07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/5749/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.10.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011р. у справі № 2а-6750/10/1270 за позовом ОСОБА_4 до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання недійсним рішення, -
ОСОБА_4 звернулась до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганіській області з позовом, в якому просила визнати недійсним рішення відповідача № 300 від 08.12.2009р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, які складаються з штрафу у сумі 334,14 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки у сумі 167,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при перевірці невірно розрахував граничну роздрібну торгівельну надбавку на товари (ліки), реалізовані позивачем, що призвело до хибних висновків про порушення позивачем державної дисципліни цін, а сама перевірка проведена безпідставно та з численними порушеннями чинного законодавства.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.10.2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011р., у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_4 зареєстрована Виконавчим комітетом Брянківської міської Ради 12.10.1999 року за № 2385 0170000000717. На здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами мала ліцензію серії НОМЕР_1, видану Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення 09.02.2006, строком дії по 28.12.2010.
На підставі посвідчення від № 600 від 18.11.2009р., виданого державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області, головним державним інспектором контролю за цінами ОСОБА_5, відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови КМУ від 13.12.2000р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» та п. 4.1.3. Плану роботи на 4 квартал 2009 року, була проведена планова перевірка аптеки фізичної особи підприємця ОСОБА_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, щодо виконання суб'єктом господарювання діючого порядку формування та застосування цін на вітчизняні та імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення за період діяльності з 01.01.2009р. по 24.11.2009р.
За наслідками перевірки був складений акт № 600 від 27.11.2009 р., згідно якого встановлено порушення позивачем порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а саме: у період з 22.01.2009р. по 21.04.2009р. допущено реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлені граничні розміри. Внаслідок цього підприємцем необґрунтовано одержана виручка. Ці дії призвели до порушення вимог Розпорядження голови обласної державної адміністрації № 740 від 24.12.2001р. «Про державне регулювання цін на вітчизняні та імпортні лікарські засоби та вироби медичного призначення» та постанови Кабінету Міністрів України № 955 від 17.10.2008р. «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 333 від 25.03.2009р.).
Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 300 від 08.12.2009р. до позивача застосовані економічні санкції у розмірі 501,21 грн., які складаються з штрафу у сумі 334,14 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки у сумі 167,07 грн.
Розрахунок необґрунтовано одержаної виручки викладено в довідці про суму необґрунтованої виручки, отриманої ФОП ОСОБА_4 за період з 22.01.2008р. по 21.04.2008р.
Зокрема, встановлено реалізацію медпрепарату «Ранитидин» табл. 0,15г № 20 (отриманого від ТОВ «ВВС-ЛТД» по накладній № 3571_2R від 23.01.2009р. у кількості 30 упаковок за ціною 3,40грн/упаковка) за роздрібною ціною 4,68грн/упаковка, сформованою із застосуванням торговельної надбавки 37,6%. при встановленому граничному розмірі 35%.
Медпрепарат «Панангин» р-р д/ін 100мл. амп. № 5 (отриманий від ТОВ «ВВС-ЛТД» по накладній від 12.02.2009 № 8062_2R у кількості 2 упаковок за ціною 20,84грн/упаковка) реалізовувався за роздрібною ціною 24,20грн/упаковка, сформованою із застосуванням торговельної надбавки 16,1% при установленому граничному розмірі 15 %.
Медпрепарат «Бісептол» таб. 480 мг № 20 (отриманий від ТОВ «Вента-ЛТД» по накладній від 21.04.2009 № Дон-17644 у кількості 5 упаковок за ціною 15,00грн/упаковка) реалізовувався за роздрібною ціною 22,50грн/упаковка із застосуванням торговельної надбавки 50 % при установленому граничному розмірі 25%.
Також встановлено реалізацію інших медпрепаратів з порушенням граничного розміру торговельної надбавки для роздрібної торгівлі.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем правомірно винесено оскаржуване рішення, оскільки доведено законність проведення перевірки та правильність розрахунку роздрібної торгівельної надбавки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Порядок формування роздрібних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення протягом 2009 змінювався декілька разів.
Так, у період з 05.12.2008р. по 10.02.2009р. діяло розпорядження голови Луганської облдержадміністрації № 740 від 24.12.2001р. «Про державне регулювання цін на вітчизняні та імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення», згідно якого реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення, включених до Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, затвердженого спільним наказом МОЗ та Мінекономіки України від 03.12.2001 № 480/294, повинна здійснюватися із застосуванням граничного розміру торговельної надбавки 35% до ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок.
З 11.02.2009р. по 14.04.2009р. порядок формування роздрібних цін на ліки було врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 17.10.2008р., згідно якої було передбачено здійснення реалізації певних лікарських засобів із застосуванням граничних торговельних надбавок, відповідно, 15 % та 35% до ціни виробника (митної вартості) з урахуванням знижок.
З 15.04.2009р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 333 від 25.03.2009р., згідно якої лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення повинні були реалізовуватись із застосуванням граничної торговельної надбавки у розмірі 25% до закупівельної ціни.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід Бюджету. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.
Аналізуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що в ході проведеної перевірки було дійсно встановлено порушення позивачем державної дисципліни цін, у зв'язку з чим, Державною інспекцією і було прийнято рішення № 300 від 08.12.2009р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, які складаються з штрафу у сумі 334,14 грн. та вилучення необґрунтовано одержаної виручки у сумі 167,07 грн. на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 стверджує, що відповідач повинен був здійснювати розрахунок граничної торговельної надбавки на ліки виходячи із ціни виробника, а не з ціни посередника, у якого позивач придбавав товар.
Водночас, колегія суддів зазначає, що визначальним фактором у розрахунку граничної торговельної надбавки є сама закупівельна ціна, як то прямо передбачено Постанова Кабінету Міністрів України № 333 від 25.03.2009р. та випливає з аналізу положень Постанови Кабінету Міністрів України № 955 від 17.10.2008р. та розпорядження голови Луганської облдержадміністрації № 740 від 24.12.2001р.
А відтак, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем правильно було здійснено розрахунок граничної роздрібної торгівельної надбавки на товари (ліки), реалізовані позивачем та правомірно встановлено порушення позивачем державної дисципліни цін.
Щодо посилання скаржника на порушення відповідачем постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009р., якою було тимчасово (до 31.12.2009) припинено проведення планових перевірок суб'єктів господарювання (крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику), колегія суддів зазначає, що факт порушення відповідачем процедури проведення перевірки, жодним чином не звільняє позивача від відповідальності за порушення, встановлені вказаною перевіркою.
Крім того, у своїй касаційній скарзі скаржник посилається на той факт, що постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009р. заборонено застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі усунення ними недоліків у 30-денний термін, а відтак, оскільки на момент перевірки порушення вже були відсутні, то і штрафні санкції застосовані до позивача незаконно.
Проте, колегія суддів не бере дане твердження позивача до уваги, оскільки згідно пункту 1 частини першої постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009р., заборонено застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі усунення ними недоліків у 30-денний термін лише у разі, якщо мало місце порушення, яке можливо усунути.
В даному випадку, порушення є таким, що вже відбулося і усунути його можливості немає (можливо лише не повторювати в майбутньому), а відтак, норма пункту 1 частини першої постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009р. в даних правовідносинах не застосовується.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Згідно із статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.10.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011р. у справі № 2а-6750/10/1270 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: