23 вересня 2013 р. Справа № 804/11105/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р. А.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про скасування постанови державного виконавця, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у якому просить:
скасувати постанову державного виконавця Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Богатенкової А.В. від 17.06.2013р.
зобов'язати Баглійський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області повернути утримані за постановою від 17.06.2013р. грошові кошти із заробітної платні ОСОБА_2 на підприємстві ПАТ «Євраз Баглійкокс».
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача не може бути звернено стягнення на його заробітну платню як найманого працівника в ході виконавчого провадження по стягненню з нього заборгованості як з фізичної особи - підприємця.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі № 2а/0470/4557/11, з фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по сплаті податку на додану вартість на користь держави в сумі 68 247,36 грн.
З метою виконання вказаного рішення судом виданий виконавчий лист № 2а/0470/4557/11 від 26.04.2012 року.
В ході здійснення виконавчого провадження відкритого на підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Богатенковою А.В. було прийнято постанову від 17.06.2013 р. про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_2, яку він отримує як працівник ПАТ «Євраз Баглійкокс», у виді щомісячного утримання в розмірі 20%.
Частиною 2 ст. 128 ГК України передбачено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці, реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов'язків. При цьому решта прав та обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення нею господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України та регулюються ним. Останнє випливає зі змісту ч. 3 ст. 45 ГК України, відповідно до якої щодо громадян положення цього кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.
Стаття 51 ЦК України передбачає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно зі статтею 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечень на адміністративний позов відповідач до суду не надав.
Отримання позивачем доходу після відкриття вказаного виконавчого провадження у вигляді заробітної платні як найманим працівником ПАТ «Євраз Баглійкокс» не пов'язано з його підприємницькою діяльністю.
Таким чином, на даний вид доходу не може бути звернено стягнення в рамках виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого листа № 2а/0470/4557/11 від 26.04.2012 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Тому, позовна вимога про скасування постанови державного виконавця Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Богатенкової А.В. від 17.06.2013р. підлягає задоволенню, оскільки дана постанова є протиправною.
Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути кошти не може бути задоволена, оскільки зазначені кошти не стягуються в дохід відповідача.
Належним способом захисту права позивача в даному випадку може бути вимога про стягнення коштів з відповідного бюджету. Однак такої вимоги позивачем не заявлено.
З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Богатенкової А.В. від 17.06.2013р., що винесена в ході виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/0470/4557/11 від 26.04.2012 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Р.А. Барановський