"12" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/2428/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі № 2а-1258/11/1202 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про перерахунок пенсії, -
У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.08.2011р. №212/13 про відмову у призначенні пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона має доньку ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, інваліда дитинства, а тому відповідно до ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має право на одержання соціальної пенсії.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 6 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним і скасоване рішення управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит № 212/13 від 26 серпня 2011 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції. В задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, інваліда дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 9 березня 2011 року, витягом з протоколу ВКК № 412 від 25 серпня 2011 року, витягом з протоколу ВКК № 85 від 1 березня 2011 року, висновком ВКК №41 від 18.01.2011 р.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має доньку інваліда дитинства, має стаж, необхідний для призначенні пенсії, згідно абз. 3 п. 3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, яким передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку. Передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно виписки з протоколу ВКК № 412 від 25.08.2011р., яка була додана позивачем до зави про призначення пенсії, ОСОБА_2 визнана інвалідом у віці 6 років 3 місяці, жодних медичних показань для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку судами не встановлено.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" жінки, які народили п'ятеро, або більше дітей і виховували їх до шестирічного віку, матері інвалідів з дитинства, які виховували їх до цього віку, мають право на пенсію за віком, після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Згідно з положеннями статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Відповідно до статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005р. при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку (чотирнадцятирічного), з 01.01.2006р. - шестирічного (чотирнадцятирічного) віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.
Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Судами встановлено, що згідно виписки з протоколу ВКК № 412 від 25.08.2011р., яка була додана позивачем до зави про призначення пенсії, ОСОБА_2 визнана інвалідом у віці 6 років 3 місяці.
У висновку ВКК № 1031 від 13.09.2011р. зазначено, що дитина не могла бути визнана інвалідом дитинства до 6-річного віку оскільки інсулінотерапія почата 10 січня 2011 р.
У висновку ВКК № 41 від 18.01.2011р. зазначено, що дитина є інвалідом дитинства до 18 років.
Судами встановлено, що позивач має доньку інваліда дитинства, має стаж, необхідний для призначенні пенсії, згідно абз. 3 п. 3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ яким передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку. Передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу.
Разом з тим, Пенсійній фонд України трактує цей пункт за своїм розсудом, та своєї Постановою N 23-1 від 15 жовтня 2009 року вносить зміни до п. 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України N 22-1 від 25 листопада 2005 року про те, що "У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку."
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що медичними довідками підтверджується визнання доньки позивача інвалідом з дитинства, з огляду на що - на час звернення за призначенням пенсії до управління Пенсійного фонду України позивач набула права на призначення пенсії як матері інваліда дитинства відповідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому відмова відповідача в призначенні їй такого виду пенсії була протиправною та призвела до порушення прав позивача, наданих їй Конституцією та законами України.
З урахуванням встановлених обставин суд апеляційної інстанції прийшов до невірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, та помилково скасував обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Згідно ст.226 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону але помилково скасоване судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, яка відповідає нормам матеріального і процесуального права та скасована апеляційним судом помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року скасувати, постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 6 жовтня 2011 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: