Справа № 11-кп/791/328/13 Головуючий у 1-й інстанції Коваль В.О.
Категорія вирок ч.1 ст. 286 КК України Доповідач - Красновський І.В.
20 листопада 2013 р.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого Красновського І.В.
Суддів Червоненка В.Я., Чупини С.П.
При секретарі Чорі Я.Ю.
З участю прокурора Дворецького О.О.
потерпілої ОСОБА_1
засудженої ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12013230100000634 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2013 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Херсонської області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судима, обвинувачену у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
Цим вироком ОСОБА_2, засуджено за ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у сумі 3400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 1721, 93 грн. матеріальної шкоди та 3500 грн. моральної шкоди.
Вирішено питання з речовими доказами.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину, внаслідок м'якості, оскільки ОСОБА_2 не відшкодувала завданих моральних та матеріальних збитків. Суд не врахував завданих їй фізичного болю і моральних страждань та сягнув матеріальні збитки і моральну шкоду частково.
Просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання більш тяжке ніж штраф. Стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки у сумі 2771, 93 грн. та моральну шкоду в сумі 38711, 25 грн.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона 30 травня 2013 року, близько 16.00 год., в с. Н.Павлівка В.Олександрівського району Херсонської області, рухаючись на технічно-справному автомобілі «VOLKSWAGEN GOLF» д/н НОМЕР_1 по правій стороні проїжджої частини, в провулку між вулицями Миру та Корольова, відволіклася від керування по причині дзвінка мобільного телефону, цим самим не прийняла мір безпеки руху та скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка стояла з права на вказаній проїжджій частині та тримала руками велосипед, рухаючись в попутному напрямку, внаслідок чого останній було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Заслухавши суддю - доповідача, потерпілу ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляційну скаргу, прокурора, який вважає апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню, обвинувачену ОСОБА_2, яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а в останньому слові просила вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи апеляції, заслухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях, колегія суддів визнає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфіковано правильно, та не оспорюється.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що призначене обвинуваченій ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" №7 від 24.10.2003 року, при цьому суд врахував всі обставини справи, ступiнь тяжкостi вчиненого правопорушення, щире каяття, дані про особу, яка за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, активне сприяння розкриттю злочину, надання допомоги потерпілій безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, і обрав міру покарання відповідно до ступеню тяжкості вчиненого злочину і яке є необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Тому колегія суддів вважає, що підстав для призначення більш тяжкого покарання, як це просить в апеляційній скарзі потерпіла, не вбачає.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано визначено розмір грошового відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1721, 93 грн., як про це просила потерпіла ОСОБА_1 у позовній заяві (а.с. 6-9) та моральної шкоди в сумі 3500 грн., оскільки, судом враховано обставини, які впливають на визначення її розміру, а саме характер злочину, глибину фізичних і моральних страждань, ступінь вини обвинуваченої, а також з урахуванням того, що потерпіла сама проігнорувавши Правила дорожнього руху України, а саме п.4.1, оскільки вона повинна була рухатись зліва назустріч транспорту який рухається, але вона рухалась по проїжджій частині котячи велосипед з двома дітьми, в попутному напрямку.
Таким чином, враховуючи всі перераховані обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що розмір матеріальної та моральної шкоди визначений судом першої інстанції правильно, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає призначене засудженій покарання справедливим, підстав для зміни судового рішення через його м'якість не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1, - залишити без задоволення, а вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 вересня 2013 року відносно ОСОБА_2, - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржений учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня його проголошення, безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді :