Справа № 444/2489/13-а
Провадження № 2-а/444/87/2013
29 жовтня 2013 року Жовківський районний суд Львіської області в складі :
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
при секретарі Петришин М.Є.
з участю представника позивача Губик З.В.
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови від 25.07.2013 року серії ВП № 38958438 про відкриття виконавчого провадження
Позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови від 25.07.2013 року серії ВП № 38958438 про відкриття виконавчого провадження. Свою вимогу мотивує тим, що позивач отримав постанову від 25.07.2013 ВП №38958438 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-380/11, виданою 01.07.2013 Жовківським районним судом Львівської області про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком встановленої частиною першою ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 03 серпня 2010 року з урахуванням виплачених за вказаний період сум. Згідно із ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04.11.2010 №2677) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами. Ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені обов'язкові вимоги до виконавчого документа. Вважає, що дане виконавче провадження відкрите з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, у виконавчому документі відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з якими видано виконавчий документ, а також ідентифікаційний код боржника.У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 вищезазначеного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження - п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону. Згідно із ст.20 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Відповідно до п. 3.2.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158 виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу державної виконавчої служби, який розташований: за місцем проживання, роботи боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням його майна; за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника -юридичної особи; за місцем здійснення певних дій, які зобов'язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи). Відповідно до ст.21 Закону на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:
- боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
- за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.06.2002 №11-2 (в редакції постанови правління ПФУ від 25.02.2008 №5-5) зі змінами, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади. При цьому, ні в даному Положенні, ні в інших нормативних документах не визначено, що головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, як визначено в ст.21 Закону. Водночас, Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 №3166-УІ визначено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Відповідно до ст.8 Закону - 3166 міністр утворює, ліквідовує, реорганізовує за погодженням з Кабінетом Міністрів України територіальні органи міністерства як структурні підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу юридичної особи. Відповідно до ст.21 Закону - 3166 територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Головне управління ПФУ у Львівській області, як юридична особа є територіальним органом центрального органу виконавчої влади Пенсійного фонду України, а не територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, як визначає ст.21 Закону. Отже, виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-380/11, виданого 01.07.2013 Жовківським районним судом Львівської області, про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком встановленої частиною першою ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 03 серпня 2010 року з урахуванням виплачених за вказаний період сум, не підвідомче підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області. Таким чином, на підставі вищенаведеного, вважає, що державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства. Просить позовну заяву головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволити. Визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2013 року ВП №38958438 та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2013 року ВП №38958438.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені у позовній заяві підтримала в повному обсязі. Просить позов задоволити.
Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи з їх участю та для реалізації ними права судового захисту, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши думку представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 25.07.2013 року ВП № 38958438 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а-380/11, виданого 01.07.2013 року Жовківським районним судом Львівської області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" у відповідності до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 03 серпня 2010 року з урахуванням виплачених за вказаний період сум. Надано боржнику добровільно виконати рішення в строк до 01.08.2013 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України учасник виконавчого провадження має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Підстави та процедура відкриття виконавчого провадження регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ з наступними змінами та доповненнями, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, серед яких такі, як виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа у т.ч. за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Як передбачено ч. 1 ст. 25 даного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Щодо твердження позивача про невідповідність виконавчого листа від № 2-а-380/11, виданого 01.07.2013 року Жовківським районним судом Львівської області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" у відповідності до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 03 серпня 2010 року з урахуванням виплачених за вказаний період сум вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю у ньому дати і номеру рішення, за яким видано вказаний вище виконавчий документ та відсутністю індефікаційного номера стягувача, суд зазначає наступне.
Вимоги до виконавчого листа, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з положенням ч. 1 цієї статті, одними з обов'язкових реквізитів, які зазначаються у виконавчому документі є дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ та індефікаційний номер стягувача.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий документ містить всі обов'язкові реквізити, зокрема дата і номер рішення за яким видано виконавчий документ. Крім того, позивачем не доведено наявності жодних інших обставини, що перешкоджали б відкриттю державним виконавцем виконавчого провадження. У звязку з цим, доводи позивача про те, що у виконавчому листі не зазначено номер та дату прийняття судового рішення, ідентифікаційний номер стягувача не можуть слугувати підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Оцінюючи доводи позивача про протиправність постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження суд встановив, що такі зводяться до того, що ГУ ПФУ у Львівській області не вважає себе територіальним підрозділом Пенсійного фонду України, а наголошує на тому, що є його територіальним органом, а відтак виконавче провадження відкрито з порушенням вимог щодо підвідомчості виконання рішень.
Слід зазначити наступне, що відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції Уктаїни в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:
- боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
- сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.06.2002 року; №11-2 (зі змінами) головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
Таким чином, Пенсійний фонду України є центральним органом виконавчої влади, а Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є його територіальним утворенням - органом (підрозділом). На думку суду, обидві назви не змінюють змістовного наповнення поняття, яке вони виражають, тому твердження позивача про непідвідомчість виконавчого провадження з наведених вище підстав є лише надуманими та безпідставними приводами, які свідчать про його небажання виконувати рішення суду, яке набрало законної сили.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що оскільки позивач являється територіальним органом центрального органу виконавчої влади, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було правомірно та відповідно до норм чинного законодавства відкрито виконавче провадження.
Згідно з ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а відповідно до ст. 7 КАС України - принципом здійснення правосудця в адміністративних справах. Відповідно до ст. 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що постанова від 25.07.2013 року ВП № 38958438 про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено) та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч. 5 ст. 94 КАС України, такі не належить стягувати з сторін.
Керуючись ст. 11, 71, 160 ч. 3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2013 року серії ВП № 38958438 - відмовити.
У позовних вимогах Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2013 року серії ВП № 38958438 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Жовківський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч. 3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Р. Й. Зеліско