"06" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/32319/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
Заїки М.М.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області (далі - Виконком) про скасування рішення,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року, -
У лютому 2010 року ОСОБА_4 пред'явила у суді позов до Виконкому про скасування рішення від 11 листопада 2008 року № 603 "Про внесення змін до мережі та штатного розпису дошкільних навчальних закладів".
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що відповідно до спірного рішення, у зв'язку з відсутністю дітей з порушенням мовлення, у дошкільному навчальному закладі № 26 міста Прилуки (далі - ДНЗ № 26) було закрито спеціальну групу для дітей з порушенням мовлення, а її звільнено з посади вчителя-логопеда цього навчального закладу.
Посилаючись на те, що у ДНЗ № 26 навчаються діти з порушенням мовлення, тобто обставини, які стали підставою для прийняття спірного рішення не відповідають дійсності, просила суд задовольнити її позовні вимоги.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року, ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нового - про задоволення позову.
Виконком своїм правом, як сторони в справі, не скористався та заперечень на касаційну скаргу не подав.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 11 листопада 2008 року № 603 "Про внесення змін до мережі та штатного розпису шкільних навчальних закладів" Управлінню освіти міської ради запропоновано внести з 11 листопада 2008 року зміни до мережі та штатного розпису ДНЗ № 26, шляхом зменшення на одну спеціальну групу для дітей з порушенням мовлення і відкриття однієї групи загального типу. Таке рішення прийнято за наслідком розгляду службової записки начальника управління освіти про те, що група для дітей з порушенням мовлення ДНЗ № 26, нормативна наповнюваність якої складає 10-12 дітей, дітьми не відвідується.
Наказом начальника управління освіти Прилуцької міської ради від 12 листопада 2008 року за № 407 внесено зміни до мережі групи та штатного розпису ДНЗ № 26 - закрито одну спеціальну групу для дітей з порушенням мовлення та відкрито одну дошкільну групу загального типу; скорочено штатні одиниці вихователя та логопеда; запропоновано завідуючій ДНЗ № 26 провести скорочення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Виконком, приймаючи спірне рішення, діяв у межах своєї компетенції та наданих йому повноважень.
Такий висновок судів ґрунтується на нормах матеріального права та відповідає фактичним обставинам справи.
Під час розгляду справи судом першої інстанції досліджено список дітей спецгрупи для дітей з порушенням мовлення та журнал щоденного відвідування дітьми ДНЗ №26 за вересень-жовтень 2008 року і встановлено, що з десяти дітей, які обліковуються у спецгрупі для дітей з порушенням мовлення, її відвідує лише двоє, решта ж дітей відвідує логопедичні групи, логопедичні пункти в інших навчальних закладах, а також займається з логопедом індивідуально.
Апеляційним судом під час розгляду справи встановлено, що питання недотримання нормативу наповнюваності групи для дітей з порушенням мовлення ДНЗ № 26, 23 вересня 2008 року вивчалося представниками управління освіти, а 14 жовтня 2008 року - комісією Виконкому, у зв'язку з чим навчальному закладу було запропоновано до листопада 2008 року забезпечити такий норматив, шляхом зарахування необхідної кількості дітей, які потребують корекції розвитку, на підставі заяв їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, та необхідного пакету документів, у тому числі, медичного характеру.
Оскільки жодної заяви від батьків дітей з вадами мовлення не надійшло і, за таких обставин, утримання працівників логопедичної групи, на думку Виконкому, потягне за собою перевитрату бюджетних коштів, відповідачем було прийнято спірне рішення про закриття у ДНЗ № 26 групи для дітей з порушенням мовлення.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпунктів 2 пунктів "а" статей 27, 32 Закону України від 21 травня 1997 року № 280-97/ВР "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, як: забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій.
Таким чином, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що рішення Виконкому від 11 листопада 2008 року № 603 "Про внесення змін до мережі та штатного розпису дошкільних навчальних закладів" не суперечить Конституції та іншим законам України, прийнято у межах компетенції цього суб'єкта владних повноважень.
З огляду на те, що судами попередніх інстанцій належним чином досліджено обставини справи, їм дана правильна юридична оцінка, їхній висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог ґрунтуються на встановлених обставинах справи і не спростовується аргументами касаційної скарги, які фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки, підстави для скасування ухвалених судами рішень відсутні.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін
М.М. Заїка