23 вересня 2013 р. Справа № 820/695/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/695/13-а
за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
31.01.2013 року, Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар" (далі - позивач ), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить, про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2013 року №0000142201 за формою "Р", яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 880 504,00 грн., із них за основним платежем - 1 573 052,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 309 452,00 грн.; № 0000152201 за формою "Р", яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) у розмірі 539639,00 грн., із них за основним платежем - 469 735,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 69904,00 грн.; № 0000051504 за формою "Р", яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1400 553,75 грн.; № 0000041504 за формою "В1", яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість до декларації №9027458593 від 18.05.2012 року за квітень 2012 року у розмірі 199 331,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій - 99 665,50 грн., № 0000212201 за формою "С", яким позивачу були застосовані штрафні (фінансові) санкцій у сумі - 146 045,10 грн..
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 у задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Указу Президента України №1094/96 від 18.11.1996 року "Про відомчі заохочувальні відзнаки", постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №647 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
Працівниками відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, про що був складений акт від 24.12.2012 року №3096/22-106/14308730.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.4.1.1 п.4.1,п.п5.2.1п.5.2.п.5.1ст.5,п.п.5.3.9.п.5.3ст.5п.п.5.6.1п.5.6ст.5,п.5.7.1п.5.7ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2 ст.138,п.п.139.1.9,п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 459 421,00 грн., у тому числі за 2010 рік на 1 167 897,00 грн. за 2011 рік на 291524,00 грн.
п.п.7.8.1.п.7.8.2п.7.8ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.153.3.1,153.3.2153.3 ст.153 ПК України в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до Державного бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 468086,00 грн., у тому числі за 2010 рік на 277 962,00 грн., за 2011 рік на 190124,00 грн.
авансовий внесок при виплаті дивідендів в періоді, що перевірявся, на загальну суму 113218 грн., у тому числі за 2010 рік на 69490 грн., за 2011 рік на 43728 грн.п.200.4 п.200.6 ст.200 ПК України завищено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за квітень 2012 року на суму 199 330,58 грн., в тому числі за січень 2012 року - 120 193,39 грн.; за січень 2012 року - 7 211,66 грн., березень 2012 року - 71 925,53 грн.;
позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 803 642,69 грн., в тому числі в порушення п.п.7.4.1,п.7.4.5п7.4ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість у розмірі 303 238,11 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів, а саме: липень 2010 року - 180763,23 грн.; серпень 2010 року - 63 268,05 грн.; вересень 2010 року - 57 871,85 грн., жовтень 2010 року - 942,16 грн., листопад 2010 року - 170,32 грн., грудень 2010 року - 222,50 грн.; в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3ст.198,п.201.6 ст.201 ПК України у розмірі 500 404,58 грн., в тому числі по податковим кредитам наступних періодів, а саме: за 2011 рік - січень - 11326,47 грн., лютий - 2 111,24 грн., березень 2011 року - 2 162,20 грн., квітень - 7 107,77 грн., травень - 8 050,95 грн., червень - 2 533,26 грн., липень - 33 352,88 грн., серпень - 33 234,55 грн., вересень - 47471,34 грн., жовтень - 50 875,06 грн. листопад 2011 року - 54 431,12 грн., грудень - 102 817,32 грн., за 2012 рік - січень - 6 276,88 грн., лютий - 7 211,66 грн., березень - 71925,53 грн., квітень 2012 року - 46164,90 грн., травень - 11 147,51 грн., червень - 2 203,94 грн.;
позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 343 656,34 грн., в тому числі в порушення п.п.7.4.1.п.7.4.5п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у розмірі 238 635,08 грн., в тому числі липень 2010 року - 180763,23 грн., вересень 2010 року - 57871,85 грн.;
в порушення п.198.1,198.2 п.198.3 ст.198.п.201.6 ст.201 ПК України у розмірі 105 201,26 грн., в тому числі за грудень 2011 року, червень 2012 року - 2 203,94 грн.;
позивачем було завищено від" ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 459 986,35 грн., в тому числі в порушення п.п.7.4.1.п.7.4.5п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у розмірі 64 603,11 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів: за 2010 рік у серпні - 63268,05 грн., у жовтні - 942,16 грн., листопад - 170,32 грн., грудень - 222,50 грн.; в порушення п.198.1п.198.2 п.198.3 ст.198,п.201.6 ст.201 ПК України у розмірі 395 383.32 грн.,в тому числі до податкового кредиту наступних періодів, а саме: за 2011 рік січень - 111 326,47 грн., лютий - 2 111,24 грн., березень - 2 162,20 грн., квітень - 7 107,77 грн., травень - 2 533,26 грн., вересень - 2 533,26 грн., липень - 33 352,88 грн., серпень - 33234,55 грн., вересень - 47471,34 грн., жовтень - 50 875,06 грн., листопад 54431,12 грн., за 2012 рік січень - 6276,88 грн., лютий - 7 211,66 грн., березень - 71 925,53 грн., квітень - 46 164,90 грн., травень - 11 147,51 грн.
Крім цього, перевіркою було зафіксовано порушення п.200.3 п.200.4 п.200.6 ст.200 ПК України та завищено залишок від" ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 459 986,35 грн.; п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, що призвело до неповного оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства в періоді що перевірявся, на загальну суму 29209,02 грн.
За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 17.01.2013 року №0000142201 за формою "Р", яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 880 504,00 грн., із них за основним платежем - 1 573 052,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 309 452,00 грн.;
№ 0000152201 за формою "Р", яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) у розмірі 539639,00 грн., із них за основним платежем - 469 735,00 грн., 69904,00 грн.;
№ 000051504 за формою "Р", яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1400 553,75 грн.;
№ 0000041504 за формою "В1", яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість до декларації №9027458593 від 18.05.2012 року за квітень 2012 року у розмірі 199 331,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій - 99 665,50 грн.,
№ 0000212201 за формою "С", яким позивачу були застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі - 146 045,10 грн..
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Указу Президента України №1094/96 від 18.11.1996 року "Про відомчі заохочувальні відзнаки", постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №647 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Податковий орган свої доводи обґрунтовує порушеннями фінансової дисципліни, що були виявлені під час проведення ревізії працівниками КРУ в Харківській області, що було зафіксоване актом №06-12/69 від 10.05.2011 року.
На підставі ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальна майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрат відображаються в бухгалтерському обліку та фінансові звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Аналізуючи наведені вище приписи, колегія суддів дійшла до висновку про помилковість позиції податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства під час допущення фінансової дисципліни, що було виявлене працівниками КРУ України, у зв'язку з нетотожністю предметів зазначених перевірок.
Колегія суддів зауважує, що частково зазначені порушення були усуненні під час проведення ревізії та скасовані судовим рішенням по справі №2а-10466/11/2070.
Колегія суддів, вважає, обґрунтованим доводи апеляційної скарги про те, що висновок КРУ в Харківській області від 31.08.2011 року №293, ухвалений за результатами даної ревізії був скасований наказом КРУ в Харківській області від 31.08.2011 року №293 за результатами розгляду скарги позивача від 25.06.2011 року №545/1-04/026.
Стосовно частини позовних вимог про неправильне визначення доходів від перевірки та вентиляційних каналів на суму 4 116,90 грн. філією позивача Богодухівський електромеханічний завод, та неправильне віднесення них до валових витрат то колегія суддів зазначає наступне.
На підставі п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно із пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вказаного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Підпунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг). які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1п.5.2ст.5 зазначеного вище закону до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст.5 даного закону зазначено, що, зокрема, не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами.
Податковим органом ставиться до вини позивачу неправильне визначення доходів від перевірки та вентиляційних каналів на суму 4 116,90 грн., встановлені матеріалами перевірки КРУ в Харківській області, що зафіксоване актом №06-12/69 від 10.05.2011 року.
Зазначене порушення було допущено під час надання послуг перевірки димових та вентиляційних каналів майстрами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, без отримання від споживачів послуг коштів.
Матеріали справи свідчать про те, що в період проведення ревізії кошти в сумі 4 116,90 грн. були внесенні в касу підприємства про що свідчать копії прибуткових ордерів №122 від 14.03.2011 року№143 від 22.03.2011 року; №180 від 01.04.2011 року, №189 від 05.04.2011 року; №182 від 04.04.2011 року; №183 від 04.04.2011 року; №184 від 04.04.2011 року; №185 від 04.04.2011 року.
Вказані зміни були відображені в декларації з податку на прибуток філії Богодухівського електромеханічного заводу за 1 квартал 2011 року з розшифровками кодів рядку до декларації з податку на прибуток по БЄМЗ за березень 2011 року, розшифровками показників філії за 2-4 квартал 2011 року (т. 3 аркуш справи 1-254).
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про порушення позивачем приписів податкового законодавства та відмови у задоволенні даної частини позову.
З приводу позовних вимог про виявлення податковим органом не оприбуткування 400,00 грн. від списання запасних частин філією позивача - Богодухівський електромеханічний завод у 2010 році за металобрухт у кількості 200 кг, чим були занижені валові доходи позивача на суму 3733 грн. за результатами господарської операції між Богодухівським електромеханічним заводом - філією позивача та ТОВ "Компанія Р-Стил" від 18.01.2011 року №189/11-Б, то колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із наданих документів кошти у сумі 400,00 грн. надішли до філії позивача, реєстраційний рахунок від 06.04.2011 року п/д №219,акт приймання металів чорних (вторинних);0401 від 05.04.2011 року, вказана операція знайшла своє відображення у податковій звітності за квітень 2011 року (т. 3 аркуш справи 12-29).
Колегія суддів, вважає обґрунтованою позицію апеляційної скарги про задоволення зазначеної частини позову, та вважає, що судове рішення в цій частині слід скасувати.
Щодо позовних вимог про завищення валових витрат на суму 420 грн. по філії позивача - Богодухівський електромеханічний завод, то колегія суддів зазначає наступне.
В ході своєї господарської діяльності філією позивача - Богодухівським електромеханічним заводом було допущено списання продуктів харчування на виробництво кондитерських виробів стосовно калькуляцій на їх виготовлення, внаслідок чого віднесено кошти в сумі 420,12 грн. на собівартість продукції - кондитерських виробів.
Порушення фінансової дисципліни було виявлено під час проведення ревізії КРУ в Харківській області та усунено шляхом внесення коштів в касу підприємства, прибутковий ордер №202 від 08.04.2011 року, що знайшло своє відображення у декларації з податку на прибуток підприємств за П-ІУ квартали 2011 року, та розшифровкою коду 0327 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за квітень-липень 2011 року (т. 3 аркуш справи 30).
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в частині позовних вимог, та вважає, що судове рішення в цій частині слід скасувати.
Крім цього, податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарської операції між філією позивача - Богодухівський електромеханічний завод та ТОВ "Дом і К" та завищення валових витрат на суму 10 574,00 грн., за висновком ревізії КРУ в Харківській області від 25.06.2011 року.
Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Дом і К" з яким був укладений договір підряду №39/10-Б від 21.08.2010 року про виконання ремонту фасаду та крівлі цеху№65 Богодухівського електромеханічного заводу філії позивача, що розташоване: Харківська область, Богодухівський районі, с. Червоне на суму 82 684,10 грн.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що надані до матеріалів справи документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акт прийому виконаних будівельних робіт, кошторисний рахунок №П-929; рахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №1 ремонту фасаду, податкові накладні, платіжні доручення, витяги з банку, наказ від 03.09.2010 року №164 про допуск робітників ТОВ "Дом і К" на територію цеху №65 БЕМЗ для виконання тимчасових робіт; акт від 10.08.2010 року про доцільність проведення ремонту, підтверджують реальність наданих послуг (том 3 аркуш справи 31-46).
Стосовно доводів суду першої інстанції про дефектність наданих документів бухгалтерського обліку, то колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Наявність помилок в документах бухгалтерського обліку не спростовує фактичного виконання робіт по ремонту будівлі.
Крім цього, правильність відображення операції даної господарської операції у податковому обліку знайшло своє підтвердження у судовому рішенні по справі №2а-10466/11/2070.
Виходячи із наведеного вище колегія суддів, вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про задоволення позову, та скасування в частині даних позовних судового рішення.
Щодо позовних вимог про правильність віднесення до валових витрат доплати за почесні звання, то колегія суддів зазначає наступне.
Указом Президента України № 1094/96 від 18.11.1996р. "Про відомчі заохочувальні відзнаки" надано право міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади встановлювати відзнаки для заохочування працівників за значні трудові досягнення у відповідній галузі чи сфері діяльності.
На реалізацію вказаного положення наказом генерального директора Національного космічного агентства України від 12.04.2000р. №65, № 66 затверджені "Положення про нагрудний знак "Ветеран космічної галузі України" та "Положення про нагрудний знак "Почесний робітник космічної галузі України".
Відповідно до п. 1.7 Колективної угоди зміни та доповнення в Колективний договір в продовж строку його дії вносяться за взаємною згодою сторін цієї угоди та оформляються у вигляді спільних рішень адміністрації та органу уповноваженого на представництво трудового колективу. Вказані спільні рішення про внесення змін та доповнень до Колективної угоди є її невід'ємною частиною. Усі зміни та доповнення не повинні погіршувати матеріальне становище працівника.
На підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні ті інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Пунктом 5.6.1 п.5.6 ст.5.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу ду витрат на оплату праці відносяться з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Підпунктом 5.7.1 п.5.7 ст.5 наведеного вище Закону передбачено, що до складу валових витрат платника податку належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані в порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається із матеріалів справи, працівників позивача було нагороджено Національним космічним агентством України нагрудним знаком "Ветеран космічної галузі України" та "Почесний працівник космічної галузі України" (т. 3 аркуш справи 48-69).
Відповідно до протокольного рішення №131 від 28.04.2007 року адміністрації та профспілкового комітету позивача від 28.04.2007р. "Про внесення змін до Колективного договору між адміністрацією та первинною профспілковою організацією позивача працівників космічного та загального машинобудування України на 2005-2006р.р." у зв'язку із прийняттям вище вказаних правових актів.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що до розділу 6 Додатку "Перелік доплат та надбавок до тарифних ставок та посадових окладів працівників" колективного договору на 2005-2006р. п. 10 внести доплати в розмірі 20% посадового окладу (тарифної ставки) працівникам підприємства, які нагороджені галузевими нагрудними знаками: "Почесний працівник космічної галузі України", "Ветеран космічної галузі України".
За наведених обставин, колегія суддів, вважає помилковими висновок суду першої інстанції про безпідставне віднесення позивачем до валових витрат за 2010 рік суми 201 989 грн., сплачених доплат до посадових окладів працівникам позивача, які нагороджені галузевими нагрудними знаками: "Почесний працівник космічної галузі України", "Ветеран космічної галузі України".
З приводу позовних вимог про невідповідність актів приймання-передачі робіт по розробці конструкторської та технічної документації вимогам нормативних актів та правильності віднесення до валових витрат за результатами господарської операції з НТ СКБ "Полісвіт", колегія суддів зазначає наступне.
На підставі пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).
За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з НТ СКБ "Полісвіт" з яким були укладені угоди у 2010 року на суму 2 807 516,00 грн. про виконанню робіт по розробці конструкторської та технічної документації на вироби, які в подальшому були використані позивачем.
Податковим органом ставиться під сумнів правильність врахування актів приймання-передачі вказаних робіт для нарахування валових витрат, оскільки НТСКБ "Полісвт" є філією позивача, а зазначені акти документами внутрішнього користування (т. 3 аркуш справи 71-254).
Колегія суддів погоджується з позицією апеляційної скарги про те, що НСКБ "Полісвіт" є філією позивача та зареєстровано в якості окремого платника податку на прибуток з 20.07.1993 року та знаходиться на окремому від позивача податковому обліку, тому оплатні операції з виконанням робіт, надання послуг із двома платниками податку призводить до змін в структурі активів у кожної сторони.
Відповідно до пп.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платнику податку (далі - філії), зазначених у підпунктах 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку територіальної громади.
Виключенням є операції між філією та головним підприємством, визначені в п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з якою валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";
Крім того, пунктом 2.2 Положення про філію "ПОЛІСВІТ", яке затверджено генеральним директором позивача 21.11.2006, предметом господарської діяльності НТ СКБ "ПОЛІСВІТ" є проведення наукових досліджень, конструкторських розробок з метою забезпечення виконання замовлень позивача.
Таким чином, конструкторська документація є результатом розробок НТ СКБ "ПОЛІСВІТ".
Пунктом 6.19 Положення про філію "ПОЛІСВІТ" передбачено, що Замовлення Підприємства для СКБ є першорядними й обов'язковими до виконання. Підприємство фінансує роботи СКБ в межах своїх замовлень.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Фактичне здійснення господарських операцій між підприємством позивача та філіями НСКБ "Полісвіт" підтверджується відповідними договорами, актами виконаних робіт на загальну суму 2 807 516,00 грн., платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів, авізо, наказами-замовленнями.
За таких підстав, колегія суддів, вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" спростовуються вище наведеними фактичними обставинами у справі.
Що стосується частини позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2013р. № 0000212201, яким позивачу були визначені порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 146 045,10 грн., то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно до ст.250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Нездійснення позивачем обліку готівки у повному розмірі її фактичного надходжень до каси, а саме: згідно наданих до перевірки КОРО до РРО фіскальні номери 2039004327, 2039004329, 2039004329 суми готівки за допомогою операції "службова видача" більша ніж готівка, що оприбуткована до каси підприємства на загальну суму 29209,02 грн. та невідображення в касовій книзі підприємства сума готівки у розмірі 29209,02 грн. , було вчинено у період часу з 11.01.2010 року по 18.04.2011 рік. (т. 8 аркуш справи 71-250).
Колегія суддів погоджується з поясненнями апеляційної скарги про виявлення порушення у 24.12.2012 році, понад строки, встановлені для застосування адміністративно-господарських санкцій, тому й необхідності скасування оскаржуваного податкового-рішення в частині нарахування штрафу у розмірі 96 045,10 грн.
Посилання суду першої інстанції на приписи ч.2 ст.250 ГК України, яка каже, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотримання яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи, колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки дані правила стали діяти після 01.01.2011 року.
З приводу інших порушень правил обігу готівки, то колегія суддів зауважує наступне.
Відповідно до ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
На підставі до п. 1.2 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 №40/10320 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення № 637) оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до приписів п. 2.6 вказаного вище Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Як вбачається з наданих до справи документів підприємством-позивачем проведено оприбуткування готівки у повному обсязі із вклеюванням фіскальних чеків до КОРО та заповненням відповідних розділів КОРО.
Відхилення між даними звітних чеків та записами в КОРО відсутні.
Відповідно до касових документів (касового ордеру форма "КО-2", касир торгівельного залу (з яким укладений відповідний договір про повну матеріальну відповідальність) на початку місяця із центральної каси підприємства одержує під звіт розмінну монету, яка з 02.07.2007р. становила 3 грн., а з 02.07.2010р. 50 грн. (т. 18 аркуш справи 75-89)
Відповідно до п. 4.5 Порядку реєстрації опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПАУ № 614 від 01.12.2000р. унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
Операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання 2-звіту.
Внесення розмінної монети до РРО провадилося за допомогою операції "Службове внесення" і відображалося в КОРО в розділах 2, 3 пункті 2.
У відповідності до п. 7.7 Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ № 614 від 01.12.2000р. у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.
Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.
За вищевикладених обставин, колегія суддів, вважає помилковою позицію суду першої інстанції про відмову у задоволенні зазначеної частини позову, та вважає можливим скасувати судове рішення в цій частині.
Стосовно позовних вимог про неправильне формування податкового кредиту з на податку на додану вартість, за результатами господарських операцій з ТОВ "Сігма-ЕК", ТОВ "Хімресурси", ТОВ "Електроспецтех", ТОВ "Рейнбоу Технолоджіс Україна", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ "РКС Компоненти", ТОВ "Геосат плюс", НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ, ТОВ "Дельта Універсал" , ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна" , ТОВ "А.Ю.А. Сфера" , ТОВ "МЕТАЛЛІКА-3" , ПП "Союз Атлант" , ТОВ "САВА+" , ФОП ОСОБА_7 , ТОВ "Біотопресурси", ТОВ "Дом і К", то колегія суддів зазначає наступне.
Податковим органом ставиться до вини позивачу відсутність реального характеру господарських операцій з названими контрагентами та правильності віднесення до податкового кредиту за результатами даних господарських операцій з ТОВ "Сігма-ЕК", суму в розмірі 233 184,98 грн., в тому числі по податкового кредиту наступних періодів: вересень 2011 року - 2 462,15 грн., жовтень 2011 року - 18 188,70 грн., листопад 2011 року - 12670,14 грн., грудень 2011 року - 80369,20 грн., січень 2012 року - 724,38 грн., лютий 2012 року - 1 779,16 грн., березень 2012 року - 67 985,10 грн., квітень 2012 року - 40 157,30 грн., травень 2012 року - 7 803,55 грн., червень 2012 року - 1 045,30 грн.;
ТОВ "Хімресурси", суму у розмірі 64 019,62 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів за квітень 2011 року - 6005,81 грн., травень 2011 року - 5655,20 грн., червень 2011 року - 1770,92 грн., липень 2011 року - 11 673,35 грн. серпень 2011 року - 29 288,61 грн., вересень 2011 року - 6745,98 грн., жовтень 2011 року - 1900,00 грн., листопад 2011 року - 950,00 грн., грудень 2011 року - 29,75 грн.
ТОВ "Рейнбоу Технолоджіс Україна", суму в розмірі 16468,10 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів за вересень 2010 року - 56,00 грн., жовтень 2010 року - 471,26 грн., листопад 2010 року - 170,32 грн., січень 2011 року - 11 076,47 грн., березень 2011 року - 434,00 грн., квітень 2011 року - 1 101,96 грн.. травень 2011 року - 2 395,75 грн., червень 2011 року - 762,34 грн.
в сумі 22 250,14 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів за вересень 2011 року - 5 400,00 грн., жовтень 2011 року - 15890,12 грн., листопад 2011 року - 960,00 грн.
ФОП ОСОБА_5, суму в розмірі 1 048,56 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів вересень 2010 року - 408,30 грн., жовтень 2010 року - 3 133,22 грн., грудень 2010 року - 1 070,00 грн.
ФОП ОСОБА_6, суму в розмірі 250,00 грн., за січень 2011 року
ТОВ "РКС Компоненти", суму в розмірі 68140,03 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів липень 2011 року - 6 816,80 грн., вересень 2011 року - 15393,19 грн., жовтень 2011 року - 6427,60 грн., листопад 2011 року - 39 502.44 грн.
ТОВ "Геосат плюс", суму в розмірі 17 510,44 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів липень 2011 року - 1 575,04 грн., серпень 2011 року - 2922,66 грн., вересень 2011 року - 2 806,00 грн., жовтень 2011 року - 610,00 грн., листопад 2011 року - 348,54 грн., грудень 2011 року - 545,19 грн., лютий 2012 року - 1588.78 грн., березень 2012 року - 1955,43 грн., квітень 2012 року - 656,20 грн., травень 2012 року - 3 343,96 грн., червень 2012 року - 1 158,64 грн.
НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ суму в розмірі 9803,19 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів серпень 2011 року - 913,28 грн., вересень 2011 року - 1 573,60 грн., жовтень 2011 року - 4 939,85 грн.. квітень 2012 року - 2 376,46 грн.
ТОВ"Біотопресурси", суму в розмірі 287 711,28 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів липень 2010 року - 180763,26 грн., серпень 2010 року - 63 268,05 грн., вересень 2010 року - 43680,00 грн.
ТОВ "Дом і К", суму в розмірі 13 780,69 грн., за вересень 2011 року.
ТОВ "Дельта Універсал" суму в розмірі 29 198,70 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів липень 2011 року - 13 287,69 грн., вересень 2011 року - 12 992,22 грн., жовтень 2011 року - 2 918,79 грн.
ТОВ "Торговий будинок "Східна Україна" суму в розмірі 13 676,14 грн. в тому числі до податкового кредиту наступних періодів за грудень 2011 року - 11 931,59 грн., січень 2012 року - 1 743,55 грн.
ТОВ "А.Ю.А. Сфера" суму в розмірі 3 692,00 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів - грудень 2011 року - 3 526,00 грн., січень 2012 року - 166,00 грн.
ТОВ "МЕТАЛЛІКА-3" суму в розмірі 2 339,25 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів: січень 2012 року - 2006,25 грн., лютий 2012 року - 35.50 грн., березень 2012 року - 297,50 грн.
ПП "Союз Атлант" суму в розмірі 1 906,67 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів за квітень 2012 року - 1906,67 грн.
ТОВ "САВА+" суму в розмірі 1 561,80 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів січень 2012 року - 1 228,40 грн., квітень 2012 року - 333.40 грн.
ФОП ОСОБА_7 суму в розмірі 4 611,52 грн., в тому числі до податкового кредиту наступних періодів січень 2012 року - 408,30 грн., лютий 2012 року - 3 133,22 грн., березень 2012 року - 1 070,00 грн.
У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв"язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договором оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше - дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковим накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв"язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На підставі п.201.10. ст..201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
В ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Сігма-ЕК" з яким був укладений договір від 18.09.2008 року №2454/010-П про поставку електронних компонентів.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, лімітно-заборні картки, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, шляхові листи вантажного транспорту, прийомні акти, рахунок-фактура (т.4 аркуш справи 1-247, т.5 аркуш справи 1-254, т.6 аркуш справи 1-243)
Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Геосат плюс"з яким був укладений договір №05/3 від 01.03.2011 року товару.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, товаро-транспортні накладні, податкові накладні, прийомні акти, рахунок-фактура (т. 9 аркуш справи 197-250, т.10 аркуш справи 1-250, т.11 аркуш справи 1-106 ).
Окрім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "РКС"Компоненти" з яким був укладений договір №150322 від 19.08.2011 року та №110621/-1 від 21.06.2011 року про поставку продукції.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, лімітно - заборні картки, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, шляхові листи вантажного транспорту, прийомні акти, рахунок-фактура (т. т.11 аркуш справи 102-255).
Також, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Біотопресурси" з яким був укладений договір від 12.02.2008 року №2-08 про поставку комплектуючих виробів матеріалів, та додаткові угоди №1\1 від 10.01.2009 року; №3 від 07.09.2009 року ; №4 від 18.11.2009 року; №5 від 14.01.2010 року; №6 від 19.03.2010 року; №7 від 01.06.2010 року; №8 від 03.06.2010 року; №9 від 17.01.2011 року; №10 від 10.02.2011 року.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, товаро-транспортні накладні, податкові накладні, прийомні акти, рахунок-фактура, картки складського обліку (т. 12 аркуш справи 1-72).
Окрім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Хімресурси" з яким був укладений договір №05/05 від 25.01.2007 року про покупку товару відповідно до спефікації.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, прийомні акти, рахунок-фактура, картки складського обліку ( т.13 аркуш справи 189-250, т.14 аркуш справи 1-245 )
Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "А.Ю.А.СФЕРА" з ким був укладений договір від 14.11.2011 року № 111114 поставки товару.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, прийомні акти, рахунок-фактура, картки складського обліку (т. т.15 аркуш справи 1-29 ).
Окрім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Рейнбой Технолоджіс Україна" з яким був укладений договір від 10.01.2011 року №00708 про поставку продукції, договір від 29.08.2011 року ,
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, прийомні акти, рахунок-фактура, картки складського обліку (т.15 аркуш справи 30-161).
В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Дельта універсал" з яким був укладений договір від 26.05.2011 року №45 про виконання підрядних робіт . а саме заміні склопакетів на ліхтарях корпусу №89 цеху №1, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Г.Рудика, 8. та додаткова угода від 21.07.2011 року №1 про виконання підрядних робіт в корпусі №89 цеху№1 з капітального ремонту ліхтарів.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, прийомні акти, рахунок-фактура, картки складського обліку (т. 15 аркуш справи 162-243 ).
Також, ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_7, з яким був укладений договір від 08.12.2011 року №081204 про купівлю-продаж госптоварів.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, прийомні акти, рахунок-фактура, картки складського обліку (т. 16 аркуш справи 1-156 ).
В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини ТОВ "Металіка-3" укладений договір від 06.12.2010 року №05-452 про прийняття металопродукції.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: специфікації, приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, прийомні акти, рахунок-фактура, картки складського обліку (т. 16 аркуш справи 157-200 )
Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Союз-Атлант" з яким був укладений договір про купівлю-продаж акумулятора 12 СТ-85 за ціною 11 440,00 грн.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунок-фактура, картки складського обліку (т.16 аркуш справи 201-209).
В ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "САВА+" з яким був укладений договір від 02.09.2011 року №51/05 про поставку товару дошки хвойних поряд.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: приходні ордери, накладні, товаро-транспортні накладні, податкові накладні, рахунок-фактура, картки складського обліку (т.16 аркуш справи 210-235 ).
Крім цього, в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5 з яким був укладений усний договір поставки дошки.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунок-фактура, картки складського обліку (т. 16 аркуш справи 236-250, т.17 аркуш справи 1-23)
В ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ФОП ОСОБА_6, з яким був укладений усний договір про куплю-продаж товару насосу
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунок-фактура, картки складського обліку ( т.17 аркуш справи 24-29 ).
В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ НФТ "Промкомплект", з яким був укладений договір ід 18.01.2012 року №12 про купівлю-продажу товару,
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: приходні ордери, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунок-фактура, картки складського обліку (т.17 аркуш справи 30-130).
В ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ ТБ "Східна Україна" з яким був укладений договір від 26.10.2011 року №5 про виконання підрядних робіт, а саме: заміна віконних блоків на металопластикові в корпусі №5 СЕП, обробка відкосів та їх утеплення, розташованих за адресою м. Харків, вул.. Г.Рудика,8, додаткова угода №1.
В підтвердження реального характеру даної господарської операції позивачем до матеріалів справи були надані: наказ по особовому складу, договірна ціна, локальний кошторис, розрахунок загальновиробничих витрат, підсумкова відомість ресурсів, акт, податкові накладні, розрахунок коригувань до податкової накладної, витяги з банківського рахунку позивача (т.18 аркуш справи 29-74).
Колегія суддів вважає, що надані позивачем в підтвердження здійснення даних господарських операцій документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .
Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Стосовно доводів суду першої інстанції про відсутності контрагента за місцем реєстрації, або до розбіжностей у формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за базою "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", або відсутність руху товарів за другою та наступними ланками, то колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Наявність помилок в документах бухгалтерського обліку не спростовує фактичного виконання робіт та поставку товару, використання його позивачем у своїй господарській діяльності.
Невиконання контрагентами позивача своїй податкових зобов'язань не тягне негативні наслідки для позивача.
Що стосується частини позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення рішення № 0000152201 за формою "Р", яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) на 469 735 та визначено штрафні санкції у розмірі 69 904,00 грн., то колегія суддів зазначає наступне.
На підставі пп.153.3.1 п.153.3 ст.153 ПК України 153.3. у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.
Пунктом 153.3.2 ст.153 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.
Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 156.1 статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.
Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.
153.3.3. Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту.
Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 156.1 статті 156 цього Кодексу.
Податковим органом ставиться до вини позивачу заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до Державного бюджету на загальну суму 468086 грн. у тому числі за 2010 рік на 277962 грн., за 2011 рік на 190124 грн., та авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів на загальну суму 113218 грн. у тому числі за 2010 рік на 69490 грн., за 2011 рік на 43728 грн. за підсумками допущених порушень податкового законодавства, що були визначені вище в акті перевірки у пунктах 3.1.1-3.1.4.
Колегія суддів зауважує про те, що вказаними пунктами акту перевірки були зазначені неправильності у нарахуванні позивачем валового доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік у сумі 1295 грн., валових витрат за 2010 рік на суму 157 2822грн., та заниження податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року на загальну суму 1459421 грн., в тому числі за 2010 рік на суму 1167897 грн., за 2011 рік на суму 291 524 грн.,
За вказаних вище підстав, колегія суддів дійшла до висновку про наступне.
Судом було вирішено, про помилковість висновків податкового висновків податкового органу про порушення позивачем правил віднесення сум до валових доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єктів оподаткування.
Таким чином, висновки податкового органу про заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до Державного бюджету за підсумками вказаних допущених порушень та застосування до даного податкового зобов'язання штрафних санкцій є необгрунтованими.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Указу Президента України №1094/96 від 18.11.1996 року "Про відомчі заохочувальні відзнаки", постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №647 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 820/695/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 17.01.2013 року за №0000142201, № 0000152201, №0000051504, №0000041504, №0000212201.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст постанови виготовлений 27.09.2013 р.