04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" листопада 2013 р. Справа№ 910/12339/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Самсіна Р.І.
при секретарі Євдокимові В.О.
за участю представників
від позивача: Яковенко Р.Г., дов. № 537 від 14.08.2013р.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"КійАгроПродукт"
на рішення Господарського суду м. Києва
від 18.09.2013 р.
у справі № 910/12339/13 (суддя Куркотова Є.Б.)
за позовом Аграрної біржі
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"КійАгроПродукт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Аграрний фонд
про стягнення 84 998,73 грн.
Аграрна Біржа звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КийАгроПродукт" про стягнення 84 998,73 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.09.2013р. у справі № 910/12339/13 позов Аграрної біржі задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КийАгроПродукт" на користь Аграрної біржі заборгованість у розмірі 77 271 (сімдесят сім тисяч двісті сімдесят одна) грн. 57 коп., штраф у розмірі 7 727 (сім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КійАгроПродукт" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.09.2013р. у справі № 910/12339/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 у справі № 910/12339/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КійАгроПродукт" прийнято до провадження та призначено на 07.11.2013р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. у справі № 910/12339/13 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Самсін Р.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. у справі № 910/12339/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Самсін Р.І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КійАгроПродукт" прийнято до провадження.
06.11.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Аграрної біржі надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Представник позивача заперечував проти доводі апеляційної скарги та апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.09.2013р. у справі № 910/12339/13 без змін.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що за результатами проведених на Аграрній біржі біржових торгів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "КийАгроПродукт", в особі брокера - покупця Мочуляк М.М., Брокерська контора №111 Фізична особа-підприємець "Барановська Наталія Леонідівна", яка діяла на підставі Договорів-доручень №30/17 від 30.06.2010 р. та №30/18 від 30.06.2010 р., а також довіреності №1994 від 26.06.2010 р. та Аграрним фондом, в особі брокера - продавця Калинчук А.І., що діяв на підставі довіреності №105 від 04.06.2010 р., було укладено Біржові контракти аграрної біржі, а саме:
№849 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю пшениці 3 класу, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004 урожаю 2007 р.,
№852 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю пшениці 4 класу, ОДЦР -пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004 урожаю 2007 р.,
№853 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю пшениці 4 класу, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004 урожаю 2008 р.,
№855 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю пшениці 5 класу, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004 урожаю 2008 р.,
№856 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю жита 3 класу, ОДЦР - жито, згідно ДСТУ-4522:2006 урожаю 2008 р.,
№857 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю жита 3 класу, ОДЦР -жито, згідно ДСТУ-4522:2006 урожаю 2008 р.,
№858 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю жита З класу, ОДЦР - жито, згідно ДСТУ-4522:2006 урожаю 2008 р.,
№859 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю пшениці 3 класу, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004 урожаю 2009 р.
№861 АБ/98 від 30.06.2010 р. на купівлю жита 3 класу, ОДЦР - жито, згідно ДСТУ-4522:2006 урожаю 2008 р. (надалі - Контракти).
Загальна вартість товарів по Контрактам становить 38 635 781,61 грн.
Пунктом 12.6 Правил біржової торгівлі передбачено, що за реєстрацію укладеної угоди біржа встановлює реєстраційний збір, що не може бути меншим, ніж 0,1 відсоток від суми укладеного контракту.
Положеннями п. 12.8 Правил біржової торгівлі передбачено, що у випадку, якщо здійснюється товарна або фінансова інтервенція та/або стороною біржового контракту виступає Аграрний фонд чи інші державні органи, установи та підприємства, сплата реєстраційного збору покладається на іншу сторону за контрактом у повному обсязі.
Пунктами 1.4 Контрактів №849 АБ/98, №852 АБ/98, №853 АБ/98, №855 АБ/98, №856 АБ/98, №857 АБ/98, №858 АБ/98, №859 АБ/98 та №861 АБ/98 від 30.06.2010 р. встановлено реєстраційний збір у розмірі 0,2% з ПДВ.
Як вбачається з п. 1.4 Біржового контракту Аграрної біржі №849 АБ/98 реєстраційний збір з ПДВ становить 12 257,56 грн., з п. 1.4 Контракту №852 АБ/98 реєстраційний збір з ПДВ становить 23 322,34 грн., відповідно п. 1.4 Контракту №853 АБ/98 реєстраційний збір з ПДВ становить 1 788,56 грн., згідно п. 1.4 Контракту Аграрної біржі №855 АБ/98 реєстраційний збір з ПДВ становить 13 114,55 грн., п. 1.4 Контракту №856 АБ/98 передбачено реєстраційний збір з ПДВ у розмірі 1 121,07 грн., п. 1.4 Контракту №857 АБ/98 встановлено реєстраційний збір з ПДВ у сумі 2 344,65 грн., згідно з п. 1.4 Контракту №858 АБ/98 реєстраційний збір з ПДВ становить 4 248,03 грн., відповідно п. 1.4 Контракту №859 АБ/98 реєстраційний збір з ПДВ становить 16 650,08 грн. та згідно п. 1.4 Контракту №861 АБ/98 реєстраційний збір з ПДВ становить 2 424,73 грн., що у загальному розмірі становить 77 271,57 грн.
Відповідно до пунктів 4.2 Контрактів сплата реєстраційного збору згідно п. 1.4 здійснюється на рахунок біржі покупцем протягом двох робочих днів після укладання Контракту.
Як зазначає позивач, свої обов'язки за біржовими контрактами позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується реєстрацією біржового контракту. Проте, в порушення п.п. 4.2 Контрактів відповідач не перерахував реєстраційний збір за реєстрацію контрактів, який у загальному розмірі становить 77 271,57 грн.
Поряд з цим, між Аграрним фондом (продавцем) і відповідачем (покупцем) було укладено наступні Договори про розірвання Біржових контрактів Аграрної біржі:
Договір про розірвання до Біржового контракту Аграрної біржі від 30.06.2010р. №861 АБ/98 від 20.08.2010 р.;
Договір про розірвання до Біржового контракту Аграрної біржі від 30.06.2010р. №858 АБ/98 від 20.08.2010 р.;
Договір про розірвання до Біржового контракту Аграрної біржі від 30.06.2010р. №857 АБ/98 від 31.08.2010 р.;
Договір про розірвання до Біржового контракту Аграрної біржі від 30.06.2010р. №849 АБ/98 від 20.08.2010 р.;
Договір про розірвання до Біржового контракту Аграрної біржі від 30.06.2010р. №856 АБ/98 від 20.08.2010 р.;
Договір про розірвання до Біржового контракту Аграрної біржі від 30.06.2010р. №855 АБ/98 від 02.08.2010 р.;
Договір про розірвання до Біржового контракту Аграрної біржі від 30.06.2010р. №853 АБ/98 від 20.08.2010 р.;
Договір про розірвання до Біржового контракту Аграрної біржі від 30.06.2010р. №852 АБ/98 від 20.08.2010 р.
Як вбачається з матеріалів справи, в Договорах про розірвання Біржових контрактів Аграрної біржі сторони домовилися про розірвання контракту за згодою сторін; те що сторони не мають претензій одна до одної; те що з моменту набуття чинності даним договором, контракт вважається розірваним та втрачає юридичну силу.
Також, відповідачем до матеріалів справи було надано лист Аграрного фонду №41-10/2587 від 05.10.2011, у якому Аграрний фонд просив Біржу звільнити відповідача від сплати реєстраційного збору за всіма укладеними контрактами у зв'язку з їх анулюванням через неможливість відвантаження продукції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2005 р. за № 1285 "Про створення Аграрної біржі", з метою підвищення рівня продовольчої безпеки країни, надання біржових послуг суб'єктам господарювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, продажу товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення та/або організації розрахунково-клірингової діяльності, засновано Аграрну біржу.
Статутом Аграрної біржі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2005 р. № 1285, Аграрна біржа створена і провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про товарну біржу", Господарського кодексу України, Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та на підставі інших положень чинного законодавства.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про товарну біржу", п.3 ч.1 ст.280 Господарського кодексу України, товарна біржа має право встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі.
Згідно з п.13.1 Правил біржової торгівлі, затверджених наказом Аграрного фонду № 62 від 01.07.2010 (далі-Правила), біржова угода, укладена на біржових торгах повинна бути зареєстрована та оформлена як біржовий контракт.
Брокери зобов'язані підписати контракт, а Біржа зареєструвати його не пізніше наступного за укладенням біржової угоди робочого дня (п.13.3 Правил).
За реєстрацію контракту біржа встановлює реєстраційний збір, що не може бути меншим ніж 0,1 відсоток від загальної суми укладеного контракту (п.13.6 Правил).
Згідно з п. 13.9 Правил, розмір реєстраційного збору встановлюється біржею.
Наказом відповідача від 14.12.2009 № 92-ОД, було встановлено розміри біржового збору на Аграрній біржі.
Розмір реєстраційного збору зазначений сторонами в біржових контрактах відповідає розміру реєстраційного збору за реєстрацію контрактів, встановленому згідно з Наказом від 14.12.09 №92-ОД.
Відповідно до п.12.5 Правил, облік зареєстрованих контрактів ведеться в журналах реєстрації контрактів.
Факт проведення реєстрації угод, укладених на біржі, підтверджується наданим позивачем витягом з журналу реєстрації біржових контрактів, копією протоколу проведення торгів від 30.06.2010, а також печаткою біржі та відміткою про проведення реєстрації контрактів, що містяться на останній сторінці кожного біржового контракту.
Таким чином, позивач свої обов'язки з оформлення та реєстрації біржових контрактів виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а доводи відповідача щодо нездійснення біржею реєстрації біржових контрактів у книзі реєстрації спростовуються наведеним.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу відповідача зазначає, що у зв'язку з розірванням біржових контрактів за згодою сторін та їх анулюванням біржею, у позивача відсутні підстави для стягнення збору за їх реєстрацію.
Відповідно до п.13.2 Правил у випадку розірвання біржової угоди за згодою сторін, дирекція біржі приймає рішення щодо порядку сплати реєстраційного збору або може звільнити сторони угоди від його сплати.
Відповідно до п.13.4. Правил, відмова від підписання або розірвання біржової угоди не звільняє сторони від сплати реєстраційного збору біржі та штрафних санкцій, крім окремих випадків за рішенням дирекції біржі.
Таким чином розірвання спірних біржових контрактів від 30.06.2010 за згодою сторін не звільняє відповідача від сплати реєстраційного збору біржі та штрафних санкцій.
Разом з цим, підставою для звільнення від сплати реєстраційного збору та штрафних санкцій в такому випадку може бути виключно рішення дирекції біржі, прийняття якого є правом, а не обов'язком біржі.
Доказів невиконання або неналежного виконання біржею своїх обов'язків з оформлення та реєстрації біржових контрактів, а також доказів порушення біржею вимог чинного законодавства або Правил під час проведення на Аграрній біржі біржових торгів, що стало підставою для розірвання сторонами укладених контрактів (як то невиконання біржею обов'язку по перевірці наявності у продавця заявленого до продажу товару належної якості, що в подальшому могло унеможливити фактичне виконання умов контрактів, або отримання послуг з боку біржі неналежної якості) суду надано не було.
Також, посилання відповідача в апеляційній скарзі на невиконання Аграрним фондом як продавцем умов біржових контрактів щодо поставки товару, оформлення акту приймання передачі товару не приймається судом до уваги, оскільки неналежне виконання сторонами зобов'язань по контракту не звільняє відповідача від сплати реєстраційного збору (п.4.5. договорів-доручень від 30.06.2010 №30/17 та №30/18).
Щодо заперечень відповідача, що між сторонами біржові угоди є договорами на користь третьої особи, та у зв'язку з розірванням яких біржа втрачає право вимоги за цими договорами в частині сплати реєстраційного збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про товарну біржу" та п.8.1 Правил біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
З предмету укладених між відповідачем та третьою особою контрактів вбачається, що вони є договорами купівлі-продажу товару (зерна).
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Суть договору на користь третьої особи полягає в тому, що за цим договором зобов'язана сторона (боржник) повинна вчинити дію не на користь другої сторони за договором (кредитора), а на користь третьої особи, яка не бере участь в укладенні цього договору. При цьому особа, яка укладає договір на користь третьої особи, діє в її інтересах.
Проте умовами біржових контрактів не передбачено виконання відповідачем (як покупцем) своїх обов'язків за договором щодо оплати товару, так третьою особою (як продавцем) щодо передачі товару на користь позивача - Аграрної біржі.
Крім того, відповідачем не доведено, хто саме (продавець чи покупець) при укладанні біржових контрактів діяв в інтересах позивача (Аграрної біржі).
Сплата реєстраційного збору не є предметом даних контрактів, а є платою за вчинення позивачем реєстраційних дій щодо реєстрації угод на біржі. При цьому право на встановлення та стягнення збору надано позивачу відповідно до ст.280 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України "Про товарну біржу" та п.13 Правил.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що спірні біржові контракти не є договорами на користь третьої особи, як помилково вважає відповідач, а обов'язок відповідача щодо сплати реєстраційного збору є платою за надані біржею послуги.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладені між сторонами біржові контракти в частині проведення реєстрації біржових контрактів та сплати реєстраційного збору є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктами 4.2 Контрактів визначено, що сплата реєстраційного збору згідно п. 1.4 здійснюється на рахунок біржі покупцем протягом двох робочих днів після укладання Контракту.
Відповідного до положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи положення п.п. 4.2 Контрактів строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті реєстраційного збору на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову у відповідача існує грошове зобов'язання по сплаті реєстраційного збору у розмірі 77 271,57 грн. Відповідачем зазначена заборгованість не спростована, доказів її сплати суду не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 77 271,57 грн. є правомірною та обґрунтованою.
Законними є і вимоги про стягнення штрафу у розмірі 10% від вартості простроченого грошового зобов'язання зі сплати реєстраційного збору у розмірі 7 727,16 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктами 4.3 Контрактів визначено, що у випадку невиконання покупцем п. 4.2 контракту, останній зобов'язується сплатити Аграрній біржі штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору, погасити неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ він суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладене, колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з місцевим судом та вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 77 271,57 грн. та штрафу 10% від суми несплаченого реєстраційного збору у розмірі 7 727,16 грн. є обґрунтованими та правомірними.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12339/13 від 19.09.2013р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КійАгроПродукт" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. у справі № 910/12339/13 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/12339/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
Р.І. Самсін