Єдиний унікальний номер: 448/1880/13-ц
Провадження № 2/448/505/13
18.11.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Кічака Ю.В., при секретарі Власюк М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ПАТ КБ «Приватбанк» Попович Р.М. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 23.01.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір, який складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Зазначає, що всупереч вимогам зазначеного договору відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань стосовно погашення суми кредиту та сплати процентів, внаслідок чого у нього станом на 30.09.2013 року виникла заборгованість перед банком на загальну суму 38016,31 грн., що дає право ПАТ КБ «Приватбанк» вимагати повернення всієї суми кредиту, що залишилася та сплати процентів, належних їм відповідно до умов договору.
З огляду на усе вищенаведене та беручи до уваги те, що ПАТ КБ «Приватбанк» вжито усіх можливих заходів для добровільного погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості, які, однак, не дали бажаних результатів, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з останнього в їх користь 38016,31 грн. заборгованості за кредитним договором та понесені і документально підтверджені судові витрати.
Представник позивача Попович Р.И. в судове засідання не з'явився, проте подав заяву в якій просить справу слухати у відсутності представника банку, проти винесення заочного рішення не заперечує та задоволити даний позов в повному обсязі, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 38016,31 грн. та понесені судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, а також від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене та беручи до уваги думку представника позивача в поданій ним заяві, який не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає, що у справі є в наявності достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, оскільки прийняття такого рішення не суперечить закону та відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.58-59 ЦПК України.
Судом встановлено, що 23.01.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» з однієї сторони і ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено договір, який складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Надавши суму кредиту позичальнику ОСОБА_1 позивач виконав зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується копією заяви на видачу готівки від 23.01.2007 року.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як відомо із змісту п.п.6.5, 6.6, 8.6, 9.12 Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грн.+5% від суми позову. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 умов договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків.
Із розрахунку заборгованості станом на 30.09.2013 року відомо, що сума боргу за договором становить 38016,31 грн., з них 8720,45 грн. - заборгованість за кредитом; 27009,37 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 500грн.- штраф (фіксована частина); 1786, 49 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ст.1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за вказаним договором, оскільки не здійснив погашення кредиту у встановлений договором термін. Тому позивач має законні підстави та стягнення на його користь суми заборгованості зі штрафними санкціями. Обставин, що звільняють відповідача ОСОБА_1 від відповідальності за прострочення виконання даного зобов'язання судом не встановлено.
Аналізуючи матеріали справи та наведені норми закону, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором від 23.01.2007 у розмірі 38016,31 грн.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як відомо із платіжного доручення від 23.10.2013 року, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 380,16 грн., тому, відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 зазначена сума судового збору.
Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 197, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: с.Раденичі Мостиського району Львівської області в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 38016 (тридцять вісім тисяч шістнадцять) гривень 31 коп. заборгованості за договором від 23 січня 2007 року та 380 (триста вісімдесят) гривень 16 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю.В.Кічак