Справа №345/6115/13-ц
14.11.2013 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кардаш О.І.
при секретарі Боднар Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дочки, посилаючись на те, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 23.05.2011 року. Від даного шлюбу народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою другого курсу факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. І.Франка на стаціонарному відділенні. Враховуючи те, що дочка навчається на платній формі навчання і оплата за семестр навчання становить 11006 грн., і позивачкою оплачено за три семестри навчання в сумі 33018 грн., що підтверджується договором про підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр №1956е-12 та квитанціями про оплату, то просить суд стягнути з відповідача половину вартості навчання в сумі 16509 грн.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Відповідач в судовому засідання позов не визнав та пояснив, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 14.10.2013 року постановлено з нього стягувати аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку до закінчення навчання його дочки та враховуючи, що це буде становити близько 3000 грн., позивач вважає, що цих коштів буде достатньо і для оплати навчання. Крім того, зазначає, що його дочка є власником промтоварного магазину, звідки теж отримує дохід. А тому, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який у відповідності до рішення Калуського міськрайонного суду від 23.05.2011 року розірвано (а.с.10), від шлюбу народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), яка проживає разом з матір'ю, що стверджується довідкою КП «ЖЕО №1» від 13.08.2013 року (а.с.11) та являється студенткою другого курсу денного відділення факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. І.Франка, що вбачається з довідки Львівського національного університету ім. І.Франка за №10 від 03.09.2013 року (а.с.21).
Згідно двостороннього договору №1956е-12 від 09.08.2012 року укладеного між вищим навчальним закладом та ОСОБА_3 встановлено, що остання навчається на контрактній формі навчання і розмір плати за весь термін надання освітньої послуги становить 88048 грн. (а.с.6).
Факт оплати позивачкою коштів за навчання дочки ОСОБА_3 за 3 семестри в сумі 33018 грн. підтверджується квитанціями, які долучені до матеріалів справи (а.с.7-9).
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов"язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач працездатний, отримує стабільну заробітну плату в середньомісячному розмірі 45484 рублів ( по курсу НБУ становить 11 77,63 грн.), що підтверджено довідкою бухгалтерії ООО «Гапром добича Ямбург» (а.с.57)
Таким чином, виходячи з принципу рівності прав та обов'язків батьків відносно дітей, та враховуючи фактичний розмір понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку, що сторони повинні нести витрати у зв'язку із навчанням дитини в рівному розмірі, тобто по 16509 грн.
Доводи відповідача про те, що рішенням суду з нього будуть стягуватися аліменти на утримання дочки і отриманих коштів мало б вистачати і на оплату навчання є безпідставні, оскільки участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів.
Твердження відповідача про те, що дочка сторін має у власності промтоварний магазин та отримує дохід з якого може оплачувати вартість навчання, в судовому засіданні нічим не підтверджено. Крім того, сторони по справі підтвердили, що між ними існує судовий спір про поділ майна подружжя, зокрема цього ж магазину.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
У відповідності ст.84,88 ЦПК судові витрати покласти на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.185 СК України, ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, працюючого прибиральником території УЕВТООО «Газпром добича Ямбург» цех 2000 служба експлуатації №3 пос. Ямбург, Надимський р-н, Тюменська область Російська Федерація, ідент. код НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину в сумі 16509 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 229,4 грн. судового збору в дохід держави та 250 грн. за надання юридичної допомоги в користь ОСОБА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення , апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії рішення.