Справа № 527/2548/13-ц
провадження № 6/527/27/13
18 вересня 2013 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Свістєльнік Ю.М., при секретарі Недосіці О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Полтавської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, -
18.09.2013 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшло подання державного виконавця ВДВС Глобинського РУЮ ОСОБА_2 про тимчасове обмеження права виїзду за межі України у відношенні боржника ОСОБА_1 до повного погашення заборгованості зі сплати аліментів в сумі 17288 грн., згідно виконавчого листа № 2-4295 виданого 21.10.2002 року Крюківським районним судом міста Кременчук Полтавської області. Подання погоджено начальником ВДВС Глобинського РУЮ Полтавської області.
В обґрунтування подання державний виконавець вказав, що 30.12.2005 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4295 виданого 21.10.2002 року Крюківським районним судом міста Кременчук Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі ? частини на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 15.10.2002 року і до досягнення повноліття дитиною.
Також вказав, що державним виконавцем здійснюються заходи щодо виконання рішення суду, проте боржник тривалий час не сплачує заборгованість, а тому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - ОСОБА_1 за межі України до повного погашення заборгованості зі сплати аліментів в сумі 17288 грн. згідно виконавчого листа № 2-4295 виданого 21.10.2002 року Крюківським районним судом міста Кременчук Полтавської області.
Сторони виконавчого провадження, відповідно до вимог статті 377-1 ЦПК України, в судове засідання не викликалися.
У судовому засіданні державний виконавець Халявка І.М. подання підтримував та прохав його задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначено в Законі України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі Закон).
За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право в разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно з ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обов'язково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов'язань.
Як встановлено судом, на виконанні у відділі ДВС Глобинського РУЮ з 30.12.2005 року знаходиться відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-4295 виданого 21.10.2002 року Крюківським районним судом міста Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі ? частини на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з 15.10.2002 року і до досягнення повноліття дитиною.
Також, як вбачається з матеріалів справи, ані в самому поданні, ані в ході розгляду його судом, державним виконавцем не наведено жодних обставин, які дійсно свідчили б про цілеспрямоване ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання покладених на нього судовим рішенням грошових зобов'язань та його намір вибути за межі України з цією метою.
При цьому, як вбачається з самого подання, державний виконавець вказує, що боржником з 01.04.2013 року надано квитанції про сплату аліментів з лютого по травень 2013 року в сумі 1600 грн., що вказує на часткове погашення заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, однак державним виконавцем не надано суду доказів того, що ним було вичерпано весь передбачений зазначеним Законом перелік заходів щодо примусового виконання судових рішень або всі вони виявилися безрезультатними.
Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст.33 Конституції України та ст.313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.
При цьому, в матеріалах подання також відсутні докази того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду. Матеріали подання не містять доказів з приводу вжиття заходів щодо виконання рішення суду, а саме: чи здійснювались виклики боржника до виконавчої служби, чи застосовувались міри примусового заходів до ОСОБА_1, чи проводились інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не наведено обґрунтування в частині застосування саме такого виду забезпечення виконання рішення суду.
В матеріалах подання також немає даних про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику ОСОБА_1 та отримана ним.
За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон і вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання державного виконавця ВДВС Глобинського РУЮ, як передчасно поданому.
Керуючись ст.209, 210, 377-1 ЦПК України, -
У задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Полтавської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 Григоровича- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. Сторони, які не були присутніми під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії ухвали.
РАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_5