Справа № 450/2519/13-ц Провадження № 2/450/1525/13
"13" листопада 2013 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В. Є.
при секретарі Гук О.П.
з участю представників ОСОБА_1, Харчук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" про спонукання до укладення договору,-
ОСОБА_3 звернувся з цивільним позовом до Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс», в якому позивач просить спонукати відповідача до укладення договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою площею 2,3 га, яка перебуває у постійному користуванні відповідача та розташована кв. 11 вид. 10 на території Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, терміном на 49 років для рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей.
Свої вимоги мотивує тим, що розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №199/0/5-13 від 24.04.2013 року йому було виділено у довгострокове тимчасове користування вказану лісову ділянку та зобов'язано постійного лісокористувача Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» укласти відповідний договір оренди. Не зважаючи на це, відповідач усіляко, безпричинно уникає, так пояснює, що 04.06.2013 року ним було направлено пропозицію про укладення договору, а саме підписані два примірники договору, однак такий договір укладено не було, а 08.07.2013 року отримав відповідь із відмовою від укладення договору.
Вважає, що посадові особи відповідача грубо ігнорують розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації, а саме не вчиняють будь-яких дій для ініціювання зі своєї сторони укладення договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою, а його звернення з цього приводу всіляко ігноруються, їх розгляд всіляко затягується, вишукуються будь-які безпідставні причини для відмови в укладенні договору.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеному, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач заявленого позову не визнав та подав заперечення, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що відповідно до рішення Львівської обласної ради № 467 від 11.07.2001 року, Пустомитівському дочірньому лісогосподарському підприємству ЛГП «Галсільліс» було передано у постійне користування для ведення лісового господарства за рахунок земель Пустомитівського та Городоцького районів Львівської області. Відповідно до вимог ЛК України та ЗК України право укладати договори про довгострокове та короткострокове тимчасове користування лісами має лише постійний лісокористувач. На підставі звернення позивача Пустомитівським дочірнім лісогосподарським підприємством ЛГП «Галсільліс» 20.04.2011 року було надано висновок № 55 про погодження на виділення позивачу лісової ділянки в довгострокове користування, строком на 49 років. 23.04.2012 року надійшло звернення мешканців с. Конопниця Пустомитівського району Львівської області із скаргою на дії позивача у зв'язку із проведенням ним незаконної порубки лісу, встановленням бетонного муру та газової шкафної, про що працівниками правоохоронних органів було складено відповідні протоколи. Наголошують на тому, що такими своїми діями позивач порушує вимоги ст. 105 ЛК України і тому договір із ним на тимчасове користування земельною ділянкою лісового фонду буде розглянуто та підписано після усунення всіх вищевказаних порушень чинного законодавства. З приводу усунення порушення вимог закону позивачем, їхнє підприємство неодноразово зверталося до самого позивача та Державної екологічної інспекції у Львівській області, однак порушення усунуто не було.
Разом з тим відповідач пояснює те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а тому примус до укладення договору не передбачено чинним законодавством і є порушенням норм матеріального та процесуального права, через що позовні вимоги є необгрунтованими.
Представник відповідача Харчук В.М. у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеному, просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №199/0/5-13 від 24.04.2013 року ОСОБА_3 було виділено для довгострокового тимчасового платного користування, без вилучення у постійного користувача лісами, лісову ділянку площею 2,3 га, яка перебуває в постійному користуванні Пустомитівського ДЛГП «Галсільліс» та розташована кв.11 вид. 10 на території Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту терміном на 49 років для рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей.
Пустомитівським ДЛГП «Галсільліс» листом № 67 від 02.07.2013 року, у відповідь на звернення ОСОБА_3, повідомлено, що ОКЛП «Галсільліс» розроблено та впроваджено у використання договір про довгострокове тимчасове користування лісами, в розділі 9 якого вказано права та обов'язки постійного та тимчасового лісокористувача, які позивач ніби то порушив ще до підписання договору. Окрім цього, зазначено, що на момент звернення позивача, на вказані земельні ділянки накладено арешт. Таким чином як на підставу для відмови в укладенні договору довгострокового тимчасового користування відповідач послався на порушення позивачем вказаного договору.
У відповідності до положень ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Згідно з ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 41 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" передбачає, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством. Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 1 ЛК України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно ст. 3 ч.2 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативио-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Лісового кодексу України).
Відповідно до ст. 18 ЛК України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.
Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.
Статтею 31 п.6 ЛК України встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, в обгрунтування своєї позиції посилається на те, що позивачем було вчинено ряд адміністративних правопорушень, однак доказів на підтвердження цього суду надано не було. Окрім цього безпідставним є пояснення відповідача про порушення вимог, ще не укладеного між сторонами договору, як підставу для відмови у акцепті пропозиції позивача в укладенні договору.
Разом з тим з боку відповідача має місце необгрунтоване та протиправне невиконання законного розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №199/0/5-13 від 24.04.2013 року, котре є обов'язковим до виконання Пустомитівським ДЛГП «Галсільліс».
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, зібраних у ній доказів та з урахуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, беручи до уваги вимоги ст. 11 ЦПК України про розгляд цивільних справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає заявлений позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 13, 19 Конституції України,, ст.ст. 13, 15, 16, 649 ЦК України, ст. 3 ЗК України, ст.ст. 1, 18, 31 ЛК України, ст. 41 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.
Спонукати Пустомитівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП "Галсільліс" до укладення із ОСОБА_3 договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою площею 2,3 га, яка перебуває у постійному користуванні Пустомитівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" та розташована кв.11 вид.10 на території Конопницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту терміном на 49 років для рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяВ. Є. Мусієвський