м. Вінниця
15 жовтня 2013 р. Справа № 802/3691/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни
позивача: ОСОБА_1
представників відповідача: Томчук М.А., Половини А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці
про: визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що відмова начальника КЕВ м. Вінниці в реєстрації рапорту та погодженні договору оренди є необґрунтованою та незаконною, в зв'язку з чим просить суд визнати таку відмову протиправною та зобов'язати начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці вчинити дії щодо реєстрації рапорту позивача та погодженні договору оренди житла.
07.10.2013 р. позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить визнати протиправною відмову квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про відмову в реєстрації рапорту ОСОБА_1 на оренду житла та погодженні договору на оренду житла; зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці вчинити дії щодо реєстрації рапорту ОСОБА_1 та погодженні договору оренди житла.
Суд, враховуючи права надані позивачу статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), керуючись статтею 137 КАС України, прийняв заяву про зміну позовних вимог.
В судовому засіданні позивач надав пояснення, що повністю відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, надали пояснення на підтвердження правомірності дій КЕВ м. Вінниці.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України на посаді помічника начальника штабу (призначений наказом КПС ЗС України № 769 від 28.10.2011 р.), має військове звання капітана, присвоєне наказом Командування Повітряних Сил Збройних Сил України № 409 від 23.06.2011 р., про що вчинено запис в посвідченні офіцера серії НОМЕР_1 командиром військової частини А0549 полковником Онищуком О.С. (а.с. 7).
Відповідно довідки від 19.06.2013 р. № 1797, виданої начальником КЕВ м. Вінниці, позивач перебуває на квартирному обліку у Вінницькому гарнізоні в/ч А0549 у загальній черзі від 27.03.2009 р. складом сім'ї 4 особи (він, др.-81р.н., доч.-00 р.н., доч.-03р.н.), у списках на першочергове та позачергове - не перебуває. За час проходження служби у Вінницькому гарнізоні житловою площею із фонду Міністерства оборони України - не забезпечувався (а.с. 8).
Як вбачається з довідки № 1762 від 21.06.2013 р. виданої Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження проживає в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_5, донькою дружини - ОСОБА_6, донькою дружини - ОСОБА_7 (а.с. 8).
17 липня 2013 року позивачем командиру військової частини А 0549 подано рапорт на оренду житла, в якому просить укласти договір оренди з ОСОБА_8 для тимчасового проживання в орендованому жилому приміщенні, яке знаходиться в АДРЕСА_1, яке складається з трьох кімнат (жилою площею 37,3 кв.м.), у якій будуть проживати ОСОБА_1 та члени його сім'ї (дружина ОСОБА_5, дочка ОСОБА_7, дочка ОСОБА_6); орендна плата складає 1500, 00 грн.
В подальшому вказаний рапорт було направлено до квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці. До рапорту було подано копію паспорта ОСОБА_1, копію ідентифікаційного номера ОСОБА_1, копію паспорта ОСОБА_5, довідку з КЕВ м. Вінниці від 19.06.2013 р. № 1797 (про перебування на квартирному обліку у Вінницькому гарнізоні та не забезпечення житловою площею із фонду МОУ у Вінницькому гарнізоні), довідку Стрижавської селищної ради від 21.06.2013 р. № 1762 (про склад сім'ї та проживання), ксерокопію посвідчення офіцера ОСОБА_1, копію паспорта ОСОБА_8, копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, копії квитанцій на оплату комунальних послуг (електроенергія, природний газ), лист ОСОБА_1 з Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 13.05.2013 р. № 303/4/15/679.
Як вбачається з витягу з журналу реєстрації рапортів військовослужбовців щодо надання грошової компенсації за піднайом житла інвентарний № 347, ведення якого розпочато 02.2012 р., рапорт ОСОБА_1 було зареєстровано за № 42 від 22.07.13 р.
В подальшому запис про реєстрацію рапорту було анульовано, про що вчинено відповідний напис.
В листі щодо реєстрації рапорту на оренду житла капітану ОСОБА_1 від 23.07.2013 р. № 2199 адресованого командиру в/ч А0549 полковнику Онищуку О.С., ТВО начальника КЕВ м. Вінниці капітан ОСОБА_9 просить переглянути питання щодо укладання договору оренди на житло капітану ОСОБА_1 та про прийняте рішення повідомити КЕВ м. Вінниці (а.с. 9).
Так, даний лист мотивований тим, що згідно роз'яснень Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (вих. від 14.05.2013 р. №303/4/15/686) та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (вих. Від 28.05.2013 р. №303/23/5/1510/215), відповідно до вимог ч. 1 ст. 156 Житлового кодексу УРСР, члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири); відповідно до ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу УРСР, до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу.
Як пояснили в судовому засіданні, вказаний лист був направлений у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 є матір'ю дружини позивача, а тому ОСОБА_1 є членом сім'ї власника будинку в зв'язку з чим останній може користуватися будинком нарівні з власником.
Оцінюючи даний лист, суд дійшов висновку, що по своїй суті він фактично є відмовою в реєстрації рапорту ОСОБА_1 на оренду житла та погодженні договору оренди житла.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.
У відповідності до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Правові та соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей встановлено Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців га членів їх сімей» (далі - Закон
Статтею 12 цього Закону передбачений обов'язок держави забезпечити військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP та іншими нормативно - правовими актами.
Згідно Положенням про квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці, затвердженого начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління 25.06.2013 р., серед завдань установи значиться аналіз стану забезпеченості житлом військовослужбовців, працівників (не військовослужбовців), розробка заходів і підготовка пропозицій щодо їх забезпечення жилою площею, контроль за його розподілом і використанням.
Керівник установи подає пропозиції щодо забезпечення житлом військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Порядок оренди і оплати орендованого житла у ЗС України встановлений Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року № 737, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 24/20337 від 10.02.2012 року (далі - Інструкція № 737).
Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 737 забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом оренди житла військовослужбовцям офіцерського складу.
Згідно п.7.1. Інструкції № 737, військові частини (в особі командира військової частини) зобов'язані орендувати житло (ліжко-місця, кімнати у гуртожитках, квартири) для військовослужбовців ЗС України, якщо в них відсутнє житло за місцем проходження служби (крім військовослужбовців строкової служби, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу), жилі приміщення підприємств, організацій та установ інших міністерств (крім МО України) та інших центральних органів виконавчої влади, а також приміщення в жилих будинках (квартирах), що перебувають у приватній або в інших формах власності (далі - жилі приміщення).
Відповідно до п. 7.2. Інструкції № 737 оренда жилих приміщень здійснюється на підставі рапорту на оренду житла (додаток 29 до цієї Інструкції) військовослужбовця, облікованого в журналі обліку осіб, які орендують житло (додаток 30 до цієї Інструкції), із зазначенням суми фактичних витрат на оренду жилого приміщення (без вартості житлово-комунальних послуг), до якого військовослужбовцем додаються:
договір оренди житла, який укладається між орендодавцем та командиром військової частини, оформлений згідно з вимогами чинного законодавства, попередньо погоджений з КЕВ (КЕЧ) району;
копія паспорта, що засвідчує особу, для якої орендується житло, та повнолітніх членів її сім'ї з відмітками про реєстрацію в населеному пункті за місцем проходження служби;
довідка КЕВ (КЕЧ) району про перебування на квартирному обліку військовослужбовця, який орендуватиме житло; Ф-3 (довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім'ї); копії довідок КЕВ (КЕЧ) району, видані військовослужбовцю, який орендує житло, про здачу ним службових жилих приміщень, засвідчені у встановленому законодавством порядку.
Підготовлений для підписання проект договору про оренду житла командир військової частини узгоджує з КЕВ (КЕЧ) району. Після підписання сторонами договір про оренду житла разом з копіями документів, вказаних у цьому пункті, завіреними у встановленому законодавством порядку, передаються в КЕВ (КЕЧ) району для реєстрації. Договір оренди житла між орендодавцем та командиром військової частини реєструється в журналі обліку договорів оренди жилих приміщень (додаток 31 до цієї Інструкції), який ведеться в КЕВ (КЕЧ) району.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Так, з наведеної норми вбачається, що ЖК УРСР встановлено можливість укладення угоди про порядок користування житловим приміщенням між членами сім'ї.
З довідки від 10.10.2013 року № 4068 виданої виконавчим комітетом Гайсинської міської ради Вінницької області громадянці ОСОБА_8 вбачається те, що вона проживає АДРЕСА_2.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 не є членом сім'ї ОСОБА_8
Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить жодних обмежень щодо укладення договорів оренди між командиром військової частини та родичами дружини військовослужбовця.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Крім того, суд критично ставиться до посилань представників відповідача на те, що позивачем до рапорту не було додано договору оренди житла та житло знаходиться не за місцем проходження служби, оскільки КЕВ м. Вінниці відмовлено позивачу не з цих підстав.
Також на адресу позивача було надіслано лист Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ України від 13.05.2013 р. № 303/4/5/679, де зазначено, що чинним законодавством не встановлено обмеження чи заборону орендувати житлове приміщення військовослужбовцю та членам його сім'ї поза межами населеного пункту де розташована військова частина або підрозділ у якому проходить службу військовослужбовець.
Розмір орендної плати за житло, яке знаходиться в смт. Стрижавка, Вінницького р-ну, Вінницької області, для проживання 4 осіб встановлено у сумі 1500,00 грн., що відповідає вимогам п. 7.4 Інструкції № 737.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації рапорту ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки такими повноваженнями щодо вчинення дій стосовно реєстрації рапорту та погодження договору оренди житла, наділений відповідний орган, підміняти який суд не може.
Частиною 2 статті 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці повторно розглянути питання щодо реєстрації рапорту ОСОБА_1 на оренду житла та погодженні договору оренди житла.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову частково.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України підстав для стягнення судових витрат не вбачається.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці в реєстрації рапорту ОСОБА_1 на оренду житла та погодженні договору оренди житла.
Зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці повторно розглянути питання щодо реєстрації рапорту ОСОБА_1 на оренду житла та погодженні договору оренди житла.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович