"14" листопада 2013 р. Справа № 18/2141/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників :
позивача - не з'явився
відповідача - Грак С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3331П/1-12) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року у справі №18/2141/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
до Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Кременчук Полтавської області,
про стягнення 12778140,29 грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року у справі №18/2141/12 (суддя Бунякіна Г.І.) заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року у справі №18/2141/12 задоволено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року у справі №18/2141/12 зі сплатою присудженої до стягнення суми 2243349,97 грн. за графіком.
Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року у справі №18/2141/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплоенерго" про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року у справі №18/2141/12 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнятою при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав вставленими, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про розстрочку виконання рішення, не врахував тяжкий фінансовий стан позивача.
Відповідач надав відзиви на апеляційну скаргу позивача, в яких зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення. Посилається на те, що суму основного боргу сплатив повністю. Просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року у справі №18/2141/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, не реалізував своє право на участь у судовому процесі та не забезпечив явку представника в судове засідання.
Враховуючи те, що явка представника позивача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року у справі №18/2141/12 (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено. Стягнено з Комунального підприємства "Теплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 12778140,29 грн., в тому числі 10599170,32 грн. заборгованості, 889499,08 грн. пені, 1029637,25 грн. 7% штрафу, 60075,10 грн. втрат від інфляції, 199758, 54 грн. 3% річних та 64380,00 грн. судового збору.
20 вересня 2013 року Комунальне підприємство "Теплоенерго" подало до Харківського апеляційного господарського суду заяву, в якій, з урахуванням уточнень від 10.10.2013 р., просило розстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року у справі №18/2141/12 про стягнення 889499,08 грн. пені, 1029637,25 грн. 7% штрафу, 60075,10 грн. втрат від інфляції, 199758,54 грн. 3% річних та 64380,00 грн. судового збору, з урахуванням сплати відповідачем основного боргу на суму 10599170,32 грн. на строк два роки рівномірними частками відповідно до графіку, що додається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В обґрунтування заяви, відповідач посилався на наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року у справі №18/2141/12, в зв'язку з чим, він не має можливості одразу сплатити пеню, 7% штрафу, втрати від інфляції, 3% річних та судовий збір на загальну суму 2243349,97 грн.
Як стверджує відповідач такою обставиною є скрутний фінансовий стан Комунального підприємства "Теплоенерго", на підтвердження якого до матеріалів справи було надано докази, зокрема, згідно із звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) за перше півріччя 2013 р. у відповідача наявні збитки в сумі 10350000,00 грн. (т.ІІІ а.с.19).
Також відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) на 30 червня 2013 року дебіторська заборгованість підприємства на кінець звітного періоду становить 13657000,00 грн., а непокритий збиток 13200000,00 грн. (т.ІІІ а.с.20).
Колегія суддів, звертає увагу, що не зважаючи на тяжкий фінансовий стан, відповідач повністю перерахував на користь позивача основний борг за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року №14/2330/11 у сумі 10599170,32 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т.ІІІ а.с.35-39).
Відповідач зазначає, що дана заборгованість перед позивачем виникла в наслідок несвоєчасного перерахування з державного бюджету субвенції на покриття різниці в тарифах на комунальні послуги, після отримання якої зобов'язання по сплаті 10599170,32 грн. за спожитий природний газ було виконано в повному обсязі.
Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Позивач в апеляційній скарзі посилався на порушення судом першої інстанції норм ст.ст. 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції не встановив та не дав оцінки фінансовому стану позивача. Колегія суддів вважає такі твердження позивача безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач на підтвердження тяжкого фінансового стану, надав консолідований баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2013 року (т.ІІІ а.с.70-71). Однак даним звітом не підтверджується той факт, що розстрочка виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року у справі №18/2141/12 призведе до погіршення фінансового стану ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" чи ускладнить процес здійснення ним господарської діяльності. Оскільки позивач отримав від КП "Теплоенерго" повну суму, яка була передбачена договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року №14/2330/11, а 2243349,97 грн. розстрочених судом та не сплачених відповідачем коштів є пенею, 7% штрафу, втратами від інфляції, 3% річних та судовим збором, на які ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не міг розраховувати при укладенні вищевказаного договору.
Колегія суддів звертає увагу на те, що процесуальний закон не наводить навіть приблизного переліку обставин, за наявності яких може бути надано розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв'язання цього питання безпосередньо на суд, який розглядає відповідну заяву з урахуванням всіх обставин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначені обставини з'ясував, тому висновок про задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року по справі № 18/2141/12 (в редакції, поданій КП "Теплоенерго" 10.10.2013 р.) строком на 24 місяці, починаючи з жовтня 2013 р. по вересень 2015 р. включно, рівними частинами в розмірі 93 472,92 грн. на місяць, на загальну суму 2243349,97 грн., є правомірним та обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України, а саме в постанові від 22.10.2012 р. у справі №42/78-17/284, в постанові від 08.08.2013 р. у справі №5023/4691/12, а також в постанові від 16.10.2013 р. у справі №5023/781/11.
Колегія суддів, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, вважає, що вищезазначені обставини є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, з якими законодавець пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду.
Натомість, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки, з огляду на вищезазначене, позивач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, тому ухвала господарського суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року у справі №18/2141/12 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 10 жовтня 2013 року у справі №18/2141/12 залишити без змін.
Повна постанова складена 18 листопада 2013 року.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Камишева Л.М.