Справа № 465/87/13 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.
Провадження № 22-ц/783/6822/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 23
14 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Курій Н.М. і Крайник Н.П.
при секретарі Данилик І.І.
за участю представників ОСОБА_3, Феник Л.М., ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Львівської міської ради та Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду міста Львова від 05 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_7, Львівське комунальне підприємство /ЛКП/ "Навколо Базару" про визнання права на користування житлом, колегія суддів-
30.12.2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Франківської районної адміністрації, треті особи: Львівська міська рада, Львівське комунальне підприємства /ЛКП/ «Навколо базару», ОСОБА_7 про визнання права на користування житлом.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_6 покликається на те, що він проживав протягом тривалого часу однією сім»єю з 2005 року з ОСОБА_9, оскільки остання внаслідок стану здоров»я не могла самостійно вести спільне господарство, оплачувати комунальні послуги, доглядати за собою. Одночасно зазначив, що таке відбувалося без реєстрації його у квартирі останньої. Так як, квартира АДРЕСА_1 знаходиться на першому поверсі поруч з квартирою № 2, де прописаний він, та складається з однієї кімнати площею 14,90 кв.м., загальною площею 27,20 м.кв. без вигод. В даній квартирі проживала та була прописана ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, він проводив у вищевказаній квартирі поточний підтримуючий ремонт, оплачував комунальні послуги, купував газову плитку, крани. Так як, ОСОБА_9 часто хворіла, по необхідності викликав швидку медичну допомогу, брав скерування в лікарню, купував ліки, відвідував її, забирав з лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 померла. Він за власні кошти поховав її. ОСОБА_9 за життя маючи намір не встигла приватизувати квартиру та переоформити на нього, а поскільки після її смерті виконував обов"язки основного наймача квартири, просить визнати за ним право на користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов»язати Франківську районну адміністрацію укласти з ним договір найму житлового приміщення.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 05 липня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1.
Зобов"язано Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти з ОСОБА_6 договір житлового найму на квартиру АДРЕСА_1.
12 липня 2013 року Франківська районна адміністрація Львівської міської ради подала апеляційну скаргу на рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 липня 2013 року.
17 липня 2013 року представник Львівської міської Ради - Феник Любов Михайлівна, яка діє в інтересах Львівської міської ради на вищезгадане рішення подала апеляційну скаргу.
Франківська районна адміністрація Львівської міської ради просить рішення Франківського районного суду м.Львова від 05 липня 2013 року скасувати та постановити нове, яким у позові ОСОБА_6 про визнання права на користування житловим приміщенням та інше відмовити повністю. Вважає, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, не повно та не об'єктивно досліджено всі матеріали справи, не надано юридичної оцінки доказам, які були представлені, тим самим порушено принцип повноти та об'єктивності розгляду судового спору. Звертає увагу, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності та складається з однієї житлової кімнати і кухні, без комунальних вигод. Основним квартиронаймачем була ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 померла та виписана із спірної квартири. ОСОБА_6 безпідставно стверджує ведення спільного господарства із покійною ОСОБА_9, оскільки дані обставини жодним допустимим та належним доказом не підтверджуються. ОСОБА_6 не надав жодних доказів, які б підтверджували намір ОСОБА_9 за її життя прописати ОСОБА_6 у квартирі № 1 вказаного будинку. ОСОБА_6 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Факт самостійного проживання ОСОБА_9 у спірній квартирі підтверджується її зверненням до ЛКП «Навколо базару» із проханням скласти акт її фактичного проживання (на час її проживання). Вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи допущено ряд процесуальних та матеріальних порушень, і зокрема: всі підтвердження та доводи позивача -ОСОБА_6 грунтуються виключно на поясненнях свідків, які є неоднозначними; не з»ясовано та не досліджено факту проживання покійної ОСОБА_9, не перевірено майнового стану ОСОБА_6, поскільки згідно тверджень ЛКП у позивача наявне інше нерухоме майно; ОСОБА_6 не надано жодного письмового доказу на підтвердження наявності спору між ним та районною адміністрацією, зокрема з приводу вирішення питання в адміністративному порядку в підтвердження порушеного права позивача згідно з вимогами ст.3 ЦПК України; спірна квартира перебуває у незадовільному технічно-санітарному стані, що підтверджує відсутність за нею догляду із сторони ОСОБА_9 так і із сторони третіх осіб, в тому числі ОСОБА_6; судом не перевірено наявності перебування ОСОБА_6 на відповідній черзі для отримання чи покращення житлових умов. За наведеного, просить скасувати рішення Франківського районного суду м.Львова від 05.07.2013 року та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_6 про визнання права на користування житловим приміщенням - відмовити повністю.
Львівська міська рада в своїй апеляційній скарзі просить рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 липня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким ОСОБА_6 в позовних вимогах відмовити повністю. Вважає, що оскаржуване рішення суду не є повним та об»єктивним, оскільки судом неправильно досліджено подані докази, а обставини які мають значення для справи встановлено не в повному обсязі. Суд вийшов за межі позовних вимог, зобов»язавши Франківську району адміністрацію укласти договір житлового найму з ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1. За час проживання в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_9 жодного разу не зверталася із заявою про реєстрацію будь-кого в спірній квартирі, ніколи не просила змінити договір найму, не заявляла про наявність у неї членів сім»ї. Звертає увагу, що сім»я ОСОБА_6 з складом сім»ї три особи (він, дружина, донька) забезпечені житлом, на квартирному обліку в Львівській міській раді серед осіб які потребують поліпшення житлових умов не перебуває. Також вважає, що квартира АДРЕСА_1, загальною площею 27,20 кв.м. належить до комунальної власності, перебуває на балансі ЛКП «Навколо базару» та підлягає для повторного заселення серед черговиків Львівської міської ради. 01.12.2011 року відділом житлового господарства Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради направлено начальнику управління житлового господарства та інфраструктури Львівської міської Ради інформацію про те, що на території Франківського району в зв»язку із смертю ОСОБА_9 звільнилась квартира АДРЕСА_1, яка складається із однієї кімнати, житловою площею 14,9 кв.м., кухні, площею 12,3 кв.м., без вигод, загальна площа квартири становить 27,2 кв.м., а поскільки на квартирному обліку в Львівській міській Раді з 11.10.1988 року за № 13072 перебуває ОСОБА_10, 1953 року народження старший науковий співробітник відділу туберкульозу Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни, лікар-фтизіатр вищої категорії, проживає в якості наймача в квартирі АДРЕСА_7 в списку для першочергового надання житла з 13.12.1988 року № 1991, а тому громадською комісією з житлових питань при виконкомі від 01.08.2007 року рекомендовано надати гр.ОСОБА_10 житло до підходу основної черги. 31.01.2012 року на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконкомі прийнято рішення - надати ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_1. Питання надання спірної квартири погоджено постійною комісією депутатської діяльності та законності та постійною комісією житлової політики Львівської міської Ради. Закріплення квартири АДРЕСА_1 на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради за гр.ОСОБА_10 не виносилось, поскільки в Франківському районному суді м.Львова знаходилась на розгляді справа за позовом ОСОБА_6 про визнання права на користування житлом. На підставі вищенаведеного, вважає, що рішення суду не є повним та об»єктивним, судом неправильно досліджено подані докази, а обставини, які мають значення для справи не взято до уваги при винесенні судом рішення, а тому просить скасувати рішення Франківського районного суду м.Львова від 05.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким ОСОБА_6 в позовних вимогах відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційних скарг Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради від 12.07.2013 року та Львівської міської Ради від 17.07.2013 року, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради та Львівської міської Ради слід задовольнити із наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.58 ЖК України, єдиною підставою для вселення у вільне жиле приміщення є ордер, виданий на підставі рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Відповідно до ст.61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією, а в разі її відсутності-відповідним підприємством, установою, організацією і наймачем-громадянином, на ім.»я якого видано ордер.
Згідно з вимогами ст.ст.64,65 ЖК України, наймач вправі за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство та житлове приміщення є їхнім постійним місцем проживання.
Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивач проживав з ОСОБА_9 однією сім»єю, був членом сім»ї основного квартиронаймача, тривалий час проживав у спірному житловому приміщення, в якому за власні кошти провів поточні ремонти, повністю та своєчасно оплачував комунальні послуги.
Згідно з вимогами ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтовним. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановлене судом рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 повністю виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 складається з однієї кімнати, житловою площею 14,9 кв.м., кухні, площею 12,3 кв.м., без вигод, загальна площа квартири становить 27,20 кв.м./а.с.50/, яка належить до комунальної власності, перебуває на балансі ЛКП «Навколо базару». Основним квартиронаймачем була ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 і виписана із спірної квартири /а.с.4,6,40/.
Відповідно до Акту ЛКП «Навколо базару» від 15.02.2011 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 вільна, працівниками комунального підприємства опечатана, ключі знаходяться в ЛКП /а.с.47/
01.12.2011 року відділ житлового господарства Франківської районної адміністрації Львівської міської ради направив начальнику управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради інформацію про те, що на території Франківського району в зв»язку зі смертю ОСОБА_9 звільнилась квартира АДРЕСА_1, загальною площею 27,2 кв.м.
На квартирному обліку в Львівській міській Раді з 11.10.1988 року за № 13072 перебуває гр.ОСОБА_10, 1953 року народження старший науковий співробітник відділу туберкульозу Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни, лікар-фтизіатр вищої категорії, проживає в якості наймача в квартирі АДРЕСА_7 в списку для першочергового надання житла з 13.12.1988 року № 1991, в зв»язку з чим громадською комісією з житлових питань при виконкомі від 01.08.2007 року рекомендовано надати гр.ОСОБА_10 житло до підходу основної черги. 31.01.2012 року на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконкомі прийнято рішення - надати ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_1 /а.с.44/. Вказане питання надання спірної квартири погоджено постійною комісією депутатської діяльності та законності та постійною комісією житлової політики Львівської міської Ради.
ОСОБА_6 безпідставно стверджує ведення спільного господарства з покійною ОСОБА_9, проживання з ОСОБА_9 однією сім»єю, поскільки дані обставини жодним допустимим та належним доказом не підтверджується.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 перебувала у важкому фінансовому становищі, тривалий час не оплачувала вартість спожитих комунальних послуг по спірній квартирі, в зв»язку з чим за нею утворилася заборгованість за послуги з утримання будинку і прибудинкової території станом на 01.12.2011 року, в розмірі 1699 грн. 32 коп., а також заборгованість за спожиту холодну воду, в розмірі 1412 грн. 38 коп. /а.с.42-43/.
Окрім цього, на початку 2012 року позивачем по справі-ОСОБА_6 вчинено дії спрямовані на самовільне захоплення квартири АДРЕСА_1, що підтверджується актом ЛКП «Навколо базару» від 29.02.2012 року /а.с.46/.
Незаконність дій ОСОБА_6 підтверджується листом ЛКП «Навколо базару» від 01.03.2012 року за № 55-«а» /а.с.49/, який скерований на адресу Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області щодо вжиття заходів, які б не допустили самовільного захоплення квартири АДРЕСА_1.
Факт самостійного проживання ОСОБА_9 у спірній квартирі підтверджується її зверненням до ЛКП «Навколо базару» із проханням скласти акт її фактичного проживання /на час проживання/ /а.с.68/.
Сам по собі факт участі ОСОБА_6 в утриманні квартири, сплата комунальних послуг за користування житловим приміщенням, проведення останнім поточних ремонтних робіт за відсутності підстав вселення в спірне приміщення не заслуговує на увагу.
Згідно з вимогами ст.ст.58, 62, 63 ЖК України передбачено, що користування жилим приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється згідно з договором найму жилого приміщення. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше жиле ізольоване приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
З матеріалів справи вбачається, що ні ордеру на вселення в спірну квартиру АДРЕСА_1, ні рішення виконавчого комітету міської ради про надання спірного житлового приміщення позивач по справі-ОСОБА_6 суду не представив.
Відповідно до вимог ч.3 ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
За таких обставин, поскільки позивач не мав жодних правових підстав для вселення до спірного житлового приміщення, то незалежно від строку проживання в ньому та участі в утриманні, останній не набув права на житло.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 проживає в кватирі АДРЕСА_6 з 1997 року, склад сім»ї якого становить: він, дружина, донька. До 2006 року займав квартиру, яка складалася з кімнати та кухні з спільним туалетом, після чого ОСОБА_6 здійснено реконструкцію квартири АДРЕСА_6 та відповідно до витягу про реєстрацію права власності № 10548380 від 04.05.2006 року, квартира АДРЕСА_6 складається із чотирьох кімнат, житловою площею 60,0 кв.м., кухні та комунальними вигодами, загальна площа квартира становить 108,40 кв.м. /а.с.136-137/. Сім»я ОСОБА_6, а саме: він, дружина, донька забезпечені житлом, на квартирному обліку в Львівській міській раді серед осіб, які потребують поліпшення житлових умов не перебуває, що підтверджується листом Управління житлового господарства Львівської міської ради від 18.04.2012 року за № 2501-225 /а.с.107/.
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Франківського районного суду м.Львова від 05.07.2013 року слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_6 про визнання права на користування житловим приміщенням та інше - відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів-
Апеляційні скарги Львівської міської ради та Франківської районної адміністрації Львівської міської ради - задовольнити.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 05 липня 2013 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні його позовних вимог.
Ухвалу суду про забезпечення позову від 05.03.2013 року - скасувати.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскарженим у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: О.Я.Мельничук
Судді: Н.П.Крайник
Н.М.Курій