Справа № 743/1601/13-ц
Провадження № 2/743/309/13
15 листопада 2013 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області
у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.
при секретарі Нерус Н.І., Коваль Т.С.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ріпки справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення нестачі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, зазначивши, що ОСОБА_2 будучи матеріально-відповідальною особою, під час виконання трудових обов"язків, спільно з ОСОБА_4 не забезпечили збереження довірених їм матеріальних цінностей в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому по АДРЕСА_1 Чернігівської області, внаслідок чого при проведенні інвентаризації виявлено нестачу в розмірі 18110 грн. 82 коп.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 добровільно відшкодувала ? частину завданої шкоди, а ОСОБА_2 відмовляється це зробити, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача залишок нестачі, в розмірі 9055 грн. 41 коп. та судові витрати, в розмірі 229 грн. 40 коп.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додатково вказавши, що він з 2009 року займає різні посади у Ріпкинській райспоживспілці, одночасно є приватним підприємцем та орендарем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить Ріпкинській РССТ. ОСОБА_1 зазначив, що прямого прибутку від підприємницької діяльності він не отримує, має заборгованість з орендної плати, а вся виручка від реалізованої продукції спрямовується на закупівлю нових товарів.
Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що інвентаризація в торгівельному закладі була проведена з численими порушеннями, її висновки є необ"єктивними і упередженими, а ОСОБА_1 як підприємець, не забезпечував належного обліку товарно-матеріальних цінностей та контролю за їх відпуском.
Третя особа ОСОБА_4 у вирішенні спору поклалася на розсуд суду, вказавши, що інвентаризація в магазині, завідувачем якого вона була, проведена з грубими порушеннями, однак внаслідок психологічного тиску, який чинився на неї керівництвом райспоживспілки, ОСОБА_4 сплатила половину суми нестачі.
Крім того ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1, як приватний підприємець, мав опосередковане відношення до функціонування магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", не забезпечував продавцям належних умов роботи в частині прийняття, обліку і відпуску матеріальних цінностей, визначення їх кількості, асортименту і ціни. Позивач в своїй діяльності був повністю підпорядкований керівництву Ріпкинської райспоживспілки, за усними розпорядженнями посадових осіб якої, частина товарів відпускалася в борг і безконтрольно. Інша частина товарів в магазин могла взагалі не надходити.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 29.07.2010 року.
Викладене підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_3, виданим Ріпкинською РДА (а/с 4).
01.08.2010 року між Ріпкинською РССТ і ФОП ОСОБА_1, котрий одночасно являється членом райспоживспілки, укладено договір про господарсько-правові відносини, за умовами якого райспоживспілка взяла не себе зобов"язання надавати позивачеві ряд послуг, зокрема, приймати замовлення на поставку товарів, їх закупівлю, зберігання, експедитування і доставку; ведення оперативного та бухгалтерського обліку, складання і подання звітності (а/с 153).
02.08.2010 року між ФОП ОСОБА_1 та Ріпкинською РССТ укладено договір оренди магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому по АДРЕСА_1, строком на 11 місяців, з метою торгівлі товарами непродовольчої групи. Згідно п.3.3 Договору, строк його дії автоматично продовжується, якщо сторони за місяць до закінчення, письмово не повідомлять про намір розірвати вказану угоду (а/с 35-37).
02.08.2010 року між ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_4 укладено безстроковий трудовий договір, за умовами якого останню прийнято на роботу продавцем непродовольчих товарів, з покладенням обов"язку подавати звітність та повною матеріальною відповідальностю. Режим роботи ОСОБА_4 встановлено з 09 до 13 години (а/с 5).
Вказаний договір зареєстровано Ріпкинським районним центром зайнятості та розірвано 02.04.2013 року, на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.
07.11.2011 року трудовий договір на аналогічних умовах укладено між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та розірвано 30.04.2013 року, згідно ст.38 КЗпП України.
07.11.2011 року між приватиним підприємцем ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 і ОСОБА_4, укладено договір, згідно якого останні взяли на себе повну колективну матеріальну відповідальність за роботу, пов"язану із збереженням та реалізацією матеріальних цінностей в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а/с 7).
Сторони не оспорювали той факт, що в період приняття на роботу ОСОБА_2, у магазині провадилася інвентаризація, за наслідками якої нестачі виявлено не було.
Крім того, у період роботи ОСОБА_2 і ОСОБА_4, а саме в травні 2012 року, в торгівельному закладі також провадилася інвентаризація, за результатами якої нестачі також не виявлено.
Викладене підтверджується порівняльною відомістю та інвентаризаційним описом від 10-12.05.2012 року, котрий засвідчено підписами ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (а/с 167-239).
Як слідує з пояснень ОСОБА_2 і ОСОБА_4, напередодні останньої інвентаризації, проведеної в березні 2013 року, вони не мали наміру розривати трудові правовідносини з ОСОБА_1
З порівняльної відомості від 30.03.2013 року, вбачається, що в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 18110 грн. 82 коп. (а/с 8).
З товарно-грошового звіту, підписаного ОСОБА_4, вбачається що станом на 27.03.2013 року, залишок матеріальних цінностей в магазині становив 373304 грн. 26 коп. (а/с 9).
Згідно інвентаризаційного опису за 26-30 березня 2013 року, в магазині підтверджено наявність товарно-матеріальних цінностей на суму 355193 грн. 44 коп. (а/с 40-109).
Вказані документи підписані ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та не містять будь-яких застережень зі сторони останніх.
Інвентаризація в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" провадилася працівниками бухгалтерії Ріпкинської РССТ, за участі ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на підставі розпорядження № 9 ФОП ОСОБА_1 від 26.09.2013 року (а/с 145).
Суд вважає, що проведення інвентаризації працівниками райспоживспілки, не суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки такі дії узгоджуються з п.2.1 договору про гоосподарсько-правові відносини, укладеного між ОСОБА_1 та Ріпкинською РССТ 01.08.2010 року.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача і третьої особи, про застосування щодо них психологічного тиску, з метою підписання інвентаризаційного опису від 30.03.2013 року, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами.
30.04.2013 року слідчим Ріпкинського РВ УМВС України було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12013260220000138, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 по факту нестачі товарно-матеріальних цінностей в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відсутністю складу правопорушення, оскільки факт розтрати або привласнення майна продавцями магазину, не виявилось можливим встановити. В той же час, у кримінальному провадженні судово-бухгалтерська експертиза слідчим не призначалась.
Будучи допитаними під час досудового розлідування ОСОБА_2 і ОСОБА_4 заперечували власну причетність до розтрати майна, вказували на недбале ведення обліку товарів, на формальне проведення попередніх інвентаризацій, однак не повідомляли про факт примушування іх підписати інвентаризаційний опис 30.03.2013 року.
Відповідач і тертя особа не зверталися до уповноважених органів або посадових осіб зі скаргами на протиправні дії по відношенні до них зі сторони ОСОБА_1 або керівництва Ріпкинської РССТ.
В той же час, ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала той факт, що вона безоплатно взяла для себе з магазину холодильник ціною близько 4000 грн., вартість якого вподальшому відшкодувала.
Крім того, ОСОБА_4 за прибутковими касовими ордерами №№ 766, 788 від 01.04.2013 року та 02.04.2013 року сплатила ФОП ОСОБА_1 відповідно 7000 тис. грн. та 2055 грн. 41 коп., що в сукупності становить ? частину нестачі, виявленої під час інвентаризації 26-30.03.2013 року.
У відповідності до ст.130 КЗпП України, працівники можуть нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків, у випадках передбачених законодавством, незалежно від притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Пунктом 1 ст.134 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі, коли між працівником і підприємством, установою, організацією, відповідно до статті 135 1 цього Кодексу, укладено письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Згідно ст.135-1 КЗпП України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
Робота, пов"язана з продажем (відпуском) товарів, їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства, віднесена до Переліку посад та робіт, затвердженого Постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС № 447/24 від 28.12.1977 року, з якими підприємство, установа, організація може укладати договори про повну матеріальну відповідальність.
Статтею 135-2 КЗпП України передбачено, що при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна матеріальна відповідальність.
Роботи, пов'язані з продажем (видачею) товарів (продукції), їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства (організації), включені до Переліку робіт, затвердженого Наказом Мінпраці України № 43 від 12.05.1996 року, при виконанні яких може запроваджуватися колективна матеріальна відповідальність.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показала, що вона займає посаду заступника головного бухгалтера Ріпкинської райспоживспілки і в березні 2013 року очолювала комісію по проведенню інвентаризації в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1". Інвентаризація провадилася упродовж декількох днів, шляхом зняття залишків з каси, перерахунку наявних товарно-матеріальних цінностей, перевіркою їх ціни та порівнянням з даними товарно-грошовогу звіту. За наслідками ревізії було виявлено нестачу, яку ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спочатку не заперечували і пояснювали розбіжністю в бухгалтерських документах.
Аналогічні покази дала, будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_6, котра на той час займала посаду бухгалтера Ріпкинської РССТ і входила до складу інвентаризаційної комісії.
Будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_7 показала, що до червня 2013 року вона займала посаду бухгалтера Ріпкинської РССТ, її залучали до проведення інвентаризації в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" у березні 2013 року, під час якої на полицях було виявлено порожню тару.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали, що під час попередньої ревізії в магазині у травні 2012 року нестачі виявлено не було, однак мав місце факт відпуску товарів у борг, кошти за які покупцями згодом були повернуті.
Таким чином, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів дає підстави вважати про доведеність факту нестачі товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 18110 грн. 82 коп., котра виникла в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" у період з 10.05.2012 року по 26.03.2013 року.
Повну колективну матеріальну відповідальність за нестачу, згідно вимог діючого законодавства, мають нести ОСОБА_4 і ОСОБА_2
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 добровільно відшкодувала позивачеві ? частину завданої шкоди, відшкодування іншої її частини має бути покладено на ОСОБА_2, у розмірі 9055 грн. 41 коп.
Відповідач та її представник в судовому засіданні не заявляли клопотань про проведенення судово-бухгалтерської експертизи з метою спростування висновків інвентаризації за березень 2013 року, а також іншими належними і допустимими засобами доказування не довели тих обставин, на які вони посилались, як на підставу своїх заперечень.
Суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову з тих міркувань, що позивач ОСОБА_1, будучи фізичною особою-підприємцем, одночасно займав і займає посади ревізора та юрисконсульта в Ріпкинській РССТ і згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку, а також вимог трудового законодавства, повинен був займатися безпосереднім виконанням своїх службових обов"язків.
За наявності для того підстав, посадові особи, відповідальні за призначення позивача на посаду, ведення обліку робочого часу і нарахування ОСОБА_1 заробітної плати, можуть нести відповідальність передбачену законом.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі підлягають відшкодуванню в межах задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 9055 грн. 41 коп., в якості відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 229 грн. 40 коп., в якості відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Апеляція на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, упродовж десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - у цей же строк, з дня отримання його копії.
Повний текст рішення складено 20.11.2013 року.
Суддя Є.А. Жовток