Провадження № 1-кп/734/69/13 Справа № 734/3119/13-к
іменем України
21 жовтня 2013 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іванюка Т.І.,
при секретарі - Дідовець М.І.,
за участю: прокурора - Кузьменко Т.А.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260130000866 від 25.09.2013 року, відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гарбузин Козелецького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 12.06.2013 року Куликівським районним судом Чернігівської області по ст. 185 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 12.06.2013 року громадянин ОСОБА_1 був засуджений по ст. 185 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт, та повинен був згідно призначеного покарання та направлення інспектора КВІ Козелецького району приступити до їх виконання у серпні 2013 року. Однак, відпрацювавши у серпні 2013 року 8 годин громадських робіт, без поважних причин не виходив на роботу 05, 07, 08, 12, 13, 15, 16, 20, 21, 22, 23, 26, 27 і 29 серпня 2013 року, чим ухилився від відбуття громадських робіт, призначених йому за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області.
Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього виду покарання
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю та підтвердив обставини ухилення від відбування громадських робіт. Він усвідомлює свою вину та відповідальність, розкаюється в скоєному і запевняє про недопущення в подальшому подібного, просить не призначати суворої міри покарання.
Перед допитом в судовому засіданні обвинуваченого, останній попросив справу розглянути без дослідження письмових доказів по справі, правильно усвідомлюючи зміст даних обставин справи і наявних доказів, згідно пред'явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.389 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому суд, відповідно до ст.349 КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорювались. Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Зважаючи, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та вчинив умисний злочин то за таких обставин, суд знаходить, що органи досудового слідства правильно кваліфікували його дії за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт, за що обвинувачений і підлягає кримінальній відповідальності.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує визнання вини і щире каяття у скоєному, сприяння в розкритті злочину, на утриманні має неповнолітню дитину, на даний час відпрацював призначені судом громадські роботи, і визнає дані обставинами такими, що пом'якшують покарання.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.
При цьому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання, ніде не працює, злочин скоїв у період відбуття покарання, і вважає необхідним призначити йому мінімальне покарання, що передбачене санкцією ст. 389 ч.2 КК України у вигляді арешту. Судом враховано, що ОСОБА_1 за попереднім вироком Куликівського районного суду від 12 червня 2013 року був засуджений до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт та відбув 08 годин. Відповідно до перерахунку згідно ст. 72 КК України вісім годин громадських робіт відповідають одному дню арешту, а отже, не відбута частина покарання у виді 92 годин громадських робіт складає 11 днів арешту. Суд вважає за необхідне остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у відповідності до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком. На думку суду саме даний вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Судових витрат по справі не має.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 368 та 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 ( одного ) місяця арешту.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 12.06.2013 року і остаточно призначити ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді 1 (одного) місяця 5 (п'яти) днів арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати із дня його фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: