Копія
Справа № 2218/5371/13
Провадження № 22-ц/792/2366/13
13 листопада 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Костенка А.М., Фанди В.П.,
при секретарі Марценюк Д.О.,
з участю представниць позивача Долобанько Л.М.,
Проскурівської К.Г.,
представника відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Новатор» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - служба у справах дітей Хмельницької міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном і виселення за апеляційною скаргою державного підприємства «Новатор» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2012 року,
встановила:
У березні 2012 року державне підприємство «Новатор» (далі - ДП «Новатор») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні підприємством права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення відповідачів разом з неповнолітніми дітьми з кімнат АДРЕСА_1
ДП «Новатор» зазначило, що гуртожиток належить йому на праві господарського відання, а відповідачі у трудових відносинах з підприємством не перебувають і не перебували, вселилися у спірне помешкання з порушенням установленого законом порядку та на даний час забезпечені іншим постійним житлом.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2012 року в позові відмовлено.
Суд виходив з того, що спірне жиле приміщення надано відповідачам згідно до вимог закону та відсутні підстави для їх виселення з гуртожитку.
В апеляційній скарзі ДП «Новатор» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду цим обставинам, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_3 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідачі, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував закон (ст.ст. 109, 116 ЖК Української РСР), який підлягав застосуванню, неправильно витлумачив застосований закон (ст.ст. 127-129 ЖК Української РСР; Примірне положення про гуртожитки, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 (далі - Положення) та не дотримався положень ст.ст. 60, 212 ЦПК України.
У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Згідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України має бути змінений розподіл судових витрат.
Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є гуртожитком, який належить ДП «Новатор» на праві господарського відання.
Відповідачі не перебувають і не перебували з ДП «Новатор» у трудових відносинах. ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ.
У 1998 році ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і неповнолітня ОСОБА_7 з дозволу адміністрації підприємства вселилися у кімнати АДРЕСА_1. При цьому спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ДП «Новатор» про надання відповідачам жилої площі в гуртожитку не приймалось і спеціальний ордер для вселення на надану жилу площу адміністрацією підприємства їм не видавався.
Спільним рішенням адміністрації, профспілкового комітету та житлово-побутової комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 30 листопада 2005 року № 4 ОСОБА_4 на склад сім'ї з 4-х осіб надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 в м. Хмельницькому, житловою площею 41,0 кв.м., загальною площею 66,1 кв.м., із послідуючим зняттям останнього з квартирного обліку. ОСОБА_4 здійснив часткове фінансування будівництва даної квартири за договором на дольову участь у будівництві житла від 28 січня 2003 року № 4/698-03.
На теперішній час відповідачі разом з дітьми залишаються зареєстрованими та продовжують користуватися жилою площею в гуртожитку.
Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЖК Української РСР і п. 2 Положення для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки
В силу приписів ст.ст. 128 ч. 2, 129 ЖК Української РСР і п.п. 9, 10 Положення жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Як передбачено ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 116 ЖК Української РСР, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
За змістом указаних норм жила площа в гуртожитку надається особам, які перебувають з підприємством у трудових відносинах. Надання жилої площі особам, які не працюють на підприємстві, без спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства і без спеціального ордера на вселення в гуртожиток є порушенням діючого законодавства. Особи, визнані такими, що незаконно вселились у житло, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення на підставі ст.ст. 109, 116 ЖК Української РСР.
Досліджені у справі докази вказують на те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не знаходились у трудових відносинах з позивачем і тому їх проживання у гуртожитку не пов'язано з виконанням їх трудових обов'язків, вони вселилися на жилу площу в гуртожитку ДП «Новатор» з порушенням встановленого порядку.
За таких обставин відповідачі разом з неповнолітніми дітьми підлягають виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Посилання відповідачів на законність їх вселення до гуртожитку не ґрунтується на фактичних обставинах справи.
З довідок ДП «Новатор» убачається, що спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства про надання відповідачам жилого приміщення не приймалось і спеціальний ордер для вселення в гуртожиток адміністрацією підприємства їм не видавався.
Наданий відповідачами до суду ордер на жилу площу в гуртожитку серії МС № 16 від 21 грудня 1998 року є сумнівним, тому він не заслуговує на увагу.
Даний ордер містить посилання на те, що його видано на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства № 52 від 18 грудня 1997 року.
Разом із тим, з оригіналів протоколів таких засідань убачається, що адміністрація та профспілковий комітет ДП «Новатор» не вирішувало питання про надання сім'ї ОСОБА_4 жилої площі в гуртожитку. При цьому протокол від 18 грудня 1997 року складений за № 45, а протокол № 52 датований 25 травня 1998 року.
До того ж, книга видачі ордерів ДП «Новатор» свідчить, що ордер серії МС № 16 від 21 грудня 1998 року ОСОБА_4 не видавався.
Відповідачами не було надано інших доказів правомірності їх вселення до гуртожитку.
Не врахувавши указаних обставин і норм чинного законодавства, не давши належної оцінки дослідженим доказам, суд першої інстанції неправомірно виходив з того, що позов ДП «Новатор» є безпідставним і необґрунтованим.
Доводи відповідачів про те, що спірний гуртожиток не належить ДП «Новатор», не відповідають фактичним обставинам справи.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 разом з неповнолітніми дітьми незаконно проживають у гуртожитку, тому спірні відносини не регулюються Законом України від 4 вересня 2008 року № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». На відповідачів не поширюються гарантії, які передбачені цим Законом.
Відповідачі самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку і продовжують незаконно користуватися нею. Зазначене правопорушення має триваючий характер, тому в силу ст.ст. 261, 268 ЦК України постійно відкладається початковий момент перебігу позовної давності і до таких вимог позивача позовна давність не може бути застосована.
Висловлені відповідачами заперечення проти позову не ґрунтуються на законі.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позов ДП «Новатор» підлягає задоволенню.
З відповідачів на користь підприємства підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 35 грн. 76 коп. з кожного (107,30:3).
Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу державного підприємства «Новатор» задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 виселити з кімнат АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь державного підприємства «Новатор» по 35 грн. 76 коп. судових витрат з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції - Навроцький В.А.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 42