Постанова від 04.11.2013 по справі 826/15011/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

04 листопада 2013 року 10:45 №826/15011/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Камерон»

додержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 №0003432260 та від 14.05.2013 №0003422260,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камерон» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 №0003432260 та від 14.05.2013 №0003422260.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва ДПС безпідставно проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Камерон», за наслідками якої складено акт від 17.04.2013 №433/22-6/36025318 та винесені податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0003422260 та від 14.05.2013 №0003432260. На думку позивача, відповідач в силу приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України мав направити матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби до правоохоронного органу, що призначив перевірку. При цьому, статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 17.04.2013 №433/22-6/36025318 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 №0003432260 та від 14.05.2013 №0003422260. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Камерон» з його контрагентами - товариством з обмеженою відповідальністю «Утекс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоціянт».

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Через неявку в судове засідання 09.10.2013 належним чином повідомлених представників сторін, наявністю від позивача клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/15011/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Камерон» по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Утекс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоціянт» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період 01.01.2012 по 30.09.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Камерон» пункту 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 13 009,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 13 661,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва ДПС складено акт від 17.04.2013 №433/22-6/36025318 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 14.05.2013 №0003422260, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 17 076,00 грн., у тому числі: 13 661,00 грн. - основний платіж, 3 415,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 14.05.2013 №0003432260, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 261,00 грн., у тому числі: 13 009,00 грн. - основний платіж, 3 252,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Камерон» була проведена державною податковою інспекцією в Оболонському районі міста Києва ДПС на підставі наказу від 01.04.2013 №691 та направлення від 04.04.2013 №649/22 у відповідності до підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та листа начальника ВРКС СУ ДПС у місті Києві полковника податкової міліції Л.С.Балтаг від 28.01.2013 №703/09-10.

Згідно підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності таких обставин:

за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів щодо наявності правових підстав для проведення позапланової перевірки відповідно до вимог підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Камерон» за відсутності судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. Також, суд наголошу на тому, що в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що податковим органом надсилався обов'язковий письмовий запит та підтвердження того, що товариством не було надано пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання вказаного запиту.

Лист начальника ВРКС СУ ДПС у місті Києві полковника податкової міліції Л.С. Балтаг від 28.01.2013 №703/09-10 в силу приписів статті 78 Податкового кодексу України не є підставою для проведення позапланової документальної перевірки платника податків.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Лист начальника ВРКС СУ ДПС у місті Києві полковника податкової міліції Л.С. Балтаг від 28.01.2013 №703/09-10 в силу вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України не може виступати єдиною підставою для визнання фіктивними господарських операцій позивача з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Утекс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоціянт», без дослідження всіх первинних документів по названих господарським операціям.

Так, висновки відповідача щодо нікчемності правочинів товариства з обмеженою відповідальністю «Камерон» з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Утекс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоціянт», зроблені лише на підставі листа начальника ВРКС СУ ДПС у місті Києві полковника податкової міліції Л.С. Балтаг від 28.01.2013 №703/09-10, відповідно до якого у провадженні СУ ДПС у місті Києві знаходяться матеріали справи досудового розслідування від 21.11.2012 №32012110000000009, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Позивачем на спростування висновків акту перевірки вказано на реальність господарських операцій за договорами з товариством з обмеженою відповідальністю «Утекс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоціянт», на підтвердження чого надано суду копії податкових накладних за відповідні періоди, копії рахунків на оплату за відповідні періоди, копії видаткових накладних за відповідні періоди.

Суд звертає увагу, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Камерон» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Утекс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоціянт». Відповідачем не надано суду вироку суду, яким б встановлювався факт фіктивного підприємництва контрагентів позивача за конкретними господарськими операціями.

Позиція посадової особи податкової міліції, що викладена в листі на адресу органу державної податкової служби, не може свідчити про порушення платником податків приписів податкового законодавства без дослідження первинних документів та аналізу податкової звітності такого платника податків.

Отже висновки акту перевірки від 17.04.2013 №433/22-6/36025318, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є передчасними і необґрунтованими.

Також, суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Отже недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 04.04.2013 №К/800/8602/13, від 13.06.2013 № К/9991/71532/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Камерон» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Утекс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Негоціянт», не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Камерон» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 №0003432260 та від 14.05.2013 №0003422260, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 14.05.2013 №0003432260 та від 14.05.2013 №0003422260.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Попередній документ
35342872
Наступний документ
35342874
Інформація про рішення:
№ рішення: 35342873
№ справи: 826/15011/13-а
Дата рішення: 04.11.2013
Дата публікації: 20.11.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: