21 жовтня 2013 р.Справа № 818/5454/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 818/5454/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Сумській області , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області треті особи Первинна профспілкова організація РМОП "Беркут" УМВС України в Сумській області
про скасування наказу та визнання дій неправомірними,
02.07.2013 року, ОСОБА_1 (далі - позивач ), звернувся до суду з позовом до Роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач), треті особи - Первинна профспілкова організація ОМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області, в якому просить, скасувати наказ РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області №94 від 27.06.2013 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідності у вигляді «зауваження»; скасувати наказ №95 РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області від 27.06.2013 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності «догана» та позбавлення його премії 30% від заробітної плати.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року позов було задоволено.
Скасовано наказ РМОП «Беркут» УМВС України в Сумській області №94 від 27 червня 2013 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді «зауваження».
Скасувати наказ №95 РМПО «Беркут» УМВС України в Сумській області від 27 червня 2013 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догана» та позбавленні його премії 30% від заробітної плати.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року скасувати та постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про міліцію», «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого , Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на службі у відповідача , є старшиною міліції Роти міліції особливого призначення «Беркут» управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області.
27.06.2013 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом №94 відповідача у вигляді зауваження за порушення службової дисципліни, яке виразилось у порушенні вимог п. »б» ст. 154 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року №404.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності п.23 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року №404 рухомий наряд в складі одного або декількох працівників міліції, який виконує покладені на нього обов'язки на маршруті патрулювання.
Згідно до ч.2 п.36 згаданого вище Статуту визначено, що кожному наряду доручається виконання службових обов'язків на конкретному маршруті патрулювання або поста.
Відповідно до пп. »б» п.154 наведеного вище Статуту під час несення служби наряду забороняється: спати, відволікатися від служби і послаблювати пильність.
Пунктом 38 наведеного вище Статуту дислокація маршрутів патрулювання і постів розробляється командиром стройового підрозділу і затверджується відповідно керівником УВС області (міста), міськрайліноргану внутрішніх справ. На кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка. Карки зберігається в картотеці чергової частини або в підрозділах ППСМ.
За правилами пункту 39 вказаного вище Статуту картки на маршрут видаються міліціонерам при виході на службу і здаються ними після її закінчення.
Пунктом 87 Статуту передбачено, що особливості несення служби для кожного наряду (поста) визначаються в картці маршрутів (постів), де вказується: маршрут наряду, його довжина, межі; місце розташування поста і його центр; час несення служби; об'єкти і зони, які потребують особливої уваги; обов'язки нарядів і особливості зв'язку з сусідніми нарядами, черговою частиною органу внутрішніх справ, дільничним інспекторами міліції, громадського формування, зони проходження радіозв'язку і спосіб зв'язку з цими дільницями; порядок руху на маршруті і найбільш характерні тактичні прийоми несення служби.
На підставі п.104 вказаного вище Статуту зазначено, що при перевірці організації і несення патрульно-постової служби, зокрема, встановлюється: якість несення служби нарядами міліції та їх активність у боротьбі із злочинністю і порушеннями громадського порядку; додержання нарядами законності і службової дисципліни; правильність оформлення і ведення службових документів.
Матеріали справи свідчать про те, що підставою для постановлення оскаржуваного наказу став зафіксоване у висновку службового розслідування від 25.06.2013 року за рапортом заступника командира взводу РМПО «Беркут» старшого лейтенанта ОСОБА_3 щодо того, що позивач 29.05.2013 року близько 21:00 за межами території маршруту №140 по вул. П.Комуни біля будинку №52 б разом з старшиною міліції ОСОБА_4 старшим сержантом міліції ОСОБА_2. та старшим сержантом міліції ОСОБА_5 спілкувались між собою та не здійснювали патрулювання закріпленої території, не приділяючи увагу особливостям маршруту, місцям скупчення неповнолітніх.
В ході судового розгляду в суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, які пояснили, що спілкування відбулось під час здійснення ними патрулювання на сусідньому маршруті №132 з маршрутом №140 та відбувалось протягом 3-5 хвилин з питань що віднесені до служби.
Апеляційна скарга не спростовує обставин, що місце виявлення знаходження позивача під час здійснення патрулювання перехрестя вул. П.Комуни та вул. Гайдара, та факту входження даного місця до маршруту №140.
Виходячи із викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість судження відповідача про скоєння позивачем дисциплінарного проступку про залишення ним патрулювання без поважних причин під час охорони громадського порядку, чим порушено вимог Статуту патрульно-постової служби міліції України.
Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги про фіксування факту порушення заступником командира взводу РМПО «Беркут» старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3, який фігурує у порушеній за кримінальній справі по факту зловживання службовим положенням командиром роти капітаном міліції ОСОБА_6, оскільки факти викладені у заяві позивача про вчинення кримінального злочину можуть вплинути на його безсторонність під час проведення перевірки.
Крім цього, колегія суддів зауважує що надана до суду фотокопія не пояснює час та місце її здійснення, тому й не може вважати беззаперечним доказом вчинення позивачем порушення Статуту.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 818/5454/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 25.10.2013 р.