83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.10.2013 Справа № 905/6596/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,
при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Приватного підприємства «Підшипникзбут», м.Донецьк
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод «Станкомаш», м.Краматорськ, Донецька область
про: стягнення заборгованості у сумі 48 000,00грн., штрафу у розмірі 4 560,00грн., пені у сумі 51 300,00грн., 3% річних у розмірі 907,34грн.
за участю:
від позивача: Тимофєєв О.М. (за довіреністю);
від відповідача: Бубнова Т.О. (за довіреністю);
Приватне підприємство «Підшипникзбут», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод «Станкомаш», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 48 000,00грн., штрафу у розмірі 4 560,00грн., пені у сумі 51 300,00грн., 3% річних у розмірі 907,34грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №1/02-12 від 01.02.2012р., щодо поставки товару.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №1/02-12 від 01.02.2012р., специфікацій до договору, платіжних доручень з доказами здійснення Позивачем передплати, видаткової накладної №24 від 08.08.2012р., претензії №1272 від 13.06.2012р., листа №2253 від 10.10.2012р., листа №0494 від 10.10.2012р., правоустановчих документів Приватного підприємства «Підшипникзбут».
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 625, 663 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
16.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного підприємства «Підшипникзуб», податкових накладних, рахунків на оплату, видаткової накладної, виписок з банківського рахунку.
29.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії доказів направлення претензії на адресу Відповідача та доказів отримання.
30.10.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. В позовній заяві Позивач здійснює розрахунок пені із застосуванням подвійного фінансового покарання. Штраф та пеня є різновидом неустойки та не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Умовами договору встановлена відповідальність у вигляді штрафу за порушення зобов'язання в частині передачі товару у розмірі 8% від суми заборгованості за кожний день прострочення. В разі прострочення поставки товару більш ніж на 15 днів Постачальник додатково сплачує пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми товару за кожен день прострочки. Згідно з ч.2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», незважаючи на встановлений у договір спосіб обчислення пені (передбачено постановою Верховного суду України від 24.10.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011р. у справі №25/187). На підставі викладеного просить ухвалити рішення, яким задовольнити вимоги ПП «Підшипникзбут» до ТОВ «Краматорський завод Станкомаш» частково. Стягнути на користь ПП «Підшипникзбут» загальну суму заборгованості у сумі 54 619,03грн., що складається з основного боргу - 48 000,00грн., пені - 4 196,34грн. та 1515,35грн. та 3% річних - 907,34грн.
Заявою від б/д №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 32 000,00грн., інша частина позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 48 000,00грн., штрафу у розмірі 4 560,00грн., 3% річних у розмірі 907,34грн. залишилась незмінною.
Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від б/д №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.
Представник Позивача у судове засідання 30.10.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від б/д №б/н.
Представник Відповідача у судове засідання 30.10.2013р. з'явився, проти позовних вимог заперечив частково, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
01 лютого 2012 року між Приватним підприємством «Підшипникзбут» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод «Станкомаш» (Постачальник) було укладено договір поставки №1/02-12, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар відповідно Специфікації до договору, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.
У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо умов та строків поставки:
- Поставка товару здійснюється у строк та на умовах поставки зазначених у Специфікації (п.3.1 Договору);
- Датою поставки є дата отримання товару Покупцем, зазначеною у видатковій накладній (п.3.2 Договору);
Згідно п.4.4 договору загальна сума Договору встановлюється як вартість товару (партії товару), поставка якого здійснюється у відповідності до Специфікацій.
У пункті 5.1 договору встановлено, що оплата товару Покупцем здійснюється відповідно рахунків або рахунків-фактур, виставлених Постачальником, на умовах платежу зазначених у Специфікаціях.
Відповідно п.9.1 договору за недопоставку або прострочення поставки товару Покупцю, Постачальник оплачує на користь Покупця штраф у розмірі 8% від вартості не переданого у строк товару, у тому числі, за окремими найменуваннями асортименту (номенклатури). У випадку прострочення поставки товару більш ніж на 15 днів Постачальник додатково оплачує на користь Покупця пеню у розмірі 0,5% вартості не переданого у строк товару за кожен день прострочення.
Договір вступає в дію з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2012 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, які залишились невиконаними.
01 лютого 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію (додаток №1 до договору), де визначили асортимент, кількість, ціну за одиницю товару та загальну вартість яка склала 57 000,00грн., умови поставки, строк поставки - 60 календарних днів з моменту отримання 100% передплати, умови оплати - 100% оплата.
03 квітня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію (додаток №2 до договору), де визначили асортимент, кількість, ціну за одиницю товару та загальну вартість, яка склала 57 000,00грн., умови поставки, строк поставки - 60 календарних днів з моменту отримання передплати, умови оплати - 50% передплата, 50% по факту поставки протягом 10 календарних днів.
Відповідачем для оплати було виставлено рахунки №22 від 23.02.2012р., №35 від 03.04.2012р.
На виконання умов договору та специфікацій Позивачем було здійснено передплату у сумі 106 000грн., що підтверджується платіжними дорученням №3164 від 24.02.2012р., №3376 від 04.04.2012р., №155 від 28.08.2012р., №4328 від 29.08.2012р. та виписками з банківського рахунку які містяться в матеріалах справи.
Позивачем незважаючи на настання строку поставки було здійснено лише часткову поставку на суму 57 000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №24 від 08.08.2012р.
Позивачем на адресу Відповідача направлено лист №2253 від 10.10.2012р., в якому просить повернути грошові кошти у сумі 49 000,00грн. за недопоставлений товар.
У відповідь на вказаний лист Відповідач листом №0494 гарантував здійснити повернення грошових коштів у сумі 49 000,00грн. за недопоставлений товар.
Відповідачем було здійснено часткове повернення передплати у сумі 1 000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 48 000,00грн.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо поставки товару Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено судом сторонами 01.02.2012р. було укладено договір поставки №1/02-12, відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, умови поставки було визначено сторонами у специфікаціях до договору.
Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із умовами поставки за договором №1/02-12 від 01.02.2012р.- суду не надавались.
За умовами специфікацій Покупець здійснює оплату на умовах передплати.
Позивачем були виконані умови договору та була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 106 000,00грн.
Відповідачем було поставлено товар частково у розмірі 57 000,00грн.
Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.
Позивачем було направлено лист №2253 від 10.10.2012р. з вимогою повернути попередню оплату (докази направлення підтверджені відповіддю Відповідача.
У відповідь на вказаний лист Відповідач листом №0494 гарантував здійснити повернення грошових коштів у сумі 49 000,00грн. за недопоставлений товар, проте було здійснено лише часткове повернення передплати у сумі 1 000,00грн.
Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.
Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
На день винесення рішення сума боргу складає 48 000,00грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.
Отже, виходячи з наведеного вбачається, що при укладенні господарського правочину право сторін щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.
Відповідно п.9.1 договору за недопоставку або прострочення поставки товару Покупцю, Постачальник оплачує на користь Покупця штраф у розмірі 8% від вартості не переданого у строк товару, у тому числі, за окремими найменуваннями асортименту (номенклатури). У випадку прострочення поставки товару більш ніж на 15 днів Постачальник додатково оплачує на користь Покупця пеню у розмірі 0,5% вартості не переданого у строк товару за кожен день прострочення.
За викладених обставин, Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару у вигляді штрафу у розмірі 4 560,00грн. та пені у сумі 51 300,00грн.
Преамбулою Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначена сфера дії закону, а саме цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Отже, обмеження, встановлені даним нормативним актом, стосуються штрафних санкцій, які застосовуються у випадку порушення договірних грошових зобов'язань, за виключенням наведених певних нарахувань та сплат.
Проте, як зазначено вище, має місце порушення Відповідачем строків поставки товару (тобто це зобов'язання не є грошовим).
З огляду на означене та наявну домовленість сторін спірного правочину, суд не вбачає підстав для застосування приписів Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" при розгляді даної справи.
Факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов'язань по поставці товару є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми пені та штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у сумі 32 000,00грн., та штрафу у розмірі 8% від суми недопоставленої продукції у сумі 4 560,00грн.
На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 907,34грн.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 907,34грн.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Підшипникзбут», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод «Станкомаш», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 48 000,00грн., штрафу у розмірі 4 560,00грн., пені у сумі 32 000,00грн., 3% річних у розмірі 907,34грн. задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод «Станкомаш» (84313, м.Краматорськ, вул.Орджонікідже, буд.10 А., ЄДРПОУ 3543422) на користь Приватного підприємства «Підшипникзбут» (83087, м.Донецьк, пр.Офіцерський, буд.69Г, ЄДРПОУ 23602486) заборгованість у розмірі 48 000,00грн., штраф у сумі 4 560,00грн., пеню у розмірі 32 000,00грн., 3% річних у сумі 907,34грн., судовий збір у розмірі 1 709,35грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 30.10.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Т.М. Риженко
Повний текст рішення складено та підписано 04.11.13р.