ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4292/13 14.11.13
За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС"
про стягнення 61 790 287, 37 грн.
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Ломака В.С.
Любченко М.О.
Представники: не викликались
Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про стягнення заборгованості у розмірі 41 891 720, 27 грн. за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.2009 р., а також 19 898 567, 10 грн. - пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 р. (суддя Станік С.Р.) порушено провадження у справі № 910/4292/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.03.2013 р. за участю прокурора та представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/4292/13.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 р. визначено колегію для розгляду справи № 910/4292/13 у складі: Станік С.Р. (головуючий), Митрохіна А.В., Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 р. колегією суддів у складі Станік С.Р. (головуючий), Митрохіна А.В. та Спичак О.М. справу № 910/4292/13 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. провадження у справі № 910/4292/13 зупинено до вирішення пов'язаної адміністративної справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6356/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 25.12.2012 р. № 766/9050 "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 20.09.2012 р. № 189/8473 "Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради від 11.12.2008 р. № 777/777" та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі.
09.10.2013 р. Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва із клопотанням про поновлення провадження у даній справі, у зв'язку з вирішенням пов'язаної адміністративної справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6356/13-а.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013р. справу № 910/4292/13 передано на розгляду колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Бондарчук В.В. та Стасюк С.В.
Ухвалою Господарського суду від 10.10.2013 р. поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.10.2013 р.
Склад суду у даній справі змінювався.
Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 р. склад суду у даній справі змінено наступним чином - Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Любченко М.О.
У процесі провадження у справі прокурор подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/4292/13 шляхом накладення арешту на рахунки Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС", відкриті в банківських установах.
В обґрунтування своєї заяви прокурор зазначає, що відповідач продовжує розпоряджатись власними коштами, які знаходять на його банківських рахунках, що може утруднити виконання рішення або зробити його виконання неможливим у разі задоволення позову у даній справі.
11.11.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Прокуратура міста Києва надала письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що з метою уникнення погашення заборгованості Публічне акціонерне товариство "АК-ТРАНС" розпоряджається власними коштами, спрямовуючи їх на потреби, не пов'язані з погашенням заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.2009 р., що є предметом розгляду у даній справі.
Також Прокуратурою міста Києва надано суду роздруківку руху коштів по рахунках Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС", відкритих в Публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк».
Крім того, відповідно до листа № 10.301-186/1165 від 05.11.2013 р. станом на 05.11.2013 р. залишок коштів на рахунку Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС", відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк» становить 58 112, 72 грн.
14.11.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Прокуратури міста Києва надійшли додаткові пояснення, у яких прокурор просить накласти арешт на розрахункові рахунки Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" в межах суми позовних вимог.
Розглянувши клопотання прокурора про забезпечення позову, здійснивши оцінку наведених прокурором обґрунтувань та наявних у справі доказів, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
За приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При вирішення питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з п 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Тож, приймаючи до уваги, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на рахунки боржника, суд відмовляє Прокуратурі міста Києва у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
В той же час, враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі цілком обґрунтованими, а надані докази (банківська виписка з рахунку Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС") свідчать про наявність підстав припускати неможливість або наявність ускладнень виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.
Як випливає зі змісту позовної заяви Заступника прокурора міста Києва, поданої в інтересах держави в особі Київської міської ради, спір між позивачем та Публічним акціонерного товариства "АК-ТРАНС" виник внаслідок невиконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати вартості земельної ділянки.
При цьому, як вбачається з банківської виписки з рахунку Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" останнім здійснюється витрачання кошів на цілі, не пов'язані з оплатою вартості земельної ділянки по вул. Оранжерейній, 1 у мсті Шевченківському районі міста Києва, що є об'єктом договору купівлі-продажу від 11.11.2009 р.
На підставі зазначеного накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача у розмірі ціни позову у даній справі, на думку суду, є адекватним по відношенню до заявлених позовних вимог та не може призвести до припинення його господарської діяльності.
Тож, з огляду на те, що нормами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість вжиття заходів забезпечення позову за власною ініціативою суду, приймаючи до уваги, що із наданих прокурором документів вбачається ймовірність ускладнення виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову, беручи до уваги, що обраний судом захід до забезпечення позову, а саме: накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" у сумі 61 790 287, 37 грн. відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення, в той час як невжиття такого заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" , що знаходяться в банківських установах в межах суми заявлених позовних вимог.
Наразі, приймаючи до уваги збалансованість інтересів сторін, за висновками суду, вжиття вказаних заходів забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову у розглядуваній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва , -
З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 1, код ЄДРПОУ 05475162), які знаходяться на будь-яких рахунках, виявлених державним виконавцем під час виконання даної ухвали, відкритих в банківських установах в межах суми 61 790 287, 37 (шістдесят один мільйон сімсот дев'яносто тисяч двісті вісімдесят сім грн. 37 коп.) грн.
Стягувач: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код. ЄДРПОУ 22883141).
Боржник: Публічне акціонерне товариство "АК-ТРАНС" (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 1, код ЄДРПОУ 05475162).
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і дійсна для пред'явлення до виконання до 14.11.2014 р.
Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому чинним законодавством України
Судді Пригунова А.Б. (головуюча)
Ломака В.С.
Любченко М.О.