м. Вінниця
28 жовтня 2013 р. Справа № 802/3772/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Крисько Ілони Володимирівни
представника позивача: Качурішина О.В.
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Лівобережного міжрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до: ОСОБА_2
про: стягнення коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Лівобережний міжрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі -Лівобережний МЦЗ, позивач) до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач) з адміністративним позовом про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг в сумі 315, 33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості ОСОБА_2 09.04.2012 р. надано статус безробітного. Оскільки відповідач без повідомлення Лівобережного МЦЗ працював за договором цивільно-правового характеру у ФОП ОСОБА_4 з 01.11.2012 р. по 11.11.2012 та отримав кошти у сумі 315, 33 грн., порушивши вимоги ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», позивач змушений звернутися з даним позовом до суду про стягнення зазначених коштів.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, що повністю відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 09.04.2012 р. звернувся до Лівобережного МЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
У вищезазначеній заяві відповідач зазначив, що не має постійного або тимчасового заробітку, в т. ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугою років або інших передбачених законодавством доходів, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом сім'ї фермера, що бере участь у виробництві, не зареєстрований як фізична особа - підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе самостійно, не призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку. З пам'яткою "Ваші права-Ваші обов'язки" ознайомлений.
09.04.2012 Лівобережним МЦЗ відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" терміном з 09.04.2012 р. по 03.04.2013 р.
Наказом від 13.11.2012 № НТ121113 відповідача знято з обліку в Лівобережному МЦЗ відповідно до підпункту 1 пункту 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних» а саме, у зв'язку з працевлаштуванням за направленням Державної служби зайнятості ( витяг із наказів про прийнятті рішення по особі: ОСОБА_2 ПК №: 025112040200035, (а.с. 48 на звороті).
Як вбачається з відомості виплат за видами забезпечення №1004 від 12.11.2012 р. ОСОБА_2 виплачено 507, 68 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №4109, №4110 від 15.11.2012 р. та 57, 33 грн. (відомість виплат за видами забезпечення №1038, платіжні доручення №4186, №4187 від 27.11.2012 р., витяги з електронної бази).
За період з 01.11.2012 р. по 11.11.2012 р. ОСОБА_2 має бути повернено сума матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 315, 33 грн., яка вирахувана центром зайнятості у зв'язку з встановленням недостовірних даних наданих ОСОБА_2, про що свідчить розрахунок Лівобережного МЦЗ, який наявний у матеріалах справи.
Лівобережним МЦЗ в ході проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт № 04-36/138 від 19.06.2013, встановлено, що в період перебування на обліку в Лівобережному МЦЗ з 09.04.2012 р. по 12.11.2012 гр. ОСОБА_2 працював у ФОП ОСОБА_4 за договорами цивільно-правового характеру від 01.11.2012 р., від 03.12.2012 р., від 02.01.2013 р.
Даний факт підтверджується належним чином завіреними копією листа ФОП ОСОБА_4 від 14.06.2013 №9, договором про надання послуг від 01.11.2012 р., від 03.12.2012 р. та актом від 30.11.2012 р., які наявні у матеріалах справи. Згідно вказаних документів ОСОБА_2 з 01.11.2012 р. працював у ФОП ОСОБА_4 за договором цивільно-правового характеру.
Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Згідно ст. 2 Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Згідно підпункту 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Судом встановлено, що в порушення вказаної вище правової норми, відповідачем не було повідомлено Лівобережний МЦЗ про той факт, що він працював за договором в ФОП ОСОБА_4 Неправомірні дії відповідача призвели до безпідставного отримання ним допомоги по безробіттю у розмірі 315, 33 грн.
Відповідно до пунктів 6-7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 №7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
На виконання приписів зазначеної норми Лівобережним МЦЗ 19.06.2013 видано наказ №414/13 про повернення ОСОБА_2 виплаченої йому допомоги по безробіттю. На адресу відповідача Лівобережним МЦЗ 09.07.2013 р. направлено лист-повідомлення про необхідність повернення коштів з проханням добровільного повернення.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи суму допомоги по безробіттю в розмірі 315, 33 грн. відповідачем на розрахунковий рахунок Лівобережного МЦЗ не повернуто.
Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Лівобережного МЦЗ щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 у розмірі 315, 33 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Лівобережного міжрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 20097728) кошти в сумі 315,33 грн. (триста п'ятнадцять грн. 33 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович