12 листопада 2013 року Справа № 915/1919/13
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дроботун Л.Ю,
представника позивача: Левченко О.В. - дов. №01/33-390 від 26.12.2012;
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
(54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40)
до відповідача: Підприємства Казанківської виправної колонії №93 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області
(56022, Миколаївська область, Казанківський район, с.Новоданилівка)
про: стягнення борг за договором реструктуризації №231/1-р від 14.08.2012 в сумі 27391,13 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Підприємства Казанківської виправної колонії №93 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області заборгованість за договором реструктуризації №231/1-р від 14.08.2012 в сумі 27391,13 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору реструктуризації №231/1-р від 14.08.2012 відповідач за реактивну електроенергію розрахувався частково, в сумі 20898,60 грн. Сума заборгованості відповідача станом на час розгляду справи становить 27391,13 грн.
Факсограмою №93/1/4-6712 від 07.11.2013 відповідач повідомив суд про визнання позовних вимог в повному обсязі, зазначив про неможливість своєчасного погашення заборгованості у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 12.11.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
01.08.2006 між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №23/1 (надалі - Договір №23/1), згідно якого постачальник (позивач у справі) продає споживачу (відповідач у справі) електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2276 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (а.с.27-31). Строк дії договору №23/1 сторони визначили з 01.08.2006 до 31.12.2006, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Сторони домовились, що договір №23/1 вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору №23/1 жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов. Жодних доказів припинення договору №23/1
Пунктом 1.1 Статуту ПАТ «Миколаївобленерго» від 14.04.2011 (а.с.33-38) встановлено, Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго». Також у вказаному Статуті зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго», створеного шляхом перетворення з державної акціонерної Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» відповідно до Закону України «Про господарські товариства» та рішення Загальних зборів акціонерів.
14.08.2012 між сторонами було укладено договір реструктуризації №23/1-р (надалі -Договір №23/1-р), за умовами якого боржник (відповідач у справі) сплачує кредитору заборгованість за реактивну електроенергію за Договором про постачання електричної енергії №23/1 від 01.08.2006 в сумі 48289,73 грн., що входить до суми заборгованості 137346,41 грн. (підтверджується актом звірки станом на 09.08.2012) за винятком суми 89056,68 грн., що підтверджена рішенням господарського суду Миколаївської області по справі №17/128/10 від 17.06.2010 року, у порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с.9).
Пунктами 7.1 та 7.2 Договору №23/1-р встановлено, що боржник визнає в повному обсязі заборгованість перед кредитором, вказану у п.1.1 цього Договору. Наявність заборгованості боржника підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків між сторонами. Акт звірки є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.2 Договору №23/1-р інші умови Договору про постачання електричної енергії №23/1 від 01.08.2006 залишаються незмінними і сторони підтверджують щодо них свої зобов'язання.
За умовами п.2.1.1 Договору №23/1-р боржник самостійно щомісяця сплачує кредитору відповідну частку заборгованості, вказану у п.1.1 цього договору за наступним Графіком погашення заборгованості, а саме: 23.08.2012 - 4828,97 грн.; 20.09.2012 - 4828,97 грн.; 20.10.2012 - 4828,97 грн.; 20.11.2012 - 4828,97 грн.; 20.12.2012 - 4828,97 грн.; 20.01.2013 - 4828,97 грн.; 20.02.2013 - 4828,97 грн.; 20.03.2013 - 4828,97 грн.; 20.04.2013 - 4828,97 грн.; 20.05.2013 - 4828,97 грн.
Згідно п.3.1 та п.3.1.1 Договору №23/1-р, боржник зобов'язаний самостійно та своєчасно проводити оплату згідно вищевказаного Графіка погашення заборгованості.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктами 2.2 та 2.3 Договору №23/1-р встановлено, що оплата здійснюється виключно перерахуванням грошових коштів на банківські рахунки кредитора, вказані у п.2.1.1 цього Договору у гривнях. При перерахуванні коштів по цьому договору боржник вказує у платіжному дорученні в графі «призначення платежу» «оплата боргу згідно з договором реструктуризації №23/1-р від 14.08.2012 року».
В пункті 2.5 Договору №23/1-р зазначено, що за дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання кредитора або на поточний рахунок кредитора.
Сторони встановили у пункті 2.6 Договору №23/1-р, що в разі порушення боржником строків виконання зобов'язань, визначених у п.2.1 Договору, та/або виконання їх не в повному обсязі, Графік погашення заборгованості вважається зміненим, боржник впродовж 5 банківських днів (з урахуванням п.2.5) з дня порушення, зобов'язаний сплатити (погасити) кредитору увесь залишок несплаченої реструктуризованої заборгованості за цим Договором, який визначається як різниця між загальною сумою реструктуризованої заборгованості за цим Договором, який визначається як різниця між загальною сумою реструктуризованої заборгованості та сумою, яка надійшла на рахунки кредитора від боржника за цим Договором.
Відповідно до п.4.1 Договору №23/1-р у разі порушення боржником термінів та обсягів оплати визначених п.2.1.1, п.2.6 цього Договору кредитор звертається до суду про стягнення усієї заборгованості визначеної цим Договором.
Відповідачем умови Договору №23/1-р систематично порушувались, на виконання його умов відповідачем було сплачено 20898,60 грн., на підтвердження чого позивачем надано суду копії відповідних банківських виписок (а.с.15-23).
Доказів сплати решти заборгованості за Договором №23/1-р у сумі 27391,13 грн. відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Підприємства Казанківської виправної колонії №93 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області, 56022, Миколаївська область, Казанківський район, с.Новоданилівка (р/р 2600301226 у МОД КБ «Райффайзен банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 8680543) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», 54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40 (р/р 260383011001 в МОУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, МФО 326461, код ЄДРПОУ 23399393) заборгованості в сумі 27391,13 грн. та 1720,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.В.Мавродієва
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 14 листопада 2013 року.