"19" листопада 2013 р.Справа № 923/1127/13
Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого : Мирошниченко М. А.,
суддів: Головей В. М. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Ляшенко М.І..
за участю представників:
Іванівського міжрайонного управління водного господарства - Чеботарь Ж.С. (за дорученням)
ТОВ "Дружба" - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2013 р. по справі № 923/1127/13 за позовом Іванівського міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про стягнення 11 448,02 грн.
23.08.2013 р. Іванівське міжрайонне управління водного господарства (далі позивач) пред'явило позов у господарському суді Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба" (далі відповідач) про стягнення з останнього 11 448,02 грн. за договором № 17/02-12/15 про надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур від 23.03.2012 р. (далі договір) з яких:
1) 1 907,13 грн. - 3% річних, ( в т.ч.: за період з 06.06.2012 р. по 25.10.2012 р. - 963,09 грн. (за використану воду) та за період з 06.06.2012 р. по 25.11.2012 р. - 944,04 грн. (за використану електроенергію));
2) 9 540,89 грн. - пені, ( в т.ч. за період з 06.06.2012 р. по 25.10.2012 р. - 4 818,07 грн. (за використану воду) та за період з 06.06.2012 р. по 25.11.2012 р. - 4 722,82 грн. (за використану електроенергію).
Позивач також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати в розмірі 1720,50 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач порушив умови укладеного між ними договору № 17/02-12/15 від 23.03.2012 р. „про надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур", а саме своєчасно не розрахувався за використану воду з урахуванням спожитої електричної енергії. (а.с. 2-4)
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.08.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження по справі. (а.с. 1)
06.09.2013 р. не погоджуючись з вказаними позовними вимогами відповідач надав суду першої інстанції відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає.
Відповідач посилався на не вірний розрахунок позивачем періоду прострочення оплати. Також відповідач зазначає, що відповідно до бухгалтерського обліку та актів виконаних робіт виставлені позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних включають в себе суму 105,30 грн., яка передбачена іншим договором, а саме договором №17 вартості послуг з обґрунтування потреби у воді та оцінки обсягів водокористування, організації та проведення заходів щодо раціонального використання водних ресурсів від 23.03.2012 р., згідно якого відповідальність у вигляді пені не передбачена, а тому на думку відповідача позивач не мав достатніх правових підстав включати суму у розмірі 105,30 грн. в розрахунки до іншого договору №17/02-12/15 про надання послуг пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур від 23.03.2012 р. (а.с.43-46)
13.09.2013 р. відповідач до місцевого господарського суду надав клопотання про застосування позовної давності, в якому просив суд застосувати позовну давність щодо нарахування господарських санкцій за червень, липень та серпень 2013 р. (а.с. 85)
04.10.2013 р. позивач до місцевого господарського суду надав заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 86 87), у зв'язку із застосуванням строку позовної давності з відповідним розрахунком та просив суд стягнути з відповідача 6 988,32 грн., в т.ч.:
2738,84 грн. пені (по воді) за період з 27.08.2012 р. по 25.10.20 грн.;
2342,35 грн. - пені ( по електроенергії) , за період з 27.08.2012 р. по 25.11.2012р.;.
1 907,13 грн. - 3% річних, (в т.ч. за період з 06.06.2012 р. по 25.10.2012 р. - 963,09 грн. (по воді) та за період з 06.06.2012 р. по 25.11.2012 р. - 944,04 грн. ( по електроенергії)).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.10.2013 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Немченко Л.М. 10.10.2013 р.) позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 6 988грн.32 коп. ( в т.ч.: пеню в сумі 5 081,19 грн. та 3% річних в сумі 1 907,13 грн.), а також 976,73 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору, а в решті позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору, в наслідок чого у позивача виникло право нараховувати відповідачу пеню та 3% річних. Суд також прийняв до уваги заяву про застосування позовної давності. (а.с. 97-99)
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обґрунтовуючи свою позицію скаржник послався на те, що він повністю розрахувався з позивачем за надані послуги, втім останній нарахував йому пеню та три відсотки річних. Також скаржник послався на акти виконання умов договору, та зазначив, що в них відсутня дата підписання, тобто не можливо встановити дату проведення сплати вартості послуг. Крім того скаржник вважає не вірним посилання суду першої інстанції на наказ № 29/03/12 від 29.03.2012 р., оскільки гідротехнік Скляр І.І. не був наділений повноваженнями отримувати рахунки на оплату наданих послуг з електропостачання та водопостачання. Дослідивши копії рахунків суд не звернув увагу, що в рахунках відсутнє прізвище особи, яка отримала рахунок на оплату послуг, тобто не можливо встановити, що саме гр. Скляр І.І. або інший представник відповідача отримували зазначені рахунки.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 30.10.2013 р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.11.2013 р. об 11:30 год., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
Оскільки представник позивача не заявив клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів така фіксація не здійснювалась, однак вівся протокол судового засідання.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив про причини свого нез'явлення суд не повідомив.
Враховуючи вказані обставини та думку представника позивача колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представника скаржника (відповідача).
Колегія суддів задовольнила клопотання представника позивача про залучення до матеріалів справи копії актів звірки, оскільки вони оглядались судом першої інстанції та їм надавалась оцінка цим судом у рішенні, однак вони не були залучені до справи.
Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, і ці обставини дослідив місцевий суд, що між Херсонським обласним управлінням водних ресурсів (за умовами договору виконавець 1), Іванівським міжрайонним управлінням водного господарства (за умовами договору виконавець 2), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" (за умовами договору замовник) 23.03.2012 р. укладено договір № 17/02-12/15 про надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур на земельній ділянці відповідача площею 467,2 га. (далі договір) та додатки до договору.
Згідно умов договору п. 1.1 замовник замовляє, а виконавці зобов'язуються надати послуги, пов'язані з подачею води для поливу сільськогосподарських культур на земельній ділянці замовника, площею 467,2 га в порядку та на умовах цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Сторони у п.п. 2.1.3 встановили, що замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати виконавцю 1 вартість послуг, пов'язаних з подачею води, наданих відповідно до додатку № 1 до договору та виконавцю 2 вартість послуг, пов'язаних з подачею замовлених обсягів води та вартість спожитої електроенергії.
Підпунктом 2.1.8 договору сторони встановили, що замовник зобов'язаний забезпечити звірку обсягів поданої води та використаної електроенергії, підписання актів, відповідно до п.п. 3.1.2, 3.2.3 цього договору, до 5-го числа наступного за розрахунковим місяцем.
Згідно п.п. 2.3.1 договору виконавець 2 зобов'язаний надавати замовнику послуги, пов'язані з подачею води, відповідно до обсягів, згідно з планом поливу (додаток № 2), відповідно до його заявки, витратами, що не перевищують проектні можливості точок водовиділу, при умові своєчасного виконання замовником договірних зобов'язань по даному договору та здійснення ним оплати даних послуг.
Відповідно до умов п.п. 3.1.2 договору виконавець 2 щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітнім, готує і спільно з замовником і виконавцем 1 підписує акт виконання умов договору по надання послуг.
Підпунктом 3.2.3 договору сторони встановили, що виконавець 2 щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітнім, готує і спільно з замовником підписує акт звірки обсягів використаної електроенергії, за зразком, вказаним в додатку № 8 до договору.
Розділом 4 сторони встановили порядок розрахунку, так п. 4.1 сторони узгодили, що оплата вартості послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культу, здійснюється за договірною ціною, яка погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни, відповідно до договірних обсягів подачі води (додаток №5)
Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що замовник здійснює попередню оплату вартості послуг, пов'язаних з подачею замовлених обсягів води на підставі рахунку, наданого виконавцем 2 відповідно до поданої замовником заявки, протягом 3 днів після отримання рахунку. Оплата останнього поливу здійснюється по факту наданих послуг.
Відповідно до п. 4.3 договору замовник здійснює повну оплату вартості послуг виконавцям в термін 3 дні з дати підписання акту виконання умов договору про надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур (додаток №7), акту звірки обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу, згідно з діючим на період розрахунків тарифом на 1 кВт. год. електроенергії, відповідно до порядку, установленого НКРЕ (додаток №8), що складаються щомісячно та підписуються сторонами в порядку, визначеному цим договором, та рахунків, наданих виконавцями на підставі зазначених актів.
Згідно п. 5.2 договору замовнику у разі не виконання пунктів 2.1.3, 4.1, 4.2, 4.3 договору встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати послуг.
Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що в матеріалах справи наявний план контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Херсонській області за І квартал 2013 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Іванівського міжрайонного управління водного господарства за ІІ півріччя 2010 р., 2011 р., 2012 р., якою встановлено порушення та недоліки, що відображені в акті ревізії від 28.05.2013р. № 43-27/8. Згідно вищевказаного акту ревізії органом Державної фінансової інспекції позивачу було запропоновано нарахувати ТОВ „Дружба" пені за несвоєчасно виконане грошових зобов'язань за у сумі 9 540,89 грн. (а.с. 26-28)
Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що сторони підписали акти виконання умов договору. Акти виконання умов договору скріплені підписами та печатками усіх сторін договору, що підтверджує факт виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем у обсягах зазначених в актах і відповідач не оспорює цього факту. (а.с. 65-69)
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що в актах виконання умов договору відсутня дата підписання, тобто не можливо встановити дату з якої слід рахувати проведення сплати вартості послуг.
Однак колегія суддів апеляційної інстанції з цією позицією скаржника погодитись не може, оскільки ці акти виконання умов договору передують виставленим рахункам.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виставив відповідачу рахунки відповідно до поданих позивачем заявок. З виставлених рахунків вбачається, номер, дата, загальна сума виставлена до сплати, що вони підписані головним бухгалтером та скріплені печаткою установ та дата отримання відповідачем цих рахунків. (а.с. 92-94)
Скаржник (відповідач) в апеляційній скарзі посилається на те, що в вищевказаних рахунках відсутнє прізвище особи, яка прийняла ці рахунки.
Проте колегія суддів апеляційної інстанції з цим погодитись не може, оскільки в матеріалах справи наявний лист (а.с. 89), в якому зазначено, що згідно наказу № 29/03/12 від 29.03.12 р. відповідача гідротехнік Скляр І.І. уповноважений подавати заявки на полив сільськогосподарських культур, до 3 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим забезпечує підпис акту приймання-передачі, звірку фактично наданих послуг за звітний місяць і проведених розрахунків. З урахуванням викладеного, колегія суддів має всі підстави вважати, що Скляр І.І. ставив свій підпис та дату про отримання зазначених документів.
Колегія суддів також не приймає до уваги та вважає хибними доводи скаржника про те, що позивачем невірно визначено початок строку з якого він мав право нараховувати пеню та річні з огляду на таке.
Як зазначалось вище згідно п. 4.3 договору замовник здійснює повну оплату вартості послуг виконавцям в термін 3 дні з дати підписання акту виконання умов договору про надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур (додаток №7), акту звірки обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу, згідно з діючим на період розрахунків тарифом на 1 кВт. год. електроенергії, відповідно до порядку, установленого НКРЕ (додаток №8), що складаються щомісячно та підписуються сторонами в порядку, визначеному цим договором, та рахунків, наданих виконавцями на підставі зазначених актів.
Зміст вказаних умов договору свідчать про те, що сторони обумовили наступний порядок складання вищевказаних документів : спочатку складаються вищевказані акти, а потім виставляється рахунок.
Приймаючи до уваги на актах немає дати їх підписання (тобто не можливо встановити коли фактично вони були підписані) то початок триденного строку для оплати слід рахувати з дати отримання відповідачем рахунків і відповідно оплата винна здійснюватись по закінчення триденного терміну .
Аналіз наданих позивачем розрахунків, а також актів звірки підписаних сторонами договору надає можливість зробити висновок, що позивач правильно розрахував початок триденного строку і додавши до дати отримання відповідачем рахунків три дні розраховувавши пеню та річні з отриманої таким чином дати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок , з урахування уточнень до нього та виключенням з нього сум пені по яким сплив строк позовної давності колегія суддів дійшла всиновку, що цей розрахунок зроблено правильно.
Слід зазначити, що відповідач не погоджуючись з розрахунком позивача у порушення приписів ст. 33 ГПК України не надав суду доказів на підтвердження того що він своєчасно розрахувався з позивачем та не надав свій розрахунок який би спростовував доводи позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача з урахування наданих їм остаточних уточнень.
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам .
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову
Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,
Рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2013 р. по справі № 923/1127/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 19.11.2013 р.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді Головей В.М.
Шевченко В.В.