монтажу корпусних меблів була вручена відповідачу 13.05.2012 року, крім того, відповідачу неодноразово зазначався весь перелік претензій по якості виготовлення і монтажу меблів, які відповідач гарантував виправити у скорочені строки, але протягом більше 1,5 року не усунув їх. Також, позивач зазначала прохання надати на її адресу копію висновку експертизи, проведеної Севастопольською торгово-промисловою палатою і специфікацію по виготовленню кухонних меблів, із змістом точної кількості і артикулів всіх складових частин меблів, розміри всіх складових частин, матеріал, з якого виготовлені різні частини меблів, кольорів, інші відмітні ознаки. Вказана відповідь була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом, проте лист повернутий з причини його неотримання відповідачем на поштовому відділенні зв'язку, що підтверджується поштовим конвертом з відповідними відмітками працівників пошти.
Доводи відповідача про те, що на момент доставки кухонних меблів не було готове приміщення кухні і тому, відповідно до розпорядження позивача, меблі було змонтовано в іншому приміщенні, після чого за розпорядженням ОСОБА_3 було знято фасад меблів для фарбування, що і призвело до деяких погіршень самих меблів через вимушеність кожного разу здійснювати монтаж та демонтаж кухонного меблевого гарнітуру, не спростовують висновків експертизи щодо встановлених недоліків, які з'явилися при виробництві та неякісному збору меблів, оскільки виявлені дефекти (недоліки) носять виробничий характер та мають сліди механічного впливу при збірці кухні. Відповідачем не підтверджені доказами як самі обставини, на які він посилається, так і наявність причинно-слідчого зв'язку між такими обставинами та виявленими під час проведення експертних досліджень недоліками. До того ж, в матеріалах справи відсутні відомості, що під час укладення Договорів відповідач обумовлював з позивачем можливість невідповідності виготовлених виробів та проведення їх установки наявним нормам та правилам.
Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Отже, наведені обставини свідчать, що відповідач не довів того факту, що недоліки які виникли у виконаній роботі, виникли з вини самого споживача, в той час, як відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, саме сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про вжиття заходів по усуненню дефектів виробу та його належного монтажу, можливість позивачем користуватись мийкою, відповідачем суду не надано, не надано також доказів і на підтвердження відсутності недоліків виготовленого ним та монтованого виробу.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (подавця, виконавця), споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числі наявних у продавця (виробника), товар.
За правилами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 ст.857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В ч.2 ст.852 ЦК України зазначено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Таким чином, встановивши зазначені обставини укладення договору, наявність істотних недоліків товару, які фактично мали місце у зв'язку з неналежним виконанням виконавцем вимог ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позову про розірвання договору від 26 жовтня 2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, підлягають задоволенню, як такі, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, а вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості кухонних меблів підлягає частковому задоволенню у розмірі вартості кухонних меблів, передбачених договором у сумі 42000 гривні, оскільки саме ця сума обумовлена умовами укладеного між сторонами договору та отримана відповідачем за договором. Сплачена позивачем решта суми не обумовлювалась вказаним договором, і вказана сума понесена нею за її бажанням і за її замовленням.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про необгрунтованість вимог позивача про розірвання договору та повернення вартості товару, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_6 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 534 (п'ятсот тридцять чотири) гривні 70 копійок в дохід держави за подання позивачем позовної заяви (114,70 грн. + 420,00 грн. = 534 грн. 70 коп.) та судовий збір у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривень 35 копійок в дохід держави за подання апеляційної скарги (210,00 грн. + 57,35 грн.), оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 вересня 2013 року задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 вересня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Розірвати договір від 26 жовтня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та фізичним підприємцем ОСОБА_6 по виготовленню, доставці та установці кухонних меблів.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 вартість кухонних меблів та робіт у розмірі 42000 (сорок дві тисячі) гривень.
Зобов'язати ОСОБА_6 демонтувати кухонні меблі у квартирі АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 за свій рахунок, своїми силами.
Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 534 (п'ятсот тридцять чотири) гривні 70 копійок в дохід держави за подання позивачем позовної заяви та судовий збір у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривень 35 копійок за подання апеляційної скарги.
Рішення апеляційного суду м.Севастополя набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення Апеляційного суду м.Севастополя може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням Апеляційного суду м.Севастополя.
Головуючий, суддя: О.В.Козуб
Судді: В.С.Зотов
С.В.Лівінський