Ухвала від 31.10.2013 по справі 2-а-1652/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1652/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Додатка В.Д.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

УХВАЛА

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управлінння Пенсійного фонду України у Бородянському районі на постанову Бородянського районного суду Київської області від 12.03.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управлінння Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю, встановивши її розмір на рівні 15 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплати до пенсії у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 12.03.2012 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії за період з 10.12.2010 року по 22.07.2011 року.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятою постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що додаткову пенсію за шкоду, заподіну здоров'ю та доплату до пенсії позивачу було нараховано у повній відповідності до постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову - без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції правильно виходив з того, що додаткову пенсію за шкоду, заподіну здоров'ю, позивачу слід виплачувати у розмірі, встановленому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доплату до пенсії у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не у розмірі, встановленому постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.

Також судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Адміністративний позов був задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управлінння Пенсійного фонду України у Бородянському районі - залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 12.03.2012 року - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Шостак О.О., Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Попередній документ
35320170
Наступний документ
35320172
Інформація про рішення:
№ рішення: 35320171
№ справи: 2-а-1652/2012
Дата рішення: 31.10.2013
Дата публікації: 19.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: