Ухвала від 25.10.2013 по справі 2-а-8986-10/1412

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 р.Справа № 2-а-8986-10/1412

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Гаврасієнко В.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про нарахування та виплату додаткової соціальної гарантії як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

23.11.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, в якому просив поновити строк звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачене, як дитині війни, щомісячне підвищення до пенсії з 01.01.2007 року по 01.12.2009 року.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченим ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року включно, а також за 2009 рік.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій постанову суду першої інстанції вважає необґрунтованою та просить її скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни відповідно до посвідчення, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в зазначеній частині нереалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивач не мала правових підстав для нарахування підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-У.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з дати ухвалення Рішень Конституційним Судом України, вищевказані норми Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність, а, отже, з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі.

Відповідно до резолютивної частини вказаних Рішень Конституційного Суду України, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішенням Конституційного Суду України відповідачем вказане підвищення позивачу за період з 09.07.07р. до 31.12.07р., з 22.05.2008р. до 31.12.2008 року та за 2009рік в межах позовних вимог не перераховано і не виплачувалось.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст. 99 КАС України (в редакції закону, яка діяла, на момент виникнення правовідносин) - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Шестимісячний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню та залишенням позовних вимог без розгляду.

Керуючись ст.ст. 100, 195, 197, 198, 202,203, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - задовольнити частково, постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2010 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про нарахування та виплату додаткової соціальної гарантії як дитині війни за період з 09.07.07р. до 31.12.07р., з 22.05.2008р. до 31.12.2008 року та за 2009рік - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко

Попередній документ
35320296
Наступний документ
35320298
Інформація про рішення:
№ рішення: 35320297
№ справи: 2-а-8986-10/1412
Дата рішення: 25.10.2013
Дата публікації: 20.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: