07 листопада 2013 р. Справа № 30281/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Костіва М.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 30 червня 2010 року у адміністративній справі №2а-121/10 за позовом ОСОБА_1 до Старшого інспектора відділення ДАІ з обслуговування м. Камінь - Каширського у Волинській області Орловського Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернулася в суд адміністративним позовом до старшого інспектора відділення ДАІ з обслуговування м. Камінь - Каширського і району та АТІ УДАІ УМВС України у Волинській області Орловського С.В. про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою відповідача від 31 травня 2010 року її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 360 грн. За цією постановою її визнано винною у тому, що вона 29 травня 2010 року, о 10 год. 23 хв., на автодорозі «Брониця-Полиці-Піщане-Верхи» Камінь - Каширського району Волинської області, керувала автомобілем марки «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1, який переобладнаний без погодження з органами Державтоінспекції, а саме в салоні автомобіля встановлені сидіння в кількості, що перевищує кількість, вказану у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. Вважає дану постанову незаконною, оскільки вказаного в ній правопорушення не вчиняла. Вказані в протоколі про адміністративне правопорушення зайві незакріплені сидіння в кількості чотири штуки знаходились в салоні автомобіля для заміни їх на пошкоджені. Такі ж пояснення вона дала відповідачу, однак він порахував це як переобладнання.
Постановою Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 30.06.2010 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом невірно встановлені обставини справи та порушені норми матеріального права. Зазначає, що сидіння не були прикріплені і те, що на одному сидінні знаходилась пасажир не стверджує того, що сидіння були прикріплені. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином буди повідомлені про дату судового засідання, позивач надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 29 травня 2010 року, о 10 год. 23 хв., на автодорозі «Брониця-Полиці-Піщане-Верхи» Камінь-Каширського району Волинської області, позивач керувала автомобілем марки «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1, який переобладнаний без погодження з органами Державтоінспекції, а саме в салоні автомобіля встановлені сидіння в кількості, що перевищує кількість, вказану у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до постанови серії АС № 127503 від 31.05.2010 р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вид штрафу в розмірі 360,00 грн.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувана постанова відповідачем винесена правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АС № 124829 від 29.05.2010 року вбачається, що 29 травня 2010 року, о 10 год. 23 хв., на автодорозі «Брониця-Полиці-Піщане-Верхи» Камінь - Каширського району Волинської області, позивач керувала автомобілем марки «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_1, який переобладнаний без погодження з органами Державтоінспекції, а саме в салоні автомобіля встановлені сидіння в кількості, що перевищує кількість, вказану у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП за переобладнання транспортного засобу з порушенням відповідних правил, норм і стандартів наступає адміністративна відповідальність.
Таким чином, постанова про адміністративне правопорушення складена відповідно до норм чинного законодавства та свідчить вчинене позивачем порушення.
Крім цього, відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення дотримано вимоги ст. 280 КУпАП, а саме, з'ясовано чи вчинено адміністративне правопорушення, встановлено особу правопорушника, доведено вину останнього у вчиненні правопорушення, застосовано стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 121 КУпАП.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 30 червня 2010 року у адміністративній справі №2а-121/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
М.В.Костів