Рішення від 14.11.2013 по справі 591/7496/13-ц

Справа №591/7496/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Міліціанов

Номер провадження 22-ц/788/2354/13 Суддя-доповідач - Собина

Категорія - 48

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Рибалки В. Г., Таран С. А.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки на період навчання , -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 вересня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, на період навчання у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка, і аліменти виплачувати матері ОСОБА_2, починаючи стягнення з 07 жовтня 2013 року.

Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 150 грн. в рахунок компенсації позивачці 1/2 частини понесених нею витрат на навчання доньки ОСОБА_3

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 24 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки на період її навчання, оскільки має невелику заробітну плату, вимушений винаймати житло в м.Суми за яке сплачує кошти, а тому не має змоги вплачувати кошти на утримання доньки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апелянта, його представника, заперечення позивачки, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 перебувають в шлюбі з 31 липня 1993 року (а.с.3).

Від шлюбу сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4) .

Дочка сторін - ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 досягла повноліття та продовжує навчатися на 2 курсі Інституту педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету ім..А.С.Макаренка за денною формою навчання на комерційній основі (а.с.5-6). В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_3 працює або має заробіток.

Під час розгляду справи було встановлено, що відповідач працює водієм Харківської регіональної філії ПАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» і його посадовий оклад становить 2300 грн.00 коп. (а.с.16).

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для часткового задоволення позову. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

У цілому правильно встановивши вказані обставини на підставі досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що повнолітня дочка сторін потребує матеріальної допомоги на своє утримання, а в силу ст.198 СК України відповідач, як її батько, може і зобов'язаний утримувати свою дочку на період її навчання шляхом сплати щомісячно аліментів на користь дружини.

У той же час, визначаючи щомісячний розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки в розмірі 1/4 частки від заробітку відповідача по справі, суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, не з'ясувавши належним чином, як того вимагають ч.3 ст.213, п.5 ч.1 ст.214 ЦПК України та ч.1 ст.182 СК України, ряд інших істотних обставин, які слід враховувати при визначенні розміру аліментів, а саме: матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення і таке порушення потягло за собою неправильне застосування судом норм матеріального права.

Так, згідно зі ст.198 СК України обов'язок утримувати повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги лежить на обох батьках.

Звертаючись з позовом позивач не надала жодних доказів про свій матеріальний стан, але з її усних пояснень вбачається, що вона працює техробітником у бібліотеці, щомісячний розмір її заробітної плати становить близько 1300 грн.00 коп.

З наданих відповідачем письмових доказів вбачається, що він має постійне місце роботи і середній розмір його заробітної плати після відрахування необхідних платежів становить 2088 грн.68 коп., що є незначним (а.с.16). Відповідач не має в м.Суми власного житла, зареєстрований в с.Лебедєве Конотопського району, а тому вимушений винаймати житло в м.Суми і сплачувати за нього кошти.

Також, колегія суддів враховує усі істотні обставини, зокрема і ті, що дочка торін навчається в м.Суми, проживає разом з матір'ю що не потребує додаткових витрат на проїзд та оренду житла.

З урахуванням викладеного, колегія суддів знаходить за можливе зменшити визначений судом розмір аліментів до 1/6 частини з усіх видів заробітку відповідача по справі.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.1, 2, 3, 4, ч.2, ч.3, 313 , 314, ч.2 ст.316 ЦПК України , колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 24 вересня 2013 року в даній справі змінити в частині визначення розміру аліментів.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Вишневе Конотопського району Сумської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, працюючого водієм Харківської регіональної філії Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія», аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини його доходу щомісячно до закінчення дочкою навчання, а саме до 30 червня 2016 року, починаючи стягнення з 7 жовтня 2013 року.

В іншій частині частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -

Попередній документ
35369335
Наступний документ
35369337
Інформація про рішення:
№ рішення: 35369336
№ справи: 591/7496/13-ц
Дата рішення: 14.11.2013
Дата публікації: 21.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Сумської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів