Справа №: 115/3108/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Власенко А.П.
№ провадження: 22-ц/190/6286/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.
"13" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Руснак А.П.,
Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,
При секретарі:Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-центр» про визнання договору недійсним та стягнення коштів, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-центр» на заочне рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року,
ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що між ним та відповідачем 03 травня 2013 року був укладений договір про надання фінансової послуг на придбання сільськогосподарської техніки вартістю 300 000 грн. На виконання умов договору позивач сплатив одноразовий реєстраційний платіж у розмірі 10 % від суми кредиту - 30 000 грн., але жодної техніки або кредитні кошти він не отримав, у зв'язку з цим звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Заочним рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 - задоволені частково.
Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-центр» на користь ОСОБА_6 сплачені за недійсним правочином кошти в розмірі 30 000 грн.
В решті позову - відмовлено.
Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-центр» в дохід держави судовий збір в розмірі 300 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Кредо-центр» просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив із того, що укладена сторонами 03 травня 2013 року угода суперечить положенням ст.ст.18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» унаслідок здійснення ТОВ «Кредо-центр» нечесної підприємницької діяльності, як така, що містить несправедливі умови, підлягає визнанню недійсною із застосуванням наслідків недійсності правочину.
З висновками суду судова колегія погодитися не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та суд дійшов їх з неправильним застосуванням матеріального права. Зазначене є підставою для скасування рішення відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 03 травня 2013 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Кредо-Центр" укладено договір № 130140, предметом якого є надання компанією системи послуг, спрямованих на придбання замовником товару, зазначеного в додатку № 1 до вказаного договору на умовах програми "Кредо-Центр".
Згідно умов договору відповідач зобов'язується виконувати адміністрування Об'єднання Клієнтів та вчиняти певні правочини, які сприяють виконанню умов цього договору, та здійснювати наступні дії: зареєструвати договір клієнта; організовувати своєчасну оплату товару; організовувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання клієнтом товару; здійснити оплату товару для клієнта, зазначеного в додатку № 1 до цього договору, та передати його клієнту; інші послуги зазначені в Умовах програми. Порядок, термін розрахунків, розмір платежів, вартість товару, товар, строк виконання зобов'язань сторони визначили і узгодили в даному договорі та додатках №1, №2, які є невід'ємною його частиною.
У відповідності до умов даного договору позивач зобов'язався сплатити одноразово реєстраційний платіж при підписанні договору та комісійний платіж відповідно до відсотку, зазначеного в Додатку № 1 до Договору, на оформлення всіх необхідних документів за проведення заходів, пов'язаних з виконанням умов договору, проведенням видачі коштів, придбання товару клієнтом та оформлення відповідної документації; щомісячно сплачувати чистий платіж та адміністративні витрати.
03 травня 2013 року між сторонами укладено додаток № 1 до договору, умовами якого визначено найменування товару та його вартість, визначено розмір платежу, який складає 1666,67 грн., загальний платіж 1666,67 грн., реєстраційний платіж 10%, комісійний платіж 5% .
Згідно додатку № 1 до вказаної Угоди ОСОБА_6 отримав право на придбання сільгосптехніки за ціною 300 000 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Позивач за умовами договору повинен сплачувати обов'язковий платіж, за рахунок яких компанія здійснює оплату товару, розмір яких визначається шляхом ділення вартості товару на кількість платежів, зазначених у графіку платежів та адміністративні послуги. Отже, угодою передбачена щомісячна сплата внесків за товар, який передається споживачеві на умовах визначених у додатках до угоди, а не за можливість одержання права не купівлю товару.
З матеріалів справи вбачається, що під час укладення угоди ОСОБА_6 отримав примірник угоди та додатки до неї, які містять опис послуг, які надає відповідач. Відповідно до ч. 2 ч.1 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Відповідно до п.9.2 ст. 9 угоди підписання договору та додатків до нього є свідченням того, що сторони дійшли повного порозуміння і визначили, що договірні умови є обов'язковими до виконання, сторони повністю розуміють значення та умови цього договору.
Згідно ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" № 1775-ІІІ від 01.06.2000 року такий вид господарської діяльності як надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" № 3462-УІ, який набрав чинності 09.01.2012 року, доповнено статтю 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" таким видом фінансової послуги як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Діяльність, яку здійснює товариство віднесена законом до надання фінансових послуг, НК з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг видано ліцензію №198424 серія АЕ від 28.02.2012 року ТОВ «Кредо-центр» на діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
За таких обставини висновок суду про наявність обману та ознак «пірамідальної схеми» під час укладання угоди є помилковим і не узгоджується з положеннями п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» та в сенсі положень Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг». З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню як щодо визнання договору недійсним так і щодо стягнення суми реєстраційного платежу.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 316, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-центр» задовольнити.
Заочне рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2013 року скасувати,ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-центр» про визнання договору недійсним та стягнення коштів відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді