"23" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/28599/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області (далі - управління ПФУ) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року, -
У січні 2011 року ОСОБА_4 пред'явив позов, в якому просив суд зобов'язати управління ПФУ поновити йому виплату пенсії за віком, а також зобов'язати нараховувати та виплачувати йому пенсію на підставах, визначених пенсійним законодавством, з дня його звернення до управління ПФУ з відповідною заявою, тобто з 4 січня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є громадянином України, раніше проживав в місті Ізюмі Харківської області, перебував на обліку в управлінні ПФУ та отримував пенсію за віком. У травні 2003 року він виїхав на постійне проживання до Держави Ізраїль, у зв'язку з чим, відповідно до статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплату пенсії йому припинено.
У зв'язку з визнанням зазначеною правової норми неконституційною, 4 січня 2011 року він звернувся до управління ПФУ з заявою про поновлення виплати йому пенсії за віком.
Однак, управління ПФУ відмовило йому в задоволенні такої заяви, посилаючись на те, що право на поновлення виплати пенсії мають лише особи, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 7 жовтня 2009 року, тобто з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положень статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Посилаючись на протиправність таких дій управління ПФУ, просив позов задовольнити.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 квітня 2011 року ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову - про часткове задоволення позовних вимог. Зобов'язано управління ПФУ поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_4 з 4 січня 2011 року.
В обґрунтування касаційної скарги управління ПФУ посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Питання виплати пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регламентується Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), пунктом 2 частини першої статті 49 якого передбачено, що виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно із статтею 51 Закону № 1058-ІV, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.
За таких обставин, управління ПФУ, припиняючи виплату пенсії ОСОБА_4, у зв'язку з його переїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю, діяло відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Пізніше рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 2 частини першої статті 49 та другого речення статті 51 Закону № 1058-IV.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 ОСОБА_4 набув право на виплату пенсії.
Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновку апеляційного суду не спростовують; останній всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалена ним постанова, відповідно до статті 224 КАС України підлягає залишенню в силі.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін
О.Ф. Ситников