Справа № 456/24/13 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин І.М.
Провадження № 22-ц/783/6853/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 6
14 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Каблака П.І. і Крайник Н.П.,
при секретарі Данилик І.І.,
за участю представників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: Виконавчий комітет Стрийської міської ради, відділення "Держземагенції" у Стрийському районі, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, колегія суддів-
У серпні 2009 року ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що у її приватній власності знаходиться частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, яке перейшло до неї після приватизації будинку за вказаною адресою.
Біля її будинку проходить дорога - проїзд загального користування, ширина якого від цоколя будинку до паркана сусідів за планом архітектури забудови м.Стрия складала 3 метри і сам паркан був розміщений з сторони її сусідів, тобто проїзду залишалося чистих 3 метри. Однак ОСОБА_6 розпочала будівництво паркану/огорожі/ висотою 2 метри, пересунувши межу попереднього паркану на 1 метр в бік її будинку, внаслідок чого, вона і сусіди, які проживають дальше вздовж проїзду з обох сторін, втратили можливість заїхати машиною до своїх приватних будинків. На теперішній час загальний проїзд скоротився, що ставить під загрозу безпеку їх проживання. Вона та сусіди неодноразово зверталися із відповідними заявами до міської Ради з приводу того, що ОСОБА_6 позбавила її та сусідів користування загальним проїздом до своїх будинків, однак міська Рада повідомила, що даний спір вирішується виключно в судовому порядку. ОСОБА_6 знісши старий будинок, продовжує будівництво паркану, чим обмежує її право на користування проїздом загального користування і як наслідок залишається з проїзду тільки прохід-стежка.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2013 року позов задоволено.
Зобов"язано ОСОБА_10 не чинити ОСОБА_7 перешкод в користуванні земельною ділянко по АДРЕСА_1 та відновити межі земельної ділянки згідно даних земельно-кадастрової документації проїзду спільного користування до попереднього її розміру - шириною 3 м. від стіни будинку за адресою АДРЕСА_1 до огорожі за адресою АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_6
Зобов"язано ОСОБА_6 знести огорожу, що встановлена на проїзді загального користування між будинками по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2.
Вирішено питання судових витрат.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - ОСОБА_6
В апеляційній скарзі просить рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог.
Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що підлягає до скасування. Стверджує, що суд в порушення вимог ст.ст.74, 127 ЦПК України, не надсилав судових повісток про виклик до суду, не було вручено ухвали про відкриття провадження та ненадано копії позовної заяви.
Звертає увагу, що судом не взято до уваги той факт, що в неї є технічна документація різних років, на яких вказаний різний розмір ширини земельних ділянок, на яких знаходиться проїзд. Встановлення нею паркану жодним чином не створює перешкоди позивачу та сусідам в користуванні спірним проїздом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 від 06.08.2013 року слід задовольнити із наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.83 ЗК України, у комунальній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст перебувають землі загального користування населених пунктів-вулиці, проїзди, шляхи, парки, сквери, бульвари, тощо.
У відповідності до вимог ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому ЗК України.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_7, суд не врахував, що дана земельна ділянка є проїздом спільного користування та відноситься до комунальної власності Стрийської міської ради.
Вищевказане підтверджується схемою земельної ділянки АДРЕСА_1 від 04.02.1968 року /а.с.8/ та планом земельної ділянки /а.с.10/.
За наведеного, задоволюючи позов ОСОБА_6, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: вимоги ст.12 ЗК України, яка визначає компетенцію органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин та що розпорядження земельними ділянками /передача у власність, користування, оренду/ відноситься до виключної компетенції відповідної ради. Окрім цього, судом не враховано положення ЗК України в редакції 2002 року, які передбачають передачу земельних ділянок в користування лише юридичним особам, а набуття права користування земельними ділянками фізичними особами можливе лише на умовах оренди /ст.ст.123, 124 ЗК України/.
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі-ОСОБА_6 в 2009 році було здійснено будівництво огорожі на частині проїзду загального користування між будинками по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, за що ОСОБА_6 притягалася до адміністративної відповідальності /а.с.49/, що підтвердила в судовому засіданні і представник ОСОБА_6- ОСОБА_3
Окрім цього, враховуючи, що спірний проїзд відноситься до земель загального користування, які перебувають у власності Стрийської міської ради і лише Стрийська міська рада вправі ставити питання про звільнення земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності від самовільно встановленої огорожі, однак остання з таким позовом до суду не зверталася, а позивач по справі-ОСОБА_7 не представила доказів того, що зменшення ширини проїзду з 3 метрів до 2 метрів 72 см. порушує її права та інтереси.
Керуючись ст.ст.303, 307, ч.1 п.1 ст.309, 313, ч.2 ст. ст.314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 від 06.08.2013 року - задовольнити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення яким, яким в позові ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: виконавчий комітет Стрийської міської ради, відділення "Держземагенції" у Стрийському районі, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.
Головуючий: О.Я.Мельничук
Судді: П.І. Каблак
Н.П.Крайник