07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/13746/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Донця О.Є., Леонтович К.Г.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 5 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а-2881/10/2704 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з жовтня 2009 року, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і на нього поширюється дія Закону України "Про соціальний захист і дітей війни", в тому числі положення ст.6 цього Закону, а тому вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги.
Постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 5 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 20% від прожиткового мінімуму, встановленого для громадян, що втратили працездатність, відповідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період 01.10.2009 року по 30.09.2010 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Частково задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2009 - 2010 роках не зупинялася та була чинною.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була чинною протягом 2009 - 2010 років, жодні нормативно-правові акти обмежуючі права осіб щодо нарахування соціальної допомоги, як дитині війни прийняті не були.
Право громадян на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути обмежене відсутністю певних коштів чи фінансування.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., при цьому колегія суддів зазначає, що справа переглядається в межах касаційної скарги.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя відхилити.
Постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 5 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: