Справа № 451/258/11 Головуючий у 1 інстанції: Крет А.І.
Провадження № 22-ц/783/4039/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія: 2
05 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів - Стус Л.Б., Шумської Н.Л.
з участю секретаря - Березюка О.З.
та з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, ОСОБА_5- ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи УДАІ ГУМВСУ у Львівській області, приватного нотаріуса ОСОБА_8 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним відчуження автомобіля, -
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 та з посиланням на ст. 16, 387 ЦК України просила витребувати від ОСОБА_4 належний їй на праві власності легковий автомобіль марки ВАЗ 21063, бежевого кольору, кузов НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.
20.09.2012 року звернулась в суд із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи УДАІ ГУМВСУ у Львівській області, Червоноградського МРЕВ ДАІ та просила визнати недійсним відчуження автомобіля ВАЗ 21063, який знаходився у її власності і на підставі доручення ОСОБА_5 від 05.02.2003 року був відчужений 04.03.2003 року від її імені ОСОБА_4
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2012 року обидва позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення оскаржила позивач ОСОБА_2 Вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити її позовні вимоги повністю. Мотивує тим, що даючи доручення на продаж автомобіля не розуміла його змісту та не уповноважувала ОСОБА_5 на продаж від її імені автомобіля, оскільки вважала цю довіреність необхідною лише для керування автомобіля, який останньому передала і підстав вважати, що автомобіль їй не належить не було. Відповідно до цього доручення ОСОБА_2 надала ОСОБА_5 право розпоряджатись належним їй автомобілем, залишивши за собою право власності на цей автомобіль.
Зазначає, що звертаючись у лютому 2011 року в суд з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, а в подальшому про визнання недійсним правочину по відчуженню автомобіля строк позовної давності не пропустила, оскільки вважала, що автомобіль і надалі вважається її власністю.
При розгляді справи представник позивача мотиви апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідачів проти доводів апеляційної скарги заперечив. Вважає рішення законним та обґрунтованим. Просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК загальна позовна давність установлюється тривалістю у 3 роки.
Відповідно до ч.3, ч. 4 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Встановлено, що позивачці ОСОБА_2 на праві приватної власності з 28.06.1988 року належав автомобіль марки ВАЗ 21063 кузов НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1.
05.02.2003 року ОСОБА_2 доручила ОСОБА_5 розпоряджатися (зняти з обліку в органах державтоінспекції, продати, подарувати, заставляти тощо) належним їй на підставі технічного паспорта автомобіля НОМЕР_3, виданий Червоноградським МРЕВ у Львівській області 28.06.1988 року автомобілем фабричної марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, двигун НОМЕР_4, кузов НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1. Доручення видане терміном на три роки і дійсне до 05.02.2006 року, з правом передовіри, з правом тимчасового виїзду за кордон, оформлення відповідних документів в органах державтоінспекції. Доручення підписано гр. ОСОБА_2 у присутності приватного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та ним посвідчено у встановленому законом порядку (а.с.16).
Зазначена доручення позивачкою не оспорюється.
Користуючись наданими ОСОБА_5 повноваженнями, останній 28.02.2003 року зняв з обліку автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, двигун НОМЕР_4, кузов НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1 для його реалізації та 04.03.2003 року вказаний автомобіль зареєстрований за гр. ОСОБА_4.
Тому встановивши під час розгляду справи, що доручення на розпорядження автомобілем марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, двигун НОМЕР_4, кузов НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1 було особисто підписане ОСОБА_2 та дійсне до 05.02.2006 року, проте до суду вона звернулась лише в 2011 році, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи заяву сторони про застосування строку позовної давності, відмовив у позові у зв'язку із спливом загального строку позовної давності тривалістю у три роки, встановленого ст. 257 ЦК України.
Колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах матеріального права, порушень матеріального права судом не вбачається, підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст. 314, ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 21 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Шандра М.М.
Судді Шумська Н.Л.
Струс Л.Б.