Справа № 232/3851/2012 Провадження № 22-ц/772/3738/2013Головуючий в суді першої інстанції:Клапоущак С.Ю.
Категорія: 51 Доповідач: Сорока Л. А.
"14" листопада 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сороки Л.А.
суддів: Стеблюк Л.П., Копаничук С.Г.
при секретарі: Іщук О.В.
за участю: ОСОБА_2 його адвоката ОСОБА_3, представника відповідача Перстка Ю.Г., представника третьої особи Воронюка М.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства сприяння обороні України, третя особа - Вінницька обласна організація товариства сприяння обороні України, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування наказів та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 у листопаді 2012 року звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 16 січня 2003 року він працював на посаді голови Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України. Наказом голови товариства сприяння обороні України від 20 березня 2012 року його було звільнено з посади на підставі постанови пленуму Вінницького обласного комітету товариства від 07 лютого 2012 року, з яким він ознайомився 04 квітня 2012 року. Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року його було поновлено на роботі. На виконання рішення суду відповідач 15.11.2012 року видав наказ № 68, яким поновив його на роботі з 20.03.2012 року (пункт 1) та цим же наказом (пункт 2) відсторонив від роботи на підставі ч. 5 ст. 114 КПК України (згідно з постановою слідчого від 16 січня 2012 року про відсторонення від посади) та ст. 46 КЗпП України. Наказом від 16 листопада 2012 року відповідач звільнив його з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків з посиланням на порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, та на підставі постанови пленуму комітету Вінницької обласної організації товариства від 07.02.2013 р., незважаючи на те, що рішенням суду вже було змінено підставу звільнення.
Позивач вважав звільнення з роботи незаконним, так як судовим рішенням його було поновлено на роботі, але відповідач фактично не допустив його до роботи. Крім того, судовим рішення було встановлено незаконність постанови пленуму Вінницького обласного комітету товариства від 07.02.2012 року та наказу про його звільнення від 20.03.2012 року, а тому підстав для застосування п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у відповідача не було.
У зв'язку з наведеним позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд:
- поновити його на роботі на посаді Голови Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України з 16 листопада 2012 року та допустити до виконання обов'язків Голови товариства;
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, понесені ним судові витрати;
- скасувати наказ голови товариства сприяння обороні України № 3 від 16.11.2012 року та пункт 2 наказу голови товариства сприяння обороні України № 68 від 15 листопада 2012 року про відсторонення ОСОБА_2 від роботи на посаді голови Вінницької обласної організації ТСО України;
- рішення про поновлення його на роботі допустити до негайного виконання.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17.05.2013 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17.05.2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд в апеляційний суд Вінницької області.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було дотримано процедуру звільнення ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства, статутів Товариства. Припинення трудових відносин між сторонами відбулося 16.11.2012 р., звільнення позивача за грубе порушення трудових обов'язків на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України обґрунтовано постановою позачергового пленуму комітету Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України від 07.02.2012 р.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Судом установлено, що з 16 січня 2003 року ОСОБА_2 працював на посаді голови Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України.
Наказом голови Товариства від 16 січня 2012 року № 3 ОСОБА_2 відсторонено від посади голови Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України на підставі постанови слідчого в особливо важливих справах прокуратури Вінницької області у зв'язку із порушенням відносно нього кримінальної справи за ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Постановою пленуму комітету Вінницької обласної організації товариства від 07 лютого 2012 року ОСОБА_2 було виведено зі складу Вінницького обласного комітету товариства сприяння обороні України та звільнено з посади голови Вінницької обласної організації товариства.
Наказом голови Товариства від 20 березня 2012 року № 19 ОСОБА_2 було звільнено з посади на підставі постанови пленуму Вінницького обласного комітету товариства від 07 лютого 2012 року та у зв'язку із закінченням перебування на лікарняному, про що зроблено відповідний запис до трудової книжки.
Вказаний наказ віл 20 березня 2012 року був оскаржений ОСОБА_2 до суду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2013 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року скасовано та залишено в силі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 вересня 2012 року, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково (а.с. 182 - 185). Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України і зобов'язано внести запис до його трудової книжки: «Звільнений з посади голови Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України згідно постанови Пленуму Вінницького обласного комітету Товариства сприяння обороні України від 07 лютого 2012 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України». Стягнуто з Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України на користь ОСОБА_2 3173, 60 грн середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.
Таким чином рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 вересня 2012 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_2 звільнено з посади голови Вінницької обласної організації Товариства згідно постанови пленуму комітету Вінницької обласної організації Товариства від 07 лютого 2012 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 20 березня 2012 року.
Наказом від 15 листопада 2012 року № 68 ОСОБА_2 було поновлено на роботі з 20 березня 2012 року та в цей же день відсторонено від роботи на посаді голови Вінницької обласної організації Товариства на підставі ч. 5 ст. 114 КПК України та ст. 46 КЗпП України.
Наказом від 16 листопада 2012 року ОСОБА_2 було звільнено з посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків з посиланням на порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, та на підставі постанови пленуму Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України від 07 лютого 2012 року (а.с. 17).
Проте вказана постанова пленуму комітету Вінницької обласної організації Товариства вже була предметом оцінки суду, і рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 вересня 2012 року, змінено формулювання звільнення ОСОБА_2 на ст. 38 КЗпП України. Тобто за одні й ті самі дії його спочатку звільнили за ст. 38 КЗпП України (на підставі рішення суду), а потім ще й за п. 1 ст. 41 КЗпП України.
Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При ухваленні рішення від 02.04.2013 р. суд першої інстанції не врахував, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просив суд скасувати наказ № 69 від 16.11.2012 р. про його звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та п. 2 наказу № 68 про відстрочення його від роботи, так як він вже був звільнений з посади з 20.03.2012 року на підставі ст. 38 КЗпП України згідно з рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.09.2012 р., а відповідач вдруге звільнив його за те ж порушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України з 16.11.2012 року.
За наведених обставин рішення суду першої інстанції від 02.04.2013 р. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 в частині скасування наказу № 69 та п. 2 наказу № 68 від 16.11.2012 р. виданих головою товариства сприяння обороні України. В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати наказ № 69 голови товариства сприяння обороні України № 3 від 16.11.2012 року про звільнення ОСОБА_2 з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та п. 2 наказу № 68 від 15 листопада 2012 року про відсторонення його від роботи.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: