1-кс/463/781/13
19 листопада 2013 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - Стрепко Н.Л., з участю секретаря судового засідання Цуняк Л.Я., особи, яка подала скаргу ОСОБА_1, слідчого Бушко Г.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2, якою 23 травня 2013 року закрито кримінальне провадження № 42012150040000004. Просить вказану постанову скасувати.
Скаргу мотивує тим, що постановою від 23 травня 2013 року, яку він отримав лише 12 листопада 2013 року в прокурора Личаківського району м. Львова, слідчим СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України було закрито кримінальне провадження щодо неправомірних, на його думку, дій лікарів ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 При винесені оскаржуваної постанови слідчим не враховано наведених ним доказів в обґрунтування вини названих лікарів у спричиненні йому шкоди. Зокрема, названі лікарі займались лікувальною діяльністю без спеціального дозволу МОЗ України на лікування ерентальної дисфункції, а саме 12 травня 2007 року провели операцію ОСОБА_1 по ендофалопротезуванню без дозволу останнього. Під час лікування обпекли йому сідниці. Експерт його не оглядав і пояснень він йому не надавав. Проведене досудове розслідування вважає неповним, оскільки не встановлено всіх обставин у справі, висновок слідчого не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 подану скаргу підтримав з мотивів викладених в ній та додатково пояснив, що на момент проведення операції в травні 2007 року Львівська обласна клінічна лікарня не мала дозволу на проведення операцій з фалопротезування. Просив скаргу фзадовольнити.
Слідча ОСОБА_2 відносно задоволення скарги заперечила і пояснила, що оскаржувану постанову вважає законною, при перевірці заяви ОСОБА_1 встановила всі можливі обставини, а тому просила в задоволені скарги відмовити.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, слідчого, оглянувши та перевіривши надані матеріали кримінального провадження № 42012150040000004, дослідивши матеріали скарги вважаю, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З заяви ОСОБА_1 від 20 листопада 2012 року вбачається, що останній звернувся до прокурора Личаківського району м. Львова про вчинення лікаріями Львівської обласної клінічної лікарні ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 злочину, передбаченого ст. 383 КК України.
Постановою від 23 травня 2013 року слідчий СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 закрила кримінальне провадження № 42012150040000004 у зв'язку з відсутністю в діянні кримінального правопорушення.
Матеріали кримінального провадження № 42012150040000004 не містять даних вручення оскаржуваної постанови ОСОБА_1, а тому суд вважає, що така могла бути йому вручена лише 12 листопада 2013 року, як зазначено в скарзі, оскільки слідчий проти цього в судовому засіданні не заперечив і доказів протилежного не надав, а тому строк на подачу скарги не пропущений.
З матеріалів названого вище кримінального провадження вбачається, що слідчим було долучено матеріали дослідчої перевірки щодо попередніх заяв ОСОБА_1 з прийнятими процесуальними рішеннями в порядку визначеному КПК України 1960 року. Однак жодного запиту на їх отримання чи даних, що вказані матеріали дослідної перевірки перебували у слідчого Бушко Г.В. на перевірці, матеріали кримінального провадження не містять.
Згідно з ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Оскільки неможливо встановити за матеріалами кримінального провадження № 42012150040000004 яким чином слідчим отримано докази, які покладені в основу оскаржуваної постанови, а тому приходжу до висновку, що докази, на які посилається слідчий з матеріалів дослідної перевірки є недопустимими, а тому не можуть кластись в основу постанови. Слідчий в судовому засіданні не змогла надати будь-яких доказів, яким чином слідчим отримано та долучено до матеріалів кримінального провадження матеріали дослідної перевірки.
Крім того, матеріали кримінального провадження не містять даних про перевірку обставини, чи у травні 2007 року Львівська обласна клінічна лікарня наділена була правом проводити операції, які були проведені ОСОБА_1, зокрема з фалопротезування. Посилання слідчого на наказ № 431 Міністерства охорони здоров'я України від 3 липня 2006 року як на підставу наділення Львівської обласної клінічної лікарні правом надавати медичну допомогу хворим на ериктильну дисфункцію не заслуговує на уваги, адже даний наказ визначає в загальному порядок надання медичної допомоги хворим на ериктильну дисфункцію і про Львівську обласну клінічну лікарню в ньому не йдеться.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, проходжу до висновку, що слідчим СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 під час розслідування кримінального провадження № 42012150040000004 вчинено не всі необхідні та можливі процесуальні дії по перевірці повідомлення про кримінальне правопорушення ОСОБА_1, розслідування проведено неповно та невсебічно, а рішення прийнято передчасно.
Враховуючи наведене постанова про закриття кримінального провадження від 23 травня 2013 року підлягає скасуванню.
Керуючись вимогами статей 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 від 23 травня 2013 року про закриття кримінального провадження № 42012150040000004 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: (підпис)
З оригіналом згідно
слідчий суддя Н.Л.Стрепко