Справа: № 2а-60749/11 Головуючий у 1-й інстанції: Верещінська І.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
"07" листопада 2013 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2011 року, -
У квітні 2011 року позивач звернувся у суд з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу доплату до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 28.10.2010 року з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести перерахунок доплати до пенсії підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушено його право на отримання належної виплати у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також судом встановлено, що позивачу доплата до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю має розраховуватися відповідно до мінімальної заробітної плати.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, отримує пенсію та не працює.
Відповідно до частин першої та другої ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, при визначенні розміру доплати до пенсії, відповідач керувався положеннями постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Аналізуючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
Постановляючи рішення суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що постанова КМ України № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суперечить вимогам ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не приписами вищенаведеної постанови уряду.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддя О.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.