Справа № 682/2570/13-ц
Провадження № 2/682/815/2013
11.09.2013 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Роїк В.П.
при секретарі Козир О.П.
з участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Славута цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору на загальну суму 21768,37 грн. та судових витрат в розмірі 229,40 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала і пояснила, що 08 січня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою складає між ним та банком відповідний договір,що підтверджується його підписом у заяві. Кредитний договір був укладений на підставі ст.634 ч.1 ЦК України шляхом приєднання відповідача до умов, встановлених банком у формулярах або інших стандартних формах. Банк виконав свій обов"язок по перерахуванню коштів, однак відповідач порушив умови договору та станом на 30.06.2013 року допустив заборгованість в загальному розмірі 21768 грн.37 коп., яка складається із 6557,37 грн. заборгованості за кредитом, 10592,74 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3343,58 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також штрафу в розмірі 250 грн. (фіксована частина), штрафу в розмірі 1024,68 грн.(процентна складова). Тому просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і пояснив, що дійсно отримав кредит у банку. Він повертав борг щомісячно до лютого 2009 року і визнає, що на даний час залишилась неповернутою лише невелика сума процентів. Договір був укладений лише на рік, тому вважає, що пройшов строк давності звернення позивача до суду. Крім того, він не домовлявся з банком про сплату комісії, залишив платіжну картку в банкоматі в 2008 році, тому просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача вивчивши матеріали справи, суд вважає,що позов підлягає задоволенню.
Так, судом встановлено, що 08 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» у відповідності до ч.1 ст.634 ЦК України укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Кредитний договір складається з умов і правил надання банківських послуг та відповідної заяви ОСОБА_2 від 08 січня 2008 року.
Відповідно до умов цього договору банк перерахував обумовлену суму грошей, однак відповідач не виконує умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30.06.2013 року склалася заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 21768 грн.37 коп., яка складається із 6557,37 грн. заборгованості за кредитом, 10592,74 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3343,58 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також штрафу в розмірі 250 грн. (фіксована частина), штрафу в розмірі 1024,68 грн.(процентна складова).
Зазначене об»єктивно стверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору від 08 січня 2008 року, витягом з банківського рахунку ОСОБА_2 про рух коштів на цьому рахунку (а.с.5-9,35-37).
Витягом з рахунку ОСОБА_2 (а.с.35-37), де відображено рух коштів, спростовуються пояснення відповідача про сплату всієї суми боргу за кредитом за винятком невеликого розміру процентів.
Відповідно до п.6.5 Умов і правил надання банківських послуг, які є складовою частиною кредитного договору від 08 січня 2013 року клієнт зобов»язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за його користування, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п.5 вищевказаних Умов і правил, з якими погодився відповідач, підписавши відповідну заяву 08 січня 2008 року, банк має право проводити зміну тарифів.
Відповідно до Тарифів, затверджених наказом банку №СП - 2008-1214 від 26.12.2008 року, з 01 лютого 2009 року позивачем нараховується комісія за користування відповідачем кредитом в розмірі 1% щомісячно.
На думку суду нарахування позивачем комісії за користування відповідачем кредитом з лютого 2009 року відповідає Умовам та правилам надання банківських послуг, тому є правомірним.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема сплата неустойки (пені).
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав у визначені строки зобов'язання по поверненню грошових коштів ПАТ КБ «Приватбанк», яке відповідно до умов договору кредиту та закону вправі вимагати стягнення неповернутої позики, відповідних процентів,комісії, штрафних санкцій.
Посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а тому в задоволенні позову слід відмовити, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Так, відповідно до п.9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення договору, він автоматично продовжується на такий самий строк.
В судовому засіданні із пояснень сторін встановлено, що ні позивач, ні відповідач не порушували питання про припинення кредитного договору від 8 січня 2008 року, тому на даний час він є чинним, підлягає виконанню і строки звернення з позовом до суду позивачем не пропущені.
Також згідно ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача, на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 229,40 грн.
Керуючись ст.8,10,14,18,88,209,212,213 ЦПК України, суд,-
позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредиту в загальному розмірі 21768 (двадцять одну тисячу сімсот шістдесят вісім)грн.37 (тридцять сім)коп., а також судові витрати в розмірі 229,40грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Роїк В. П.