Справа № 249/4865/13-ц
іменем України
21 листопада 2013 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Стріжакової Г.В.
при секретарі Лисенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про затвердження мирової угоди, укладеної між боржником ОСОБА_1 та стягувачем Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго», -
До Шахтарського міськрайонного суду Донецької області в порядку ст. 372 ЦПК України старшим державним виконавцем ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області подано для затвердження мирову угоду, укладену між боржником ОСОБА_1 та стягувачем ПАТ«ДТЕК Донецькобленерго» в процесі виконання судового наказу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2013 року по справі № 249/4865/13-ц.
Представник ВДВС Шахтарського МРУЮ у Донецькій області у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, заяву задовольнити.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, надала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, затвердити мирову угоду.
Представник стягувача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Погорєлов А.А. належним чином повідомлений про дату і час судового розгляду в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Сторонам роз'яснено наслідки укладення мирової угоди (а.с.28), а тому їх неявка не перешкоджає розгляду питання про затвердження мирової угоди.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що 02.09.2013 року Шахтарський міськрайонний суд Донецької області видав судовий наказ по справі № 249/4865/13-ц, яким наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ«ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 5460,07грн, три відсотки річних в сумі 491,86 грн., суму індексу інфляції в розмірі 546,01 грн. та судові витрати в сумі 114,70 грн.
До суду надійшла заява державного виконавця про затвердження мирової угоди про закінчення виконавчого провадження та встановлення строків погашення боргу згідно вказаного судового наказу та відповідна мирова угода.
За умовами даної мирової угоди Боржник:
1. визнає свої зобов'язання перед Стягувачем, які становлять суму у розмірі 4310,67 грн., 546,01 грн. інфляційних, 491,86 грн. 3% річних, 114,70 грн. судового збору, що підтверджується судовим наказом Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2013 р. по справі № 249/4865/13-ц.
2. зобов'язується та гарантує сплатити Стягувачу суму, зазначену в п. 1 даної угоди шляхом відстрочки та розстрочення платежів за графіком сплати платежів в розмірах і в строки, встановлені в п. З цієї угоди.
3. перераховує суму збитків за порушення ПКЕЕН (заборгованості за електроенергію) на р/р № 260393181560 у філії ДОУ AT «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 00131268.
4. перераховує суму інфляційних нарахувань, 3% річних та суму судового збору на р/р № 260021254 в ПАТ «ПУМБ» МФО 334851, ЄДРПОУ 00131268.
5. Сторони розподіляють загальну суму заборгованості у розмірі, узгодженому Сторонами, яка відповідно до п. 1 даної угоди складає 5463,24 грн., які беззаперечно та добровільно перераховуються Боржником на рахунок, вказаний Стягувачем в угоді наступним чином: 14.11.2013 року боржник сплачує 546 грн. 01коп. інфляційних нарахувань за рішенням суду на р/р № 260021254 в ПАТ «ПУМБ» МФО 334851, ЄДРПОУ 00131268; 14.12.2013 року - у сумі 606 грн. 56 коп. - 3% річних та судовий збір за рішенням суду; а з 14.01.2014 року по 14.06.2015 року включно буде сплачувати 14 числа кожного місяця по 239 грн. 50 коп. заборгованість за електроенергію за рішенням суду на р/р № 260393181560 в у філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 00131268.
6. Боржник має право достроково погасити борг в повному обсязі або частково.
7. Стягувач заявляє, що у випадку належного виконання мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди.
8. Дана мирова угода направляється сторонами в суд для її затвердження.
9. Сторони домовились закінчити «Виконавче провадження» після затвердження судом даної мирової угоди.
10. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією мировою угодою.
11. Сторони домовились, що всі взаємовідносини між Стягувачем і Боржником з моменту затвердження цієї мирової угоди судом по виконанню виконавчого листа (судового наказу), регулюються даною мировою угодою і ухвалою суду про її затвердження.
12. Ухвала про затвердження даної мирової угоди на стадії виконання виконавчого листа (судового наказу) є виконавчим документом згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».
13. Виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
14. У разі порушення Боржником строків погашення боргу, дія цієї угоди у частині надання Боржнику розстрочки та відстрочки припиняється.
15. У разі припинення дії цієї угоди в частині надання Боржнику розстрочки та відстрочки (п. 12 цієї мирової угоди), останній зобов'язаний сплатити несплачену суму боргу, вказану в п. 1 цієї мирової угоди протягом 15 днів з дня порушення строків погашення боргу.
16. У разі несплати Боржником сум боргу у порядку п. 13 цієї мирової угоди, Стягувач має право направити Ухвалу про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з Боржника суми боргу у розмірі, вказаному у п. 1 цієї мирової угоди за вирахуванням здійснених Боржником платежів за цією мировою угодою, про яку Стягувач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.
17. У разі порушення Боржником строків погашення боргу, які вказані у п. З цієї мирової угоди, Боржник несе відповідальність перед Стягувачем, згідно зі ст. 625 ЦК України та зобов'язаний на вимогу Стягувача сплатити на його користь нараховані Стягувачем на суму основного боргу 3 % річних та індекс інфляції за весь час прострочення.
18. Якщо в процесі виконання цієї мирової угоди відбудуться реорганізація, зміни підпорядкованості чи форми власності однієї з сторін або обох сторін, то ця угода зберігає силу для правонаступника такої сторони.
19. Дана мирова угода підписана у трьох примірниках, перший - для Стягувача, другий - для Боржника, третій - для суду.
Відповідно до ч.1,5 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди.
Відповідно до положень ч.1,2 ст. 372 ЦПК України, сторони можуть у виконавчому провадженні укласти мирову угоду. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.
Отже, відповідно вимог ст.175, 372 ЦПК України суд перевіряє, чи умови мирової угоди не суперечать закону, а саме, чи дотриманий сторонами процедурний порядок звернення, чи дійсно укладено мирову угоду, який її зміст, чи зрозуміло, чітко, однозначно, безумовно викладено умови, чи стосується угода предмету спору, чи всі умови мирової угоди визначені у межах позову, стосуються предмету позову і засновані на взаємних поступках, чи в результаті ліквідується спір між сторонами.
Вирішуючи питання про можливість затвердження умов мирової угоди, суд виходить з того, що відповідно до п. ч.1, ч.5 ст. 49 ЗУ України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення.
Сторони виконавчого провадження не можуть домовлятися закінчити виконавче провадження, оскільки питання про закінчення виконавчого провадження відноситься статтею 49 ЗУ «Про виконавче провадження» до компетенції державного виконавця, а тому пункт 9 мирової угоди не підлягає затвердженню.
Відповідно до пунктів 14, 15, 17 мирової угоди у разі порушення боржником строків погашення боргу, дія цієї мирової угоди у частині надання Боржнику розстрочки та відстрочки припиняється, боржник зобов'язаний сплатити несплачену суму боргу протягом 15 днів з дня порушення строків погашення боргу і зобов'язаний на вимогу Стягувача сплатити на його користь нараховані Стягувачем на суму основного боргу 3 % річних та індекс інфляції за весь час прострочення.
Суд враховує, що мирова угода на стадії виконання судового рішення не може вирішувати питання про права та обов'язки сторін, які можуть виникнути в майбутньому, а може стосуватися лише прав та обов'язків сторін стосовно предмета позову, у зв'язку із чим дані умови суперечать вимогам ст. 175 ЦПК України.
В пунктах 12, 13 мирової угоди сторони погодились, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і виконання ухвали здійснюється відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», а в пункті 18 вказано, якщо в процесі виконання цієї мирової угоди відбудеться реорганізація, зміни підпорядкованості чи форми власності однієї із сторін або обох, то ця угода зберігає силу для правонаступника такої сторони.
Суд зазначає, що умови мирової угоди мають стосуватися предмету спору, а не вирішувати питання права, які врегульовані нормами чинного законодавства, а тому дані умови не можуть бути затверджені судом як такі, що суперечать ст. 175 ЦПК України.
В пунктах 8, 10, 19 вказано, що дана мирова угода направляється сторонами в суд, набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов'язання, підписана в трьох примірниках.
Сторонами не враховано, що мирова угода не є правочином, який вчинюється за загальними правилами цивільного законодавства, а також не враховано той факт, що предмет мирової угоди обмежується предметом спору у конкретній цивільній справі.
Оскільки вказані умови мирової угоди не були предметом спору у справі № 249/4865/13-ц про видачу судового наказу за заявою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1, тому дані умови не можуть бути включені до мирової угоди і не підлягають затвердженню судом. Крім того, умова про направлення даної мирової угоди сторонами в суд суперечить вимогам ч.1 ст.372 ЦПК України, згідно якої мирова угода, укладена сторонами в процесі виконання подається в письмовій формі державному виконавцеві, який передає її до суду для визнання.
Отже, мирова угода містить умови, які суперечать 175, 372 ЦПК України, ст. 49 ЗУ України «Про виконавче провадження» і не стосуються предмету спору. Суд з власної ініціативи не може вносити корективи та виправляти положення мирової угоди, тому суд відмовляє в задоволенні заяви про визнання мирової угоди, що не перешкоджає повторному укладенню мирової угоди.
На підставі наведеного, керуючись ст., 175, 372 ЦПК України, ст. 49 ЗУ України «Про виконавче провадження», суд,-
У затвердженні мирової угоди, укладеної між боржником ОСОБА_1 та стягувачем Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» в процесі виконання судового наказу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2013 року по справі № 249/4865/13-ц - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Г.В. Стріжакова