02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14
справа № 753/9556/13-ц
провадження № 2/753/5057/13
"31" жовтня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ДЯДЕЙКО К.О.
за участю
прокурора Гелети О.О.;
представника позивача Тодерян В.М.;
відповідача ОСОБА_2;
представника відповідача ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії
Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі по тексту - позивач, Київське квартирно-експлуатаційне управління) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2.) про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.05.2012 року визнано мирову угоду, укладену 17 травня 2012 року між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в особі начальника Головного управління - командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Ярового Сергія Анатолійовича, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, за умовами якої протягом 5 календарних днів з моменту постановлення ухвали Апеляційним судом м. Києва про визнання цієї мирової угоди ОСОБА_2 зобов'язується передати у власність шляхом укладення договору дарування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України житлове приміщення, яке було надано ОСОБА_2 під час проходження військової служби за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,60 кв.м, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 12 грудня 2011 року, посвідченого ОСОБА_6 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2573, витяг з реєстру №34095830 від 11.05.2012 р. Оскільки, ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за мировою угодою не виконав, житлове приміщення, зокрема, зазначену квартиру, у власність позивача не передав, внаслідок чого порушив прийняті на себе зобов'язання, а тому просить суд зобов'язати відповідача за власний рахунок, протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, передати у власність позивача спірне житлове приміщення.
Ухвалою суду від 27.06.2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.
Відповідачем до початку судового розгляду подано зустрічну позовну заяву до Київського квартирно-експлуатаційного бюро про зобов'язання вчинити дії необхідні для виконання мирової угоди, зокрема, визначити уповноважену особу, яка від імені Міністерства оборони України, як обдарованої сторони, уповноважена укласти з ОСОБА_2 договір дарування квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача взяти на себе витрати по укладенню договору дарування зазначеної квартири.
Ухвалою суду від 20.08.2013 року зустрічна позовна заява прийнята до розгляду та об'єднана в одне провадження разом з первісним позовом.
У відбувшихся судових засіданнях прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги за первісним позовом, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проти задоволення зустрічного позову заперечили.
Відповідач та його представник у відбувшихся судових засіданнях проти задоволення вимог за первісним позовом заперечили, зустрічні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Суд, вислухавши у відбувшихся судових засіданнях прокурора, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважає, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
17 травня 2012 року між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в особі начальника Головного управління - командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України Ярового Сергія Анатолійовича, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено мирову угоду, за умовами якої протягом 5 календарних днів з моменту постановлення ухвали Апеляційним судом м. Києва про визнання цієї мирової угоди ОСОБА_2 зобов'язується передати у власність шляхом укладення договору дарування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України житлове приміщення, яке було надано ОСОБА_2 під час проходження військової служби за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,60 кв.м, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 12 грудня 2011 року, посвідченого ОСОБА_6 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2573, витяг з реєстру №34095830 від 11.05.2012 р.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.05.2012 року у справі №22-ц/2690/5155/2012 вказану мирову угоду визнано судом.
Відповідач - ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за мировою угодою не виконав, житлове приміщення, зокрема, зазначену квартиру, у власність позивача не передав, внаслідок чого порушив прийняті на себе зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Нормами ст. 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За підсумовуючи аналізом наведених правових норм, зокрема, стст. 11, 202 ЦК України, затверджена судом мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому за своєю природою є таким правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний належним чином, відповідно до умов укладеної угоди та за правилами ст. ст. 509, 525, 526, 629 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання у строки, визначені за визнаною судом мировою угодою, не виконав, житлове приміщення, зокрема, зазначену квартиру, у власність позивача не передав, а невиконання відповідачем умов мирової угоди щодо вчинення вказаних дій в порядку та строки, передбачених цією мировою угодою, свідчить про наявність в його діях складу цивільної відповідальності, а відтак вимоги позивача про зобов'язання відповідача протягом 5 календарних днів передати у власність шляхом укладення договору дарування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,60 кв.м, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, є цілком обґрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Однак, у зв'язку з тим, що умовами визнаної Апеляційним судом м. Києва мирової угоди не визначено за чий саме рахунок мають бути вчинені дії стосовно передачі майна, вимога про зобов'язання їх вчинити саме за рахунок відповідача задоволенню не підлягає.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про зобов'язання вчинити дії необхідні для виконання мирової угоди, зокрема, визначити уповноважену особу, яка від імені Міністерства оборони України, як обдарованої сторони, уповноважена укласти з ОСОБА_2 договір дарування квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача взяти на себе витрати по укладенню договору дарування зазначеної квартири, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій даної статті наступним чином: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової шкоди); визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
В силу вимог ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом просить суд зобов'язати відповідача - Київське квартирно-експлуатаційне управління визначити уповноважену особу, яка від імені Міністерства оборони України, уповноважена укласти з ним договір дарування спірного майна, а дана вимога не може розглядатися як спосіб захисту цивільного права з огляду на норми статті 16 ЦК України, а тому зустрічні позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом взяти на себе витрати по укладенню договору дарування житлового приміщення для виконання мирової угоди, оскільки умовами визнаної Апеляційним судом м. Києва мирової угоди не визначено за чий саме рахунок мають бути вчинені дії стосовно передачі майна.
Згідно зі ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.
На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 16, 20, 202, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, стст. 10, 31, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212 - 218 Цивільного процесуального кодексу Украйни, суд
Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) протягом 5 календарних днів, з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі, передати у власність шляхом укладення договору дарування Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 22991617) житлове приміщення, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,60 кв.м.
В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.
У задоволенні вимог за зустрічним позовом - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.