Справа № 764/6911/13-ц
Проевадження2/764/3656/2013
04 листопада 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Кукурекіна К.В.,
при секретарі - Яцук Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс» про поновлення на посаді,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просить суд поновити його на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів ТОВ «Тонус Плюс», оформлених протоколом загальних зборів учасників від 10.06.2013 р., прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора зазначеного товариства з 10.06.2013 р. за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Позивач вказує, що звільнення відбулося з порушенням положень ч. 3 ст. 149 КЗпП України, тобто без урахування ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставини, за яких було вчинено проступок, та попередньої його роботи, без отримання письмових пояснень, без вказівки самого проступку і заподіяної шкоди, обставин, які послужили мотивом для стягнення у вигляді звільнення. Також вказує на те, що стягнення не було позивачу оголошено ні усно, ні письмово, не відправлено поштою та не вручено під підпис, копію рішення про звільнення позивач отримав у державного реєстратора Ленінської державної адміністрації м. Севастополя 17.06.2013 р. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на задоволені позову.
Арбітражний керуючий до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи сповіщався, про причини неявки суд не сповістив. Надав клопотання про розгляд прави у його відсутність.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши обставини та матеріали справи, надавши їм належну правову оцінку, приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 6 Загальних зборів учасників ТОВ «Тонус Плюс» від 01.12.2008 р. позивач був обраний на посаду директора ТОВ «Тонус Плюс». Позивачем 01.12.2008 р. виданий наказ № 65 про вступ до виконання обов'язків директора товариства.
04.06.2013 року загальними зборами учасників ТОВ «Тонус Плюс» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1, про відсторонення з 05.06.2013 року ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора ТОВ «Тонус Плюс» та призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язки директора товариства.
Рішенням загальних зборів ТОВ «Тонус Плюс», оформлених протоколом № 2 загальних зборів учасників від 10.06.2013 р., прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора зазначеного товариства з 10.06.2013 р. за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. При цьому, з вказаного протоколу не вбачається в чому полягло одноразове грубе порушення ОСОБА_1 трудових обов'язків.
Відповідно до положень ч. 1 статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Частиною 1 ст. 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відповідно до частини 3 цієї статті Закону при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
При цьому, слід врахувати, що статтею 135 КЗпП України передбачено, що розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку.
Проте, звільняючи ОСОБА_1 із займаної посади, відповідач - ТОВ «Тонус Плюс» вказаних вище положень закону не врахував.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суму м. Севастополя від 12.08.2013 р. по справі № 919/678/13, по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Тонус Плюс» про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тонус Плюс», оформлене протоколом № 1 загальних зборів учасників товариства від 04.06.2013 року, стосовно усунення ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора товариства, починаючи з 05.06.2013 року; призначені ОСОБА_2 виконуючим обов'язки директора ТОВ «Тонус Плюс» з 05.06.2013 року, з наданням йому усіх повноважень, прав та обов'язків директора товариства; зобов'язанні ОСОБА_1 передати новому керівництву печатки та документи товариства під підпис. Також визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тонус Плюс», оформлено протоколами № 2 загальних зборів учасників товариства від 10.06.2013 року, відносно звільнення директора ТОВ «Тонус Плюс» ОСОБА_1 з 10.06.2013 року; призначені директором товариства ОСОБА_2 з укладанням контракту з 11.06.2013 року, тощо.
В силу приписів частини 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
В силу приписів ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В порушення вказаних вище вимог відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження будь-якого факту або обставини, з яких-би безперечно вбачалося, що при звільнені ОСОБА_1 з займаної посади ним були дотримані усі вимоги діючого трудового законодавства України. Доводи позивача та його представника не були спростовані жодним належним доказом.
З огляду на наведене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В порядку приписів ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 114,70 грн.
На підставі ст.ст. 43, 147-149, 150, 233, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс».
Виконання рішення щодо поновлення на посаді допустити до негайного виконання.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс» (код ЄДРПОУ 30475947) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 114,70 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Севастополя.
Суддя - підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду м. Севастополя К.В.Кукурекін