Справа: № 2а-5165/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шимчик Р.В.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
13 листопада 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області в частині невиконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити невиплачене їй, як дитині війни, щомісячне підвищення до пенсії.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2011 року даний адміністративний позов був задоволений за період з 27 червня по 22 листопада 2011 року.
Не погоджуючись із постановою суду від 22 листопада 2011 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, виплачується у розмірі, встановленому постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області - задовольнити частково, постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2011 року - скасувати в частині виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач за період з 01 лютого по 22 листопада 2011 року має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. 6 вказаного Закону у редакції від 09 липня 2007 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Так, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При ухваленні постанови колегія суддів також враховує, що частину підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу вже було виплачено раніше.
Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови КМ України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745 було змінено правові підстави та розміри соціальних виплат особам, які мають статус дітей війни, а тому позивач з 23 липня 2011 року втратив право на виплату підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розмір вказаних соціальних виплат.
Відповідне повноваження Кабінетом Міністрів України було реалізоване шляхом прийняття постанови «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745. Вказана постанова набула чинності 23 липня 2012 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що з 23 липня 2012 року особи, які набули статусу дітей війни, втратили право на виплату відповідних виплат у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправомірно задоволено вимоги позивача за період з 23 липня по 22 листопада 2011 року.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте в частині задоволення вимог за період з 23 липня по 22 листопада 2011 року рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області - задовольнити частково, а постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2011 року - скасувати в частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2011 року в частині задоволення позовних вимог за період з 23 липня по 22 листопада 2011 року - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С