13 листопада 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Яремка В.В., Бреславського О.Г.
секретаря Скрипник С.В.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 вересня 2013 року,
встановила:
ОСОБА_2 у липні 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Вказував, що набув право власності на будинок АДРЕСА_1
Зазначав, що ОСОБА_1 вселений до будинку АДРЕСА_1 Чернівецької області бувшим власником, права користування жилим приміщенням не набув.
Посилаючись на відмову ОСОБА_1 звільнити жиле приміщення, чинення перешкод у реалізації права власності, просив зобов»язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 вересня 2013 року позов задоволено, постановлено зобов»язати ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Хотинського
№22ц-1551 2013 рік Головуючий у 1 інстанціі Єфтеньєв О.Г.
Категорія: 2/5 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
районного суду Чернівецької області від 26 вересня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, суд першої інстанції керувався положеннями ст.391 ЦК України та вважав, що та вважав, що позивач має право вимагати усунення ОСОБА_1 перешкод у здійсненні ним права власності на будинок АДРЕСА_1 Чернівецької області шляхом виселення.
Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.
ОСОБА_2, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувала позовні вимоги, зазначала, що ОСОБА_1 вселений до будинку АДРЕСА_1 Чернівецької області бувшим власником, останнім втрачено право користування жилим приміщенням, чинення перешкод у користуванні власністю.
Судом першої інстанції встановлено право власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 Чернівецької області на підставі договору між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_6 13 травня 2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вселений до будинку АДРЕСА_1 Чернівецької області бувшим власником ОСОБА_5, є членом сім"і колишнього власника.
Права власника жилого приміщення визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім»ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Отже, житлові права власника виникають з підстав набуття ним права власності на жиле приміщення.
За змістом ч.1 ст.405 ЦК України, ч.1 ст.156 ЖК України члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Таким чином, права члена сім»ї власника жилого приміщення є похідними від прав власника.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не набуто самостійного права на житло з підстав, встановлених законом.
Законом не передбачено перехід прав та обов»язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) колишнього власника та членів сім»ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири).
Ураховуючи наведене зміна власника будинку АДРЕСА_1 Чернівецької області є юридичним фактом, що тягне втрату колишнім власником ОСОБА_5 та членом сім»ї ОСОБА_1 права користування зазначеним жилим приміщенням.
Посилання в апеляційній скарзі на застосування до спірних правовідносин статті 156 ЖК Украіни не заслуговують на увагу, оскільки наведена норма регулює відносини, пов'язані з правом користування займаним жилим приміщенням колишніх членів сім"і власника.
Проте судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не є членом сім"і власника жилого приміщення ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про належність до члена сім»ї колишнього власника ОСОБА_5
Водночас під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 вказував на користування будинком АДРЕСА_1 Чернівецької області з особою, з якою проживає однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
За таких обставин рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 вересня 2013 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК Украіни, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 26 вересня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: