23 вересня 2013 р. Справа № 820/4166/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/4166/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Харківського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області , Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
про скасування наказу та поновлення на посаді,
23.05.2013 року, ОСОБА_1 (далі - позивач ), звернувся до суду з позовом до Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - відповідач-1),Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - відповідач-2), в якому просить, після доповнення, скасувати наказ відповідача-2 №228 від 25 березня 2013 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; скасувати наказ відповідача-2 №128 від 8 травня 2013 року в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ; поновити позивача на посаді оперативного уповноваженого відділу карного розшуку Фрунзенського РВ ГУМВС України в Харківській області.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013 року у задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з 2004 року, та з 2008 року проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Фрунзенського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.
20.03.2013 року після отримання інформації прокуратури Харківської області про відкриття кримінального провадження за ч.2 ст.162 КК України, ч.3 ст.368 КК України стосовно позивача, відповідачем-2 було проведено службову розслідування, за результатами якого було складено висновок від 25.03.2013 року.
25.03.2013 року наказом №228 відповідача-2 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із органів внутрішніх справ.
08.05.2013 року наказом відповідача-2 позивача було звільнено із органів внутрішніх справ.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 22.02.2012 року №155.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.5 ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
На підставі п.14.8 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року №552 «Про затвердження Інструкції про Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» ( редакції чинній на час проведення службового розслідування) посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилося, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.
Пунктом 15 наведеної вище Інструкції передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази стосовно обставин, що досліджувалися, заявляти відводи щодо працівника, який проводить службове розслідування, подавати скарги на його дії та рішення (заяви і скарги подаються керівнику, який призначив розслідування, або вищому за чином керівнику, який щодо цього приймає рішення, про що інформується заявник), знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком, а з дозволу керівника, який призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, що його стосуються, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної і службової таємниці.
Підставою для розпочатку службового розслідування стали повідомлення прокуратурою Харківської області про відкриття кримінального провадження за фактами причетності позивача до порушення недоторканості житла, без відповідного дозволу суду на проникнення до житла, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та вимагання коштів від громадян за непритягнення до кримінальної відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, позивач не був повідомлений про розпочате службове розслідування, не мав можливості скористатися своїми правами під час його проведення, не був ознайомлений з висновком службового розслідування.
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією позивача про протиправність ухвалення оскаржуваних наказів та необхідності поновлення позивача на посаді оперативного уповноваженого відділу карного розшуку Фрунзенського РВ ГУМВС України в Харківській області з 8 травня 2013 року.
Колегія суддів, вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не бажав надати пояснення під час службового розслідування, оскільки матеріали справи не свідчать про його повідомлення про початок службового розслідування, його керівника, тощо.
Крім цього, колегія суддів зауважує про те, що Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» передбачає відсутність перешкоди для проведення службового розслідування небажання порушника надати пояснення.
Надані до справи матеріали службового розслідування не містять доказів небажання позивача надати пояснення під час службового розслідування, а лист прокуратури Харківської області від 17.08.2013 року каже про відмову від надання пояснень позивачем саме під час кримінального провадження.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції було неправильно враховані норми матеріального права, а саме: ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» , наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року №552 «Про затвердження Інструкції про Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (редакції чинній на час проведення службового розслідування), та зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Позов слід задовольнити, та скасувати накази відповідачів в частині що стосуються позивача, поновити позивача на посаді оперативного уповноваженого відділу карного розшуку Фрунзенського РВ ГУМВС України в Харківській області з 8 травня 2013 року.
Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати постанову її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі №820/4166/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №228 від 25 березня 2013 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення - ОСОБА_1.
Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №128 о/с від 8 травня 2013 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперативно-уповноваженого відділу карного розшуку Фрунзенського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.
Повний текст постанови виготовлений 27.09.2013 р.