21 жовтня 2013 р.Справа № 2012/2а-10716/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрскладбуд-Центр" на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.07.2013р. по справі № 2012/2а-10716/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрскладбуд-Центр"
до Харківської районної ради Харківської області , Харківської районної державної адміністрації Харківської області треті особи Пісочинське відділення "Рада чорнобиль"
про визнання нечинним та скасування рішень виконавчого комітету Харківської районної ради,
26.09.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрскладбуд-Центр» (далі - позивач ), звернувся до суду з позовом до Харківської районної ради Харківської області (далі - відповідач), Харківської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), треті особи - Пісочинське відділення «Рада Чорнобиль», в якому просить, визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківської області №3123 від 4 лютого 1992 року; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківської області №428 від 23 квітня 1992 року.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.07.2013 року у задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 2 липня 2013 року скасувати та постановити нову постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Земельного кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 04.02.1992 року виконавчим комітетом Харківської районної Ради народних депутатів Харківської області було ухвалено рішення №123 «Про відведення земель під колективні сади», яким було дозволено відведення земельних ділянок Пісочинському відділенню Рада Чорнобиль для організації садівничого товариства 8,5 га рілля із земель радгоспу «Пісочинський» в постійне користування.
23.04.1992 року виконавчим комітетом Харківської районної Ради народних депутатів Харківської області було прийнято рішенні за №628 «Про відведення земель під колективні сади », яким було дозволено відведення земельних ділянок Пісочинському відділенню Рада Чорнобиль для розширення садівничого товариства «Чорнобилець» площею 2,0 га ріллі радгоспу «Пісочинський» у постійне користування.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із приписів Земельного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
На підставі ст. 11 ЗК України (редакції 1991 року)до відання районних рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належало, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17,19 цього Кодексу.
Згідно до приписів ст.19 ЗК України (редакції 1991 року) сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
Районні, міські в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу.
У відповідності до ст. ст. 21,22 ЗК України (в редакції 1991 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями між земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Матеріали справи свідчать про те, що оскаржувані рішення були прийняття за результатами розгляду клопотання Песочинського відділення Рада Чорнобиль, стали підставою для отримання державного акту на право користування землею.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час постановлення оскаржуваних рішень - 1992 рік права позивача не були порушенні, оскільки набуття права власності на земельну ділянку, що розташована в зазначеному земельному масиві Бічевій Я.О. та Распопову Ю.С. та іншим особам у позивача відбулось у 2007 році.
За наведених підстав, колегія суддів не вважає можливим скасувати судове рішення, а апеляційну скаргу - задовольнити.
Апеляційна скарга містить посилання на неотримання ними на свої запити рішення проведення про реєстрації Пісочинського відділення Ради Чорнобиль, а тому й протиправності надання земельних ділянок неіснуючу суб'єкту.
У відповідності до ч.6 ст. 7 Земельного кодексу України у постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що знаходяться у державні власності, зокрема громадським об'єднанням.
Колегія суддів, вважає, що надані до суду матеріали, які послугували підставою для прийняття рішень є достатніми для підтвердження їх правомірності, не можна поставити під сумнів правомірність рішення в залежність від відсутності в архіві документів.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрскладбуд-Центр" залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.07.2013р. по справі № 2012/2а-10716/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 25.10.2013 р.