"07" листопада 2013 р. м. Київ К-22047/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Заїки М.М.,
Стародуба О.П., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області про визнання рішень суб'єкта владних повноважень протиправними, їх скасування та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року, -
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив:
- скасувати рішення виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 26 жовтня 2007 року № 228, від 28 грудня 2007 року № 293 та від 30 січня 2008 року № 9 про відмову в наданні йому дозволу на перепланування частини приміщення автостанції в АДРЕСА_1 під кафе з магазином і облаштування розділяючої перегородки;
- стягнути з відповідача на його користь збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 18400 грн., моральну шкоду в розмірі 15000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 550 грн., а всього 33950 грн.
Постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що згідно договору купівлі-продажу від 27 червня 2007 року ОСОБА_4 придбав у Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» частину нежитлового приміщення автостанції, що становить 3/5 частини будівлі. Договір купівлі-продажу 27 червня 2007 року посвідчено приватним нотаріусом Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області. Право власності на вищевказаний об'єкт за позивачем було зареєстровано в Обласному комунальному підприємстві «Софіївське бюро технічної інвентаризації».
Рішенням виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 26 жовтня 2007 року № 228 «Про надання дозволу на перепланування частини приміщення автостанції та приміщення кафе з магазином в смт Софіївка» відмовлено приватному підприємцю ОСОБА_4 в наданні дозволу на перепланування частини приміщення автостанції та приміщення кафе з магазином в АДРЕСА_1, придбаної в приватну власність, із-за відсутності технічного паспорту та копії свідоцтва права власності на об'єкт.
Рішенням відповідача від 28 грудня 2007 року № 293 «Про надання згоди на перепланування власних об'єктів нерухомого майна» позивачеві відмовлено у переплануванні частини приміщення автостанції, кафе, магазину в зв'язку відсутністю повного пакету правових документів.
Рішенням виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 30 січня 2008 року № 9 «Про надання дозволу на перепланування частини приміщення» приватному підприємцю ОСОБА_4 відмовлено в наданні дозволу на перепланування частини приміщення автостанції під кафе з магазином і облаштування розділяючої перегородки в АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю дозволу МНС та СЕС, а також із-за відсутності проектно-кошторисної документації, погодженої з усіма зацікавленими службами району.
За змістом статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року № 1699-III (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду. У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт. Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви. У разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються роз'яснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій» розроблено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року № 273, яке встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів.
За змістом пункту 1.1. зазначеного Положення, чинного на час виникнення спірних правовідносин, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації.
Пунктом 4 вказаного Положення визначено перелік будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було здійснено перепланування приміщень будівлі автостанції зі зміною їх призначення, без отримання на те дозволів відповідних органів, а тому роботи по переоснащенню перегородки в будівлі автовокзалу не можуть бути віднесені до поточного ремонту для проведення якого такий дозвіл не вимагається, вказавши на те, що в договорі купівлі-продажу від 27 червня 2007 року та витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно не визначено перелік приміщень із зазначенням їх площ, які придбані позивачем.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позову, так як оспорювані рішення від 26 жовтня 2007 року № 228, від 28 грудня 2007 року № 293 та від 30 січня 2008 року № 9 прийняті виконавчим комітетом Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області про визнання рішень суб'єкта владних повноважень протиправними, їх скасування та відшкодування матеріальної і моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Заїка М.М.
Стародуб О.П.