Справа № 495/6672/13-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
18 листопада 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Заверюха В.О.,
при секретарі - Червинській І.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
21.08.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 16 серпня 1996 року виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №18, мотивуючи тим, що шлюбні стосунки між ними припинені, спільне життя не склалося через різні погляди на життя, у відносинах втрачено почуття любові. Від шлюбу сторони сумісних дітей не мають. Спільне господарство не ведеться, спору про розподіл майна немає. Вважає примирення неможливим.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Як встановлено в судовому засіданні, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 серпня 1996 року був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданим повторно 21 серпня 2013 року виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №18. Від даного шлюбу у сторін сумісних дітей не має. Спільне сімейне життя не склалося із-за несумісності характерів та взаємного непорозуміння. Сторони не проживають однією сім'єю. Спільне господарство не ведеться, спору про розподіл майна, що є їхньою сумісною власністю немає. Подальше подружнє життя та збереження шлюбу не можливе.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
На виконання даної норми, судом надавався сторонам строк для примирення терміном 1 місяць.
Згідно пояснень відповідача за останній місяць, наданий сторонам для примирення, їхні стосунки не змінилися, сторони не примирилися.
Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а також з огляду на те, що відповідач позов визнала, суд вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами.
Керуючись ст.ст. 11,60,61,208,209,212,213-215,218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16 серпня 1996 року виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №18 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: